59,2 % | 20

23,2 % | 15

17,6 %

б) прагнення до пізнання трудових традицій свого краю і зв’язків з трудовими традиціями інших народів із загальнолюдським трудовим досвідом; | 53

62,1 % | 29

34,5 % | 3

3,4 %

в) прагнення пізнати сутність і особливості людини праці, творця матеріальних і духовних благ на прикладі кращих представників найближчого соціального оточення; | 37

43,2 % | 36

41,7 % | 13

15,1 %

Б. Емоційні компоненти структури особистості:

а) повага до людей праці; | 34

39,9 % | 28

33,0 % | 23

27,1 %

б) почуття відповідальності за свій вклад у трудові справи у мікрорайоні школи; | 27

31,7 % | 36

42,1 % | 22

26,2 %

в) емоційно-позитивне ставлення до участі в трудових справах у мікрорайоні школи. | 40

58,0 % | 28

32,9 % | 8

9,1 %

В. Діяльнісно-практичні компоненти структури особистості:

а) участь в трудових справах в мікрорайоні школи; | 39

45,5 % | 29

34,1 % | 17

20,4 %

б) участь у самоуправлінні і організації трудової діяльності; | 33

39,3 % | 23

27,0 % | 29

33,7 %

в) прагнення успішно оволодіти уміннями і навичками трудової діяльності. | 50

56,8 % | 27

32,9 % | 8

10,3 %

Аналіз табличних даних показав, що показники ефективності трудового виховання школярів у мікрорайоні школи до кінця експерименту зросли.

У ході формуючого експерименту була отримана об’єктивна картина динаміки показників ефективності трудового виховання школярів в мікрорайоні школи, а порівняння отриманих даних з показниками констатуючого експерименту дозволило зробити висновок про її ефективність.

Показниками ефективності експериментальної методики виступили розроблені нами критеріальні характеристики ставлення школярів до трудової діяльності в мікрорайоні школи, які в ході експерименту мали зростаючий ступінь вираження.

На початку експерименту |

В кінці експерименту | На початку експерименту | В кінці експерименту

Експериментальний варіант | Контрольний варіант

Умовні позначення:

виражений яскраво

виражений помірно

виражений слабо

Динаміка показників ефективності трудового виховання школярів у мікрорайоні школи.

Представлені у графіку дані свідчать про те, що динаміка показників ефективності трудового виховання школярів в експериментальних умовах була більш інтенсивною, ніж в контрольних. Якщо в контрольних групах кількість учнів з яскравим вираженням критеріальних показників зросла до 24,7 %, то в експериментальних групах цей ріст представлений іншими даними: на початок експерименту 26,1 %, а на кінець – 36,7 %. Значно зменшилась кількість учнів, у яких дані ознаки були слабо виражені: на початку 39,6 %, а в кінці 25,3 %; у контрольних групах відповідно 48,0 % (на початку) і 39,9 % (в кінці).

Динаміка учнів з помірною вираженністю показників найменш інтенсивна: відповідно на початок і кінець експерименту 34,6 % і 42,9 % (в умовах формуючого експерименту) і 28,5 % і 35,4 % (в умовах контрольного експерименту).

Можна зробити висновок про те, що показники ефективності трудового виховання школярів вищі в умовах формуючого експерименту. Він підтвердив гіпотезу дослідження. Підвищення ефективності трудового виховання школярів в мікрорайоні школи засобами удосконалення його змісту, організації спільної трудової діяльності школярів виявилось ефективним. На основі аналізу даних експериментальної роботи ми зробили висновки, в яких полягають підсумки роботи.

Висновки

Дослідження показало, що проблема трудового виховання учнів в мікрорайоні школи як складова частина загального процесу трудового виховання життєва і необхідна.

Ми спробували вирішити цю проблему тільки в аспекті трудового виховання сільських школярів в якості експериментальної бази мікрорайону школи в умовах передгірського регіону Прикарпаття.

Теоретичною основою трудового виховання школярів у мікрорайоні школи є педагогічна концепція про розвиток особистості, де трудове виховання, залучення учнів до трудової праці, посилення її зв’язків з життям розглядається як основа виховання в цілому.

Виявлений нами недостатній рівень ефективності трудового виховання школярів у мікрорайоні школи зумовлений недосконалістю змісту цього процесу і недоліками організації спільних форм праці.

У змісті трудового виховання недостатньо представлене розмаїття видів трудової діяльності, що відповідають умовам і традиціям сільського мікрорайону. Залучення школярів до організації спільної трудової діяльності є епізодичним.

Дослідження показало, що навколишнє соціальне середовище сучасного села не завжди є фактором підвищення ефективності трудового виховання школярів. Тому необхідно перетворити його стихійний вплив на учнів у педагогічний процес, посилити позитивні і нейтралізувати негативні фактори впливу середовища. Ця проблема найбільш актуальна для мікрорайонів шкіл, розміщених на території невеликих поселень, присілків, хуторів, так як умови життя в таких мікрорайонах характеризуються віддаленістю місця роботи від місця проживання, сезонним характером праці, зайнятістю дорослого населення працею у власному господарстві, відчуження від спільного ведення господарства, незначною кількістю на території мікрорайону підприємств, культурних центрів і ін.

Порівняння вивченого нами в констатуючому експерименті передового досвіду з масовою практикою показало, що вказані вище сторони процесу трудового виховання школярів у мікрорайоні школи подані більш широко, змістовно і системно у діяльності кращих вихователів, що визначає і більш високу результативність виховних впливів.

Співвідношення отриманих нами характеристик процесу і результату трудового виховання школярів у мікрорайоні школи у вивченому і узагальненому практичному досвіді показало обґрунтованість гіпотетично виділених нами шляхів підвищення ефективності цього процесу.

Спираючись на результати констатуючого експерименту, на досягнення вивченого передового досвіду, ми робили і експериментально апробували методичні положення про шляхи підвищення ефективності трудового виховання школярів у мікрорайоні школи. Отримані дослідницькі матеріали дають право стверджувати, що напрями наукового пошуку були вибрані правильно. Запропонована методика підвищення ефективності трудового виховання школярів у мікрорайоні сільської школи містить взаємопов’язані положення, теоретично обґрунтовані і експериментально перевірені в нашому дослідженні.

Проведене нами дослідження показало, що ефективність трудового виховання сільських школярів в мікрорайоні школи визначається багатьма факторами, що перебувають в постійній активній взаємодії з дійсністю.