Форми, методи та прийоми роботи по ознайомленню дітей з декоративно-прикладним мистецтвом (методика зображувальної діяльності)

План

Вступ

Образотворче мистецтво – універсальна форма вираження духовного світу людини, її матеріальної культури. Однак дітей молодшого віку не має сенсу прилучати до пізнання багатства і багатогранності мистецтва. Задача педагога – ввести дитину в світ образотворчого мистецтва, розвинути її зорове сприйняття, сформувати елементарні естетичні уявлення про оточуючу дійсність.

Розвиток зорового сприйняття, спостережливості, просторового мислення, почуття кольору, тонких рухово-моторних навичок, котрі виробляються в правильно організованій образотворчій діяльності дошкільників, має велике значення в різних галузях життя.

Декоративно-прикладне мистецтво має своє призначення. В ньому художній образ знаходиться в прямій залежності від призначення речі і матеріалу, з котрого вона виготовлена. Тому творчі образи і матеріали, в яких вони реалізуються в малюнку (ескізі) речі, непостійні і дуже різноманітні, як і сама область прикладного мистецтва.

1. Значення декоративно-прикладного мистецтва в естетичному вихованні дітей дошкільного віку

В процесі образотворчої діяльності діти засвоюють графічні і живописні уміння і навички, вчаться спостерігати, аналізувати предмети і явища оточуючого світу. Таким чином образотворче мистецтво слугує ефективним засобом пізнання дійсності і одночасно допомагає розвиткові і формуванню зорових сприйнять, уяви, просторових уявлень, пам’яті, почуттів та інших психічних процесів.

Як відомо, в становленні і вихованні естетичних суджень вихідним моментом є розвиток у дитини естетичного сприйняття оточуючих предметів і явищ дійсності. Ось чому одним з основних факторів естетичного виховання дітей засобами образотворчого мистецтва є розвиток у них здатності до емоційно-естетичного сприйняття зображувальних в альбомі і таких, що спостерігаються у житті, у творах живопису, графіки явищ, подій. Це є необхідною умовою пізнання естетичного в оточуючому світі, формування системи морально-естетичних поглядів на дійсність. Спостерігаючи яскраву зелень трави, дерев, смаковиті бутони тюльпанів, роз, ніжні переливи барв вечірнього неба, сірі грозові хмари, дитина хоче виразити свої почуття, свою радість від побаченого і почутого, поспішає розповісти про свої уявлення іншим і для цього бере кольорові олівці і фарби.

За допомогою ліній, барв, композиції, динаміки зображення дитина задовольняє потребу розповісти, виразити своє ставлення до побаченого. Радість, насолода від зустрічі з прекрасним, від процесу художньої творчості сприяє вихованню доброти, співпереживання і співчуття оточуючим та зображуваним позитивним героям.

Для вирішення задач естетичного і трудового виховання існують різноманітні педагогічні засоби, якими успішно користується наша педагогіка. Серед них декоративно-прикладне мистецтво займає одне з провідних місць, так як дозволяє вирішувати ці питання в органічній єдності, комплексно.

Високі виховні можливості різних видів декоративно-прикладного мистецтва закладені в самій їхній основі, що базуються на народній творчості, яка сполучає в собі естетичний початок з промисловою технологією і ручною працею.

Заняття декоративно-прикладним мистецтвом дозволяють більш активно використовувати красу природи в естетичному вихованні, формуванні зорових сприйнять дітей. Якщо, наприклад, дитина працює над декоративною композицією, пов’язаною з образом березового лісу, то враження від сприйняття краси лісу в різний час і в різних місцях допоможуть в загальних рисах намітити стилізоване зображення. Для того щоб виконати проробку окремих деталей, необхідно знову побувати в лісі і за допомогою нових вражень поповнити існуючі уявлення. Ось чому діти, що займаються декоративно-прикладним мистецтвом, спостерігають красу природи більш активно і цілеспрямовано.

Спостерігаючи природу, готуючи малюнки для переведення в матеріал, дошкільники привчаються спостерігати, аналізувати натуру, відшукуючи в ній непомітні з першого погляду естетичні сторони, властивості. І це прагнення по-особливому бачити світ – один з компонентів естетичної оцінки оточуючої дійсності.

Важлива область зустрічі дітей молодшого віку з образотворчим мистецтвом – це їхня безпосередня образотворча діяльність. Вона заснована на потребі дітей молодшого віку ділитися своїми переживаннями і враженнями. Специфічна форма візуального зображення – доступний для дітей цього віку засіб вираження їх інтересів і почуттів. Важко уявити дитину, яка б зовсім не малювала. Деякі діти нерідко цілком захоплені цією діяльності, інші ставляться до малювання з меншим інтересом. Але для кожної дитини зображення на площині – це засіб вираження своїх знань про світ. Діти легко запозичують форми графічного вираження у своїх однолітків, які більш вміло володіють засобами зображення, які в тій чи іншій мірі властиві усім дітям.

Кожна людина володіє потенційними здібностями. Творчий початок людини проявляється в усьому: в тому, як вона працює, організовує свій побут, як ставиться до своїх товаришів і т.д. У дошкільників безкорисна творчість, що найбільш яскраво розкривається в образотворчій діяльності, проявляється найбільш ефективно і стихійно.

Але було б помилкою вважати, що ця яскраво виражена потреба дітей до творчості в образотворчій діяльності може плідно розвиватися без допомоги виховання і навчання, без підкріплення і розвитку інтересу дітей до цій діяльності, поза умовами, які активізують процес пізнання світу.

2. Форми та методи ознайомлення дітей з творами декоративно-прикладного мистецтва

Коли діти ознайомлення з особливостями декоративно-прикладного мистецтва, у них формуються творчі уміння і навички самостійно виконувати різноманітні декоративно-оздоблювальні роботи. Особлива увага приділяється розкриттю дітьми художньої виразності народного мистецтва. До декоративно-оздоблювальних робіт входить виконання узорів, орнаментів, ескізів оформлення предметі побуту, ескізів святкових листівок, транспарантів, виставкових стендів, елементів книжкової графіки і т.п.

Декоративні малюнки виконуються на основі декоративної переробки, узагальнення форм зображених з натури об’єктів – квітів, жуків, метеликів, складання з них узорів, орнаментів. В процесі виконання декоративних малюнків діти починають розуміти тісний зв’язок практичного призначення предмету і його форми, матеріалу, елементів оздоблення,