Навчання екології має бути активним, цікавим, раціональним, максимально наближеним до життя, а у навчальному матеріалі не повинно бути перенасиченості психічною інформацією, яку діти неспроможні належним чином сприйняти.

В.О.Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває і не виховує. Залишивши дитину наодинці з нею, годі сподіватись, що вона під впливом навколишнього середовища стане розумною, глибоко моральною, непримиренною до зла. Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі людські якості.

Свідоме і бережливе ставлення кожної людини до природи можливе тільки при наявності екологічної культури, широких екологічних знань, які повинні формуватись, починаючи з дитинства. Знання екологічних норм, закономірностей розвитку природи, знайомства з загадковим світом тварин, рослин, з особливостями їх поведінки, проблемами, які виникають в їх житті, дуже часто з вини людини, дадуть можливість кожному відчути особисту відповідальність за майбутнє природи.

Метою екологічного виховання є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища. Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає у розкритті багатогранної цінності природи.

Висновки

В даній роботі було охарактеризовано основні напрямки виховання.

Моральне виховання передбачає формування у вихованців моральної свідомості, стійких моральних якостей, моральних потреб на основі засвоєння норм і принципів суспільної моралі; розвиток почуття патріотизму; формування активної життєвої позиції та ін.

Розумове виховання вирішує такі задачі: озброєння вихованців запасом знань, що відповідають соціально-економічному прогресу суспільства; формування основ наукового світогляду; розвиток інтелекту і пізнавальних здібностей, культури розумової праці і т.д.

Трудове виховання покликане формувати глибоку повагу і готовність до сумлінної праці. Вироблення зібраності, волі, працездатності, цілеспрямованості є основою трудового самовиховання, самовдосконалення, самостійності.

Естетичне виховання припускає перетворення естетичних цінностей суспільства в естетичну культуру особистості. Засобами естетичного виховання є природа, мистецтво, духовні ідеали і культура.

Фізичне виховання сприяє зміцненню здоров'я, підвищенню продуктивності навчальної праці, формує елементи фізичної культури, яка служить показником фізичного, психічного і соціального благополуччя людини.

Екологічне виховання передбачає формування правильного відношення до проблем навколишнього середовища, дбайливого відношення до природи, історичних пам'яток, необхідності їх збереження і збільшення.

Правове виховання спрямоване на формування високої правової культури, прищеплює повагу до правил гуртожитку, непримиренність до будь-яких порушень законності, готовність брати участь в охороні правопорядку.

Економічне виховання спрямоване на розвиток економічного мислення особистості для правильного розуміння дії законів і явищ економічного життя; формування сучасного розуміння процесів суспільного розвитку, розуміння ролі праці і свого місця в трудовому процесі.

Використана література