в) осмислення сутності трудового виховання школярів в мікрорайоні школи.

Аналізуючи результати трудового виховання школярів на основі показників критеріїв ефективності трудового виховання школярів в мікрорайоні школи, ми виходили з того, що кожен показник стосовно особистості конкретного школяра може мати наступні характеристики: яскраво виражений (5 балів), помірно виражений (4 бали), слабо виражений або не виражений зовсім (3 бали).

Такі характеристики визначились також з урахуванням фактору різновікового складу учнів у різних трудових об’єднаннях в мікрорайоні школи.

Центром роботи з трудового виховання її ініціатором повинна бути школа ( , 17). Вона повинна брати на себе в позашкільній роботі посильну її частину. До того ж, ми спирались на педагогічну концепцію про те, що узгоджена взаємодія – основа успіху.

На шляху демократизації нашого суспільства значно зросла соціальна функція школи. Вона у все більшій мірі концентрує в собі функції соціалізації особистості, тобто залучає її в систему суспільних відносин і соціальну практику в цілому. Загальноосвітня школа як демократичний, державно-суспільний інститут, що постійно розвивається створює умови для розкриття здібностей особистості, формування її світогляду, творчого мислення, озброює учнів системою знань про працю людини. Вона покликана сприяти виробленню у молодих людей усвідомленої громадянської позиції; в готовності до праці і свідомої творчості з врахуванням місцевих соціально-економічних умов, національних традицій і інших особливостей. Але забезпечити повну реалізацію виховного процесу в умовах класних уроків не в змозі. Штучна ізоляція школи від впливу позашкільного середовища, виключення цього фактору з виховної системи збіднюють процес в цілому, знижують його ефективність.

Останнім часом намітилась позитивна тенденція у виховній діяльності шкіл у напрямку визначення шляхів взаємодії школи з сім’єю, виробничими і соціальними інститутами з метою створення необхідних умов для різностороннього розвитку учнів і творчої діяльності педагогів. Це дозволяє говорити про початок подолання одностороннього підходу до виховання як до справи тільки педагогів, про створення основи для поступового підвищення виховної роботи соціального середовища.

Розділ ІІ. Вдосконалення змісту трудового виховання учнів у мікрорайоні сільської школи.

§ 1. Педагогічно цілеспрямована організація трудової діяльності учнів у мікрорайоні сільської школи на основі залучення їх до продуктивної праці, традиційних видів праці.

В системі розроблених нами методичних рекомендацій підвищення ефективності трудового виховання учнів в мікрорайоні школи ми виділяємо два блоки педагогічних умов : удосконалення змісту трудового виховання учнів в мікрорайоні сільської школи, організація спільної трудової діяльності учнів в мікрорайоні сільської школи. Основою системних зв’язків цих блоків ми визначаємо цілісний підхід до процесу виховання, зміст якого реалізується в педагогічно організованій діяльності вихователів і вихованців.

В даному параграфі ми висвітлюємо питання, пов’язані із змістом виховної роботи, мета якої – збагатити процес трудового виховання учнів шляхом залучення до нього педагогічного потенціалу мікрорайону. В якості такого змісту ми розглядаємо досвід трудової діяльності, який передається вихователями і засвоюється вихованцями в позаурочний час в мікрорайоні школи. Виходячи з трактування І. Лернера педагогічного аспекту соціального досвіду, головними компонентами досліджуваного нами змісту знань і умінь ми визначили емоційно-ціннісний досвід праці і досвід творчої трудової діяльності, виділення цих компонентів в педагогічних ситуаціях, що виникали в позашкільному середовищі школярів, дало нам можливість ефективніше використати їх виховний потенціал.

Досліджуючи зміст трудового виховання учнів в мікрорайоні школи, ми намагались чітко співвідносити вище названі компоненти змісту з виділеними нами критеріями ефективності трудового виховання, що відображають взаємозв’язки інтелектуального, емоційного діяльнісно-практичного компонентів виховного процесу. Формуючи зміст виховної роботи у відповідності із вказаними методичними рекомендаціями, ми врахували також особливості мікрорайонів сільського типу: своєрідні види трудової діяльності, їх тісний зв’язок з естетичною творчістю, емоційно-ціннісна орієнтація та органічний зв’язок людини-трудівника з природою, з традиціями попередніх поколінь, що втілюють загальнолюдські ідеали гуманізму. Характерними особливостями досліджуваного мікрорайону є також: яскрава трудова символіка народних свят, насичення традиційних форм дозвілля прикладними видами творчої праці, висока моральна орієнтація взаємодопомоги односельчан в повсякденній праці. Ці умови дають можливість створити багату структуру зв’язків змісту трудового виховання учнів в мікрорайоні сільської школи з естетичним, моральним, фізичним вихованням і розумовим розвитком учнів, тому запропонована нами методика підвищення ефективності трудового виховання в мікрорайоні сільської школи включала в кожну організовану педагогічну ситуацію зв’язки засвоюваних школярами трудових умінь і навичок з естетичними, інтелектуальними, моральними цінностями.

Ми прагнули, щоб в змісті експериментальної роботи взаємозв’язки всіх названих цінностей були представлені в понятті „творчість”: праця розумна, красива, чесна – це творча праця. В логіці розкриття цих взаємозв’язків ми використали два шляхи: від особистості – до результатів її праці і від результатів праці – до особистості. Педагогічні ситуації, що створювались в процесі трудової діяльності учнів в мікрорайоні школи, включали в себе роботу педагога з підготовки учнів до сприйняття і осмислення процесу праці і її продуктів через особистість людини-трудівника. Цим ми в певній мірі забезпечували зв’язок інтелектуального компоненту трудового виховання з емоційним і діяльнісно-практичним компонентами. Орієнтуючись на цю лінію розвитку особистості, трудову діяльність в наших різновікових формуваннях організували так, щоб учні допомагали один одному сприймати речі одухотвореними. Багата символіка народних обрядів і трудової практики була для нас важливою опорою в активізації абстрактного мислення школярів у поступовому освоєнні ціннісних зв’язків людини і продуктів її праці.

Акцентуючи цей зв’язок як смисловий епіцентр створених в експериментальній роботі педагогічних ситуацій, ми намагались відобразити світопоглядні установки на те, що праця пов’язує людину з природою, людину з людиною, людину