План

ВСТУП

В основних напрямках загальноосвітньої і професійної школи підкреслюється, що „найважливіша неминуча задача школи – давати підростаючому поколінню глибокі і міцні знання основ наук, виробляти навички та уміння застосовувати їх на практиці, формувати світоуявлення.” Одним зі шляхів реалізації цих задач є включення в навчальний процес досліджень над предметами і явищами в куточку живої природи, на уроці в класі, на учбово-дослідній ділянці вже з початкової школи.

Актуальність теми визначається необхідністю вдосконалювати становище навчання в початкових класах в Україні, так як саме з них в учнів починає формуватися любов до навчання, винахідливість та багато інших навичок і вмінь, які неодмінно будуть грати важливу роль в їх майбутній освіті. Як вже було зазначено вище, дослідження в шкільній освіті несуть велике значення в розвитку цих здібностей.

Мета роботи детально розглянути всі складові дослідницької діяльності учнів в початкових класах та необхідної готовності до неї вчителя.

Предметом дослідження є методика та організація дослідницької діяльності в початковій школі за допомогою вчителя.

Об’єктом дослідження виступають уроки природознавства в початковій школі.

Для досягнення поставленої мети автор ставить такі завдання:

Дати визначення терміну дослідження та його значення в освіті початкової школи;

Визначити головні пункти готовності вчителя до дослідницької діяльності дітей на уроках в початкових класах;

Розглянути головні складові організації досліджень на уроках природознавства в початкових класах.

Значення курсової роботи має вагу при врахуванні не тільки самих аспектів організації дослідницької діяльності учнів, а при неодмінному виявленні всіх необхідних складових готовності вчителя до цих досліджень на уроках в класі.

Структурно робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та додатків.

1. РОЛЬ ДОСЛІДЖЕНЬ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Ведення спостережень за навколишнім світом і постановка з ними досліджень у зв'язку з вивченням шкільних предметів вносять великий вклад у рішення освітніх і виховних задач, поставлених перед початковою школою, і в остаточному підсумку дуже впливають на формування різних здібностей школяра, на його розвиток і становлення як особистості. Навчання і виховання тісне зв'язані між собою. Це дві сторони того самого процесу. Видатний психолог С. Л. Рубінштейн писав: «Дитина не розвивається і виховується, а розвивається, виховуючи і навчаючи».(1; ст. 3)

Дослідження з предметами природи сприяють нагромадженню в учнів запасу достовірних конкретно-образних уявлень про навколишню дійсність, фактичних знань, що є матеріалом для наступного їхнього усвідомлення, узагальнення, приведення в систему, розкриття причин і взаємозв'язків, що існують у природі. Без конкретних уявлень про предмети і явища учні не зможуть опанувати тими знаннями, що вони повинні одержати в школі, усвідомити найпростіші зв'язки між окремими явищами. У ході досліджень учні одержують і визначені практичні уміння і навички. Такі, наприклад, уміння спостерігати і фіксувати результати спостережень, користуватися деякими приладами і лабораторним устаткуванням.

Крім того, ці знання є основою виховання дитини, розвитку його життєво важливих якостей.

Наприклад, спостерігаючи предмети і явища в самій природі, учні досліджують їх всіма органами почуттів і переконуються, що вони реально існують, а не в нашій свідомості. Дослідження сприяють нагромадженню знань в учнів про змінюваність навколишнього світу. Справді, діти бачать, що ті самі предмети і явища природи бувають різними протягом доби, одного сезону, у різні сезони року і т.п., тобто вони змінюються. Так, сніг у теплому приміщенні тане і перетворюється у воду, а вода при низьких температурах переходить у лід.

Дослідження дають матеріал для з'ясування взаємозв'язків, для розкриття деяких причин, що раніш були загадкою для дитини. Так, наприклад, на основі досліджень учні встановлюють залежність характеру опадів, стану водойм і ґрунту від температури повітря, залежність поводження птахів і іншої тварин від наявності в природі корму і т.п. Ці дослідження покладуть початок формуванню погляду на єдність навколишнього світу.

Спостерігаючи предмети природи, проводячи з ними досліди, діти вивчають природу, пізнають її. У зв'язку з цим у них складається переконання в тому, що навколишній нас світ пізнаваний. І нарешті, у ході досліджень молодші школярі не тільки довідаються нове, але і перевіряють на практиці раніше отримані знання. (1; ст. 4-9)

Таким чином, у ході досліджень у молодших школярів починають формуватися наступні погляди на світ:

1) навколишній світ реально існує і пізнається людиною;

2) предмети і явища природи взаємозалежні, природа являє собою єдине ціле;

3) навколишній світ не є чимось статичним, він постійно змінюється;

4) теоретичні знання зв'язані з практикою, а виходить, людина може керувати природою у своїх інтересах.

Дослідження сприяють естетичному вихованню молодших школярів. Справді, спілкування дитини з невідомим — це могутнє джерело розвитку емоцій. Гарний ефект у формуванні естетичних смаків дітей дає розвиток уяви дітей, їхньої фантазії в процесі досліджень.

Велику роль в освіті і трудовому вихованні грають проведені учнями дослідження і практичні роботи в класі, у куточку живої природи, на пришкільній ділянці. Вирощуючи рослини різними способами (III (II) клас), вивчаючи в ході практичної роботи і дослідів склад ґрунту (IV (III) клас), діти одержують деякі знання з області ґрунтознавства і рослинництва.(1; ст. 9)

2. ГОТОВНІСТЬ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ ДІТЕЙ

Значно легше привчити дітей до досліджень, коли вчитель сам показує приклад у цьому відношенні, а головне, щоб діти бачили, як важливо і ретельно підготовлений вчитель до дослідницьких занять. Учні набагато серйозніше будуть сприймати дослідницьку діяльність, якщо вчитель своїм настроєм передасть їм почуття того, що відбувається щось дуже важливе