За нашими спостереженнями, в основі трудової активності жителів сільської місцевості, наприклад, гірського типу, не на останньому місці лежить усталена система ведення індивідуальних господарств на ділянках землі 3 – 4 га (а землі в гірських районах мало, тому вона – найцінніше багатство, вимагає добросовісної і наполегливої праці). Важливу роль в традиційній трудовій практиці тут відіграє участь жителів в місцевих художніх промислах, до чого залучаються школярі різного віку. Ці особистості стали чіткіше проявлятися в сучасних умовах після вступу в силу Закону України „Про індивідуальну трудову діяльність”, а тепер – приватизації землі (з Земельної реформи).

Ми з’ясували, що в сільських школах, на відміну від місцевих, спостерігаються слабкі внутріколективні відносини в класах, скомплектованих з учнів, що проживають в різних населених пунктах і зонах. Спільна позакласна і позашкільна діяльність майже відсутні, після уроків учні проводять час в різних, стихійно створених, мікрогрупах. Брати участь в позакласних спільних міроприємствах, в роботі гуртків і секцій за інтересами в цих умовах школярі не можуть – вторинний прихід до школи забере в них не тільки позаурочний час, а й час для підготовки домашніх завдань та допомоги батькам. Спостереження показали, що багато учнів з віддалених поселень не приходять до школи після уроків навіть на обов’язкові міроприємства, в тому числі і на ті, які характеризуються трудовою спрямованістю.

Таким чином, в процесі нашого дослідження були виявлені наступні основні обмеження можливостей позаурокової виховної роботи педагогів на базі школи: віддаленість місця проживання учнів, відсутність в школах необхідної матеріальної бази для традиційних в сільській місцевості видів праці, включення учнів у сімейну трудову діяльність, яка має чітку тенденцію до розширення в сучасних умовах індивідуальних форм ведення господарства. Ці обставини стимулюють творчий пошук педагогів в установленні трудових зв’язків в мікрорайоні і їх методичній обробці. Слід підкреслити, що розвиток позашкільної трудової діяльності учнів в мікрорайоні школи у відповідності з виховною метою потребує забезпечення суспільною спрямованістю трудові справи, зв’язків з усіма напрямками виховання: інтелектуальним, моральним, естетичним, фізичним і ін.

Позаурочна трудова діяльність в мікрорайоні школи не пов’язана з системою програм підручників і методів навчання, при умілій педагогічній організації здатна швидко реагувати на все нове, цим самим задовольняючи важливу вікову потребу школярів – сучасності їх орієнтацій, духовному, інтелектуальному і фізичному розвитку, прагненню до засвоєння всього найпередовішого і перспективного у виробництві, сільському господарстві , техніці і т.д.

Віддаючи належне історичним завоюванням і досягненням минулого і його героїці, головний акцент в позаурочній роботі з трудового виховання слід звернути на засвоєння учнями нових економічних відносин, нових напрямів в розвитку сфери національних і традиційних образотворчого – прикладних видів трудової діяльності, технічній творчості і художніх промислів. Важливим, на наш погляд, тут бачиться образ вихователя, старшого друга, його інтереси, знання про нові досягнення в різних областях народного господарства на рівні сучасної інтелігентної людини.

Можливість участі в трудових справах учнів в мікрорайоні школи – це їх доступність, можливість участі в них всіх дітей, задоволення їх інтересів, поєднання масових форм з індивідуальними з перевагою спільної праці, але більший прояв індивідуальності, в тому й повинна полягати її організаційно-педагогічна специфіка.

Розглядаючи основи трудового виховання школярів в мікрорайоні школи, ми виходимо з головної установки – цілісності виховного процесу за умови керівної ролі праці, її динамізму. Такий характер праці вимагає від педагогів пошуків, постійної творчості, переходу від одних форм роботи до інших. В динаміці трудової діяльності учнів в мікрорайоні школи особливе місце займає постановка завдань, пов’язаних подоланням труднощів, без яких не може бути формування суспільно активної особистості.

Реалізація охарактеризованих педагогічних вимог пропонує організацію трудової діяльності учнів, що відповідає основним напрямам виховного процесу взагалі. Одним із провідних факторів тут є розширення соціально цінних контактів учнів в процесі трудової діяльності. Для аналізу ефективності трудового виховання учнів у мікрорайоні школи ми виділили два головних критерії:

результативний;

процесуальний.

У показниках першого представлені властивості і якості особистості, що формуються у школярів у результаті трудового виховання.

Процесуальний критерій включає показники організації виховних впливі у мікрорайонах, взаємодію школи, сім’ї, представників виробничих і громадських формувань у трудовому вихованню учнів під час залучення їх до різних видів діяльності у мікрорайоні школи.

Показники зорієнтовані на важливі сфери структури особистості: інтелектуальну, емоційну, діяльнісно-практичну. У якості показників ми вибрали особистісні прояви, що характеризують відношення школярів до праці, до людей праці, творчості, морально-трудових цінностей, що проявляється в трудовій діяльності.

І. Критерій результативності включає:

1) інтелектуальні компоненти структури особистості школяра:

а) усвідомлення основної ролі праці в житті і розвитку особистості;

б) прагнення до пізнання трудових традицій свого краю і зв’язків з трудовими традиціями інших народів із загальнолюдським трудовим досвідом;

в) прагнення пізнати сутність і особливості людини-трудівника, творця матеріальних і духовних благ на прикладі кращих представників найближчого соціального оточення;

2) емоційні компоненти:

а) повага до людей праці;

б) почутті відповідальності за свій вклад у трудові справи в мікрорайоні школи;

в) емоційно-позитивне ставлення до участі в трудових справах в мікрорайоні школи;

3) діяльнісно-практичні компоненти:

а) участь в трудових справах в мікрорайоні школи;

б) прагнення успішно оволодіти уміннями і навичками трудової діяльності;

в) участь в самоуправлінні і організації трудової діяльності в мікрорайоні школи.

ІІ. Процесуальний критерій:

а) педагогічна готовність учасників виховної роботи до взаємодії в трудовому вихованню в мікрорайоні школи;

б) вміння визначити