Велику допомогу в проведенні досліджень зроблять різні наочні приладдя, які повинен заготовити вчитель до уроку. В кожній школі є книга «Типові переліки учбово-наочних посібників і навчального устаткування для загальноосвітніх шкіл». Друковані і екранно-звукові посібники звичайно забезпечуються докладними методичними рекомендаціями. Відібравши до уроку наочні приладдя, учитель повинний ретельно вивчити рекомендації і, якщо виникне необхідність, внести відповідні корективи в запропоновані поурочні розробки.

Деякі вчителі намагаються відібрати для уроку якнайбільше наочного приладдя і на уроці демонструють їх одне за іншим. У цьому випадку часу на аналіз закладеної в посібнику інформації, відпрацьовування основних понять, на виявлення взаємозв'язків, на узагальнення, тобто на роботу над змістом посібника, не залишається. Учень іде з такого уроку без визначених знань. Учителеві випливає з наявного наочного приладдя відібрати те, що він вважає кращим, найбільш підходящим. Із серії діапозитивів і діафільмів треба відібрати лише ті кадри, що ілюструють зміст тільки даного дослідження на уроці. Зі сказаного випливає обов'язкове правило: учитель до уроку повинний переглянути засоби наочності, відібрати необхідні і намітити послідовність роботи з ними.

При демонстрації на уроці діапозитивів і діафільмів не слід обмежуватися читанням титру, а в ряді випадків зупинити кадр і провести необхідну роботу (організувати бесіду, щось пояснити, уточнити, порівняти і т.п.), щоб домогтися розуміння учнями закладеної в них інформації.

У ході демонстрації кінофільму учні одержують визначену інформацію, спостерігаючи зоровий ряд і слухаючи дикторську мову. Тому пояснення вчителя під час перегляду фільму небажані. Щоб учень зі змісту кінофільму витяг інформацію, що необхідна по темі даного дослідження, перед переглядом класові варто дати 3-4 вузлових питання. Це дозволить учневі сконцентрувати свою увагу на головному. У наступній роботі дуже важливо використовувати те, що довідався учень з фільму.(5; ст. 161)

Цінність досліджень полягає в тім, що їхнє проведення сприяє більш глибокому розумінню явищ, що відбуваються, виявленню причинних зв'язків цих явищ. Досліди дають можливість познайомити учнів у доступній формі з законами природи.

Програмою передбачається чіткий добір об'єктів і явищ природи, з якими проводяться досліди. Вчитель повинен гарно знати і заздалегідь готуватися до цих занять.

Нижче наданий приклад таблиці, у якій зазначені тематика й устаткування досліджень по початкових класах, з якою повинен бути ознайомлений кожен вчитель.

Таблиця 1

2(1) клас | 3(2) клас | 4(3) клас

Тема дослідження | Устаткування | Тема | Тема

Устаткування |

Тема |

Тема

Устаткування

Розпускання бруньок на гілках рослин, які поставлені у класі у воду, і порівняння їх із бруньками на гілках у природі | Гілки листяних дерев і чагарників(з місцевого оточення), судини з водою | Розпускання бруньок на гілках рослин, які поставлені у класі у воду, і порівняння їх із бруньками на гілках у природі | Гілки листяних дерев і чагарників(з місцевого оточення), судини з водою | Властивості корисних копалин | Колекція «Корисні копалини», склянки з водою, скляні пластинки, оцет, піпетки, пінцет, підставка для демонстрації горіння копалин, Досліди з горінням проводить вчитель , лійки, колби

Розвиток рослин з насіння | Семена гороху, квасолі, огірків і ін. | Властивості води | Вода, склянки різної форми, фільтр, колби, лійки, склянка з молоком, набір розчинних і нерозчинних речовин, лист білого папера

Властивості снігу і льоду | Сніг, лід, склянка з тонкого скла, склянки для снігу і льоду, предмети білий, сірий і блакитний кольори, яскраві картини або слова, написані великим шрифтом | Круговорот води в природі | Тонкостінна хімічна склянка, спиртівка, колба з водою, підставка для демонстрації горіння копалин, щільне блюдце

Склад і характеристика ґрунту | Колекція місцевих ґрунтів, досліджуваний ґрунт, пробірки, спиртівка, жестяна банка

Дані таблиці дозволяють зробити вчителю початкових класів висновок, що кількість досліджень, їх обсяг і складність збільшуються від класу до класу. Така закономірність пояснюється: на перших етапах навчання школярі не володіють ні знаннями про об'єкти, ні навичками роботи з ними. Тому дослідження проводяться під безпосереднім керівництвом учителя. Учитель показує, як потрібно працювати з предметами природи, і вказує, що робити, як спостерігати, на що звернути особливу увагу, куди і як записувати результати роботи.

В умовах мало комплектної школи проведення досліджень доцільно організовувати на етапі самостійної роботи. Але при цьому варто підготувати необхідне устаткування для кожного учня і докладні інструкції для виконання як практичних дій, так і висновків і узагальнень, щоб у школярів не виникало ніяких питань і утруднень.

Можна показати це на прикладі вивчення властивостей торфу. Для таких уроків вчитель повинен підготувати анкету з питаннями, на якій будуть зазначені ім’я, прізвище і номер класу школяра. Після дослідницького уроку ці анкети перевіряються вчителем і робляться висновки про доступність розуміння того чи іншого дослідження для визначеного учня.

Анкета до виконання дослідів (учитель працює з декількома класами):

1. Розглянь шматочок торфу. Якого він кольору? Запиши...

2. Визнач, що твердіше: торф або стекло. Для цього проведи шматочком торфу по склу. Якщо на склі залишилися подряпини, то торф твердіше скла, якщо немає — м'якше.

Запиши: торф . . . скла.

3. Визнач, що легше: торф або вода. Для цього опусти шматок торфу в банку з водою. Якщо він потоне, то він важкіше води, якщо немає — легше.

Запиши: торф . . . води.

4. Визнач,