На уроці учні спостерігають і порівнюють різні стадії розвитку рослини. У результаті порівняння робиться висновок, що з насіння розвиваються корінь, стебло, листи. Потім визначається послідовність розвитку рослини. Для закріплення можна запропонувати учнем розкласти проростки в тій послідовності, яка була ними встановлена, і перевірити себе по таблиці в підручнику.(15; ст. 67-69)

У III (II) класі учні вперше проводять дослідження з об'єктами неживої природи. На уроці «Сніг і лід» вони виявляють найбільш характерні фізичні властивості снігу і льоду. Важливим моментом є підготовка уроку: заздалегідь заготовлюються пластинки льоду. Для цього воду заморожують або в холодильнику, або на вулиці. Сніг беруть на вулиці безпосередньо перед уроком. Устаткування уроку включає також склянки, смужки папера різного кольору —білої, сірої, голубої, кольорові листівки або картки з великим шрифтом.

Урок починається з перевірки результатів самостійних спостережень по «Щоденниках спостережень». Потім проводиться перевірка знань про зміни в неживій природі узимку за наступним планом:

Як змінилася висота Сонця над Землею (у порівнянні з осінню)?

Як змінилася температура повітря з приходом зими?

Як змінилася тривалість дня?

Які опади випадають узимку?

Порівняй з осінніми опадами.

Які зміни відбулися з водою в ставках, ріках і озерах?

Відповіді учнів узагальнюються, особлива увага звертається на такі ознаки зими, як випадання снігу, поява льоду. Перед класом ставиться задача визначити властивості снігу і льоду. Школярі послідовно виконують усі п'ять завдань, а результати записують у таблицю «Щоденника спостережень». Можливий інший варіант проведення лабораторної роботи: учні виконують досліди під керівництвом учителя:

1) визначають колір снігу і льоду, порівнюючи їх один з одним, а також із предметами білого, сірого, блакитного кольору;

2) визначають прозорість (під грудку снігу і тонку пластинку льоду кладуть кольорову картинку), визначають крихкість льоду і розсипчастість снігу ударом олівця або іншого предмета, лід розколюється, сніг розсипається;

3) спостерігають за таненням снігу, льоду при зміні температури.

Результати записуються в ту ж таблицю. На закінчення уроку проводиться робота з малюнків підручника.

У цьому випадку інструкція підручника використовується при перевірці знань на наступному уроці.(15; ст. 69-71)

У IV (III) класі учні проводять досліди з предметами неживої природи — корисними копалинами, водою, ґрунтом. Ціль дослідів — виявити основні властивості цих об'єктів. Учні IV (III) класу уже володіють деякими навичками роботи з предметами природи. Тому варто так організувати проведення досліджень, щоб школярі були поставлені в положення дослідників, тобто самостійно знайомилися з властивостями предметів природи.

Учитель повинний познайомити школярів і з властивостями місцевих корисних копалин. Наприклад, у багатьох областях України маються запаси вапняку і торфу. Варто врахувати, що вказівки, наприклад, про виявлення властивостей піску і глини не відбивають повною мірою властивостей цих копалин. Тому для самостійного проведення досліджень з метою визначення властивостей піску і глини вчитель може запропонувати спеціально розроблену анкету.(Див. Додаток 1)

У цій анкеті зазначені основні фізичні властивості, характерні для всіх копалин, — колір, маса (легше або важкіше води), твердість (твердіше або м'якше скла); ті ж властивості, що має тільки дана копалина, дописуються в кожному конкретному випадку, наприклад блиск, запах, відсутність форми ; і т.д.

Результати досліджень учні записують у таблицю в «Щоденнику спостережень».

Крім того, в анкеті вказується, що варто робити, у якій послідовності, на що звернути увагу. Подібні анкети вчитель записує або на дошці, або на плакаті, що вивішується на дошці.

Приведемо зразковий фрагмент уроку, присвяченого вивченню корисних копалин свого краю, на якому і використовуються розглянуті вище прийоми роботи.

Тема уроку: „Торф. Вапняк”

Ціль уроку: познайомити учнів із властивостями вапняку і торфу, способами їхнього видобутку і використання.

Устаткування: колекції корисних копалин, колекція «Торф», роздавальний матеріал: шматочки торфу, вапняку; баночки з водою, скляні пластинки, оцет, піпетки.

Хід уроку

Після перевірки результатів самостійних спостережень по «Щоденниках спостережень» проводиться перевірка вивченого матеріалу з питань і завдань учителі:

1. Доведи властивості граніту.

2. Розкажи, як добувають граніт, як його використовую. Покажи на карті області (краю), де залягає граніт.

3. Доведи властивості піску.

4. Розкажи, як добувають пісок, як його використовують. Покажи на карті області (краю), де добувають пісок.

5. Доведи властивості глини.

6. Розкажи, як добувають глину, як її використовують. Покажи на карті області (краю), де добувають глину.

Потім учитель повідомляє тему уроку і пропонує самостійно виконати дослідницьку роботу. Ціль роботи — виявити властивості вапняку і торфу. Для цього пропонується спеціально розроблена анкета.(Див. Додаток 2)

Після виконання дослідження обов'язково проводиться його перевірка. Учитель може використовувати різні прийоми: учні усно повідомляють отримані результати або записують їх на класній або індивідуальній дошці.

Потім пропонується виконати друге дослідження, ціль якого —визначити властивості торфу. Учні проводять цю роботу також по анкеті. (Див. Додаток № 3)

Потім результати роботи перевіряються і вчитель сам демонструє дослід горіння торфу — шматок торфу підпалює в полум'ї спиртівки. Учні спостерігають, як загоряється і горить торф, роблять висновок, що торф повільно загоряється. Результати записуються.

На наступному етапі уроку, спираючись на отримані учнями знання про властивості копалин, учитель знайомить школярів зі способами їхнього видобутку і використання, місцями залягань (по фізичній карті). З цією метою можна використовувати екранні засоби, за допомогою яких формуються чіткі і яскраві представлення і поняття.

Після вивчення теми «Корисні копалини» можна провести перевірочну роботу з використанням перфокарти. Учитель заздалегідь заготовлює картки з питаннями. До кожного питання дається по трьох відповіді, з яких тільки один вірний.

Зразковий варіант завдання:

1. Що таке корисні копалини?

а) усе, що лежить у землі,

б) усе, що