Обґрунтування і вірогідність висновків і рекомендацій забезпечується застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних завданням дослідження. Оцінка надійності результатів забезпечується застосуванням статистичних критеріїв.

Хід дослідження: початок дослідження (серпень 2002 року) проводився у кількох напрямах: вивчення філософської, психологічної і педагогічної літератури і виявлення теоретичних передумов вирішення проблеми у практиці виховної роботи; формування гіпотези, розробка методики дослідження.

Вересень 2002 року – корекція висунутої гіпотези, первинної концепції дослідницької роботи, а також виявлення ефективності трудового виховання школярів в мікрорайоні школи.

Жовтень - грудень 2002 року – проведення формуючого експерименту, його корекція на основі запропонованої методики, активне включення у виховний процес представників інститутів виховання, що функціонують в мікрорайоні.

Лютий - березень 2003 року – здійснення аналізу матеріалів дослідження, визначення критеріїв ефективності трудового виховання школярів в мікрорайоні школи, узагальнення матеріалів дослідно-експериментальної роботи, формування висновків і практичних рекомендацій із результатів дослідження.

Розділ І. Трудове виховання учнів у мікрорайоні сільської школи як педагогічна проблема.

Формування духовно багатої і гармонійно розвиненої особистості – одне із завдань виховання підростаючого покоління, вирішення якого органічно пов’язане з підвищенням людського фактору, створенням „механізму” активізації його потенціалу, приведення в дію стимулів, що спонукають кожну людину в повній мірі розкрити і використовувати свої задатки, обдарування, інтереси , в основу чого повинні бути покладені розвиваючі можливості.

Вирішення цих завдань в повній мірі пов’язане з процесом залучення школярів до праці.

Ефективність вирішення цього завдання багато в чому залежить від стану і вдосконалення трудового виховання в сфері найбільш тісного спілкування дорослих і дітей, чим є мікрорайон школи. Спостереження показують, що невідповідність між тим, що молода людина бере від суспільства, і тим, що вона дає суспільству, найчастіше виникає там, де батьки не виховують належним чином у дітей трудові навички, де прагнення до матеріальних статків бере верх над всіма іншими благами життя. Педагоги помітили, що нині система виховання в сім’ї як основній сфері проживання нерідко втрачає трудову орієнтацію. Цей недолік, на жаль, не завжди компенсується організацією праці учнів в мікрорайоні школи, що породжує формалізм і пасивність, створює і закріплює у дітей психологію споживача.

§ 1. Соціально-педагогічні основи трудового виховання у мікрорайоні сільської школи.

Педагогічно організована праця – ефективний засіб розвитку всіх фізичних і духовних сил і здібностей людини. Праця завжди була і є основою людського існування, єдиним джерелом національного багатства, важливим фактором всього нашого життя, засобом формування особистості. Становлення особистості молодої людини неможливе без її реального включення в трудові справи. Ідеї підготовки дітей до праці знайшли своє відображення в пам’ятках педагогічної думки. Демокрит писав, що всяка праця приємніша від бездіяльності, якщо люди одержують або дізнаються, що одержують те, заради чого працюють.

Важливе місце займало трудове виховання і в братських школах, які свою діяльність здійснювали на основі статутів (раніше прийти до школи, підмести клас, натопити в печі і ін.).

Значний вклад в історію розвитку педагогічної думки про роль праці в становленні і розвитку особистості внесли О.В. Духнович, І.Я. Франко, Г.С. Сковорода, Т.Г. Шевченко і ін. Г.С. Сковорода розглядав моральне виховання, розумовий розвиток в тісному зв’язку з працею людини, яка повинна відповідати покликанню і приносити користь суспільству. На його думку, цінність людини визначається її справами, результатами праці” ( , 154).

Т.Г. Шевченко оспівував могутню силу праці, велич і багатство душі трудового народу, руками якого створені справжні шедеври. Великий Кобзар возвеличував людину-трударя, підкреслюючи, що найщасливішою є та людина, котра працює, котра має благородну мету.

О.В. Духнович вважав працю важливим засобом формування особистості учня. Він думав, що коли людина „не навчиться і не звикне до праці, вона стане непотрібним волоцюгою серед людей як трутень серед бджіл” ( , 111).

Про необхідність праці ми дізнаємось із народної педагогіки. Вона зберегла велику кількість традицій, які пов’язані з трудовим вихованням: колискові пісні, багато казок, приказок, прислів’їв, оповідань; діти вчаться „господарювати” у своїх дитячих забава (іграх), їх залучають до посильної праці в господарстві. До праці діти звикали з раннього дитинства: пасли гусей, овець, корів, доглядали за молодшими братами та сестрами, допомагали батькам і ін.

В процесі праці особистість засвоює вироблені віками критерії краси людських стосунків, предметів, речей. Беручи участь в трудовій діяльності, особистість вступає у відносини з суспільством, з виробничими формуваннями, представниками старших поколінь, ровесниками і переймає від них не тільки трудові, а й організаторські вміння й навички, але й досвід трудового життя.

Важливою ланкою в системі формування особистості Закон України про освіту визначає виховну роботу з учнями в мікрорайоні школи, підкреслюючи, що одним із положень місцевих органів влади є створення належних умов для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів; організація професіонального консультування молоді, а також виробничої праці учнів ( , 6).

Глибокі думки про роль праці у вихованні особистості школяра і шляхи її реалізації внесли відомі діячі вітчизняної педагогіки: П.П. Блонський, Г. Ващенко, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський, С.Т. Шацький, С. Русова. Так, В.О. Сухомлинський вважав, що однією з важливих традицій „є залучення дітей, молоді до систематичної праці, як засобу трудового виховання” ( , 121).

§ 2. Критерії ефективності трудового виховання учнів у мікрорайоні сільської школи.

Для реалізації нашого дослідження необхідно було визначити поняття „трудове виховання”. З цією метою ми зробили спробу проаналізувати уже існуючи його трактування. Поняття „трудове виховання” використовується в