Запиши: торф . . . вологу.

Після проведення самостійної роботи необхідно перевірити правильність її виконання. Цей етап проводиться під безпосереднім керівництвом учителя: з'ясовуються результати роботи, вчитель уточнює і доповнює відповіді учнів, потім робляться узагальнення і висновки.(8; ст. 45-46)

У випадку керівництва самостійною діяльністю учнів під час досліджень доцільно користуватися інструкціями, у яких дається план дій і пропонується визначений спосіб фіксації результатів. Тільки при цій умові зосереджується увага школярів на змісті матеріалу і фіксуються їхні конкретні знання, отримані в результаті самостійної праці.

У підручниках для проведення ряду досліджень даються інструкції, у яких пропонується план дій. (3; стр.45)

При перевірці знань учнів про властивості предметів природи вчителю доцільно сформулювати завдання таким чином, щоб учні не переказували статті з підручника, а ще раз самостійно проробили дослідження, зробили висновки й узагальнення. Наприклад, після вивчення властивостей води (урок «Круговорот води в природі») пропонується завдання: „доведіть властивості води”. При відповіді учня вчителеві потрібно стежити за відповідністю практичних дій і мовою учня, тому що в практиці нерідкі випадки, коли мова випереджає дії. Це говорить про те, що школяр вивчив матеріал підручника, але не може правильно співвіднести теоретичний матеріал і практичні дії. Учитель допомагає учневі, направляє його роботу відповідно до плану, що застосовувався на попередньому уроці.(1; ст. 46-47)

При знайомстві учнів із природними процесами вчителю важливо показати їхні складені ланки, зв'язки, що існують між ними, послідовність переходу однієї ланки в інше. У цьому випадку доцільно вчителеві самому демонструвати дослідження, за яким учні спостерігають, роблячи висновки й узагальнення. Важливою вимогою до демонстрації дослідження є підготовка необхідного устаткування, його установка таким чином, щоб кожен учень міг спостерігати за діями вчителя. Приведемо приклад. На уроці по темі «Круговорот води в природі» учитель демонструє перехід води з одного стану в інше, тобто основу круговороту. Для цього він бере колбу з невеликою кількістю води, вставляє в неї пробку зі скляною трубкою і ставить на триніжок над запаленою спиртівкою. Поступово на поверхні води з'являються пухирці, водяна пара починає виходити з трубки і, прохолоджуючи, утворить дрібні краплі води (принцип утворення тумана і хмар у природі). До зовнішнього кінця трубки вчитель підносить холодну тарілку, на дні якої утвориться безліч водяних крапель. При зміні положення тарілки краплі починають стікати (принцип утворення дощу). Таким чином, учні ще раз переконуються в тім, що усі в природі має свої причини і наслідки.(1; ст. 49)

3. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ НА УРОКАХ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

У початковій школі, наприклад на уроках природознавства, велика увага приділяється виявленню властивостей предметів природи, установленню причин явищ, зв'язків і відносин між предметами і явищами. З цією метою програмою передбачається широке використання досліджень. У педагогічній літературі дослідження розглядається як один з - прийомів навчання, що складає в «практичному або теоретичному перетворенні умов, у яких протікає явище, з метою встановлення або ілюстрації визначеного теоретичного положення».

Дослідження це більш складні форми вивчення того чи іншого явища, процесу, предмета, тому що вони припускає:

Так, у II (I) класі для проведення досліджень «Розпускання бруньок на гілках рослин...» під час зимової і весняної екскурсій зрізують гілки тополі, бузку, верби або інших листяних дерев і чагарників, що ростуть біля школи. Береться не більш трьох видів рослин. У класі гілочки ставляться у воду. У настінному календарі школярі відзначають дати, коли гілочки поставили у воду, коли лопнули бруньки і з'явилися листочки, проводять порівняння стану рослин у приміщенні і на вулиці і роблять висновок про вплив тепла і харчування на розвиток рослині. Після весняної екскурсії порівнюються також терміни появлення листів на гілочці в класі в зимовий час року і навесні.

У III (II) класі ці дослідження повторюються, але беруться гілки інших дерев і чагарників. Методика його проведення така ж, як і в II (I) класі. Але не слід вважати цю роботу простим повторенням. Важливо, щоб у результаті проведення цих досліджень в учнів накопичувався конкретний фактичний матеріал, на підставі якого формуються поняття про закономірності і зв'язки, що існують у природі, про умови, необхідних для розвитку рослин.

Органічно зв'язане з розглянутими дослідами і дослідження «Розвиток рослини з насіння», результати якого використовуються на уроці по тій же темі. Воно повинно бути підготовлене заздалегідь до уроку, щоб можна було провести спостереження за стадіями розвитку рослини: сухими насіннями, маленьким проростком з корінцем, з вигнутим стеблом, із сім'ядольними листами, з дійсними листами і рослиною, що сформувалася.

Для цього дослідження краще використовувати великі насіння таких рослин, як квасоля, боби, огірки. Для одержання проростків квасолі й огірків на різних стадіях розвитку за двох тижнів до уроку в класі закладається дослід. Попередньо намочені насіння квасолі й огірків кладуть у блюдце, дно якого покрито тонким шаром вати, змоченою водою, і ставлять у тепле місце. Зверху покривають мокрим бинтом і стежать за тим, щоб вата і марля завжди були вологими.

Через кожні три дні треба ставити нове блюдечко з насіннями. Таким чином, до дня проведення уроку