Структура уроку іноземної мови (англійської)

ЗМІСТ

Вступ.

Педагогічна наука розглядає процес навчання як свідому й цілеспрямовану умисну діяльність учителя та учнів. В сучасній школі ця діяльність здебільшого проходить в рамках уроку, який доповнюється самостійними заняттями вдома, позакласною роботою та факультативними заняттями предмета Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. Підручник. Київ. Ленвіт. 1999 р. С. 232-242.

Урок іноземної мови, як основна організаційна одиниця навчального процесу, є його частиною і водночас самостійною, цілісною ланкою. До нього ставляться ті ж загальнодидактичні й методичні вимоги, що й до всього навчального процесу. В ньому синтезуються закономірності навчання, органічно взаємодіють цілі, зміст і методи. Він реалізує методичну концепцію, покладену в основу навчання. Тому проблеми уроку звичайно розглядають разом з питаннями методики та організації циклу уроків.

Структура уроку визначається його змістом і місцем у циклі уроків. Тради-ційно урок складається з етапів. Поняття "етап" пов'язане з рухом до поставленої мети в рамках певного відрізку часу, тому етап усталений в дидактиці як структурна одиниця уроку. Проте один лише "набір" етапів уроку, розташованих у певній послідовності, не складає його структури. Структура уроку зумовлюється сукупністю закономірностей його внутрішньої організації, згідно яких компонуються його етапи.

1. Урок, як основна форма організації навчання.

1.1. Особливості уроку та його структури, як форми організації навчання.

Основною організаційною формою навчання в сучасній школі є урок.

Урок — форма організації навчання, за якої заняття проводить учитель з групою учнів постійного складу, одного віку й рівня під-готовки впродовж певного часу й відповідно до розкладу.

Урок має такі особливості:

є завершеною та обмеженою в часі частиною нав-чального процесу, під час якого розв'язуються певні навчально-виховні завдання;

кожен урок включається в розклад і регламентуєть-ся в часі та за обсягом навчального матеріалу;

на відміну від інших форм організації навчання є постійною формою, що забезпечує систематичне засвоєн-ня учнями знань, умінь і навичок;

відвідування уроків обов'язкове для всіх учнів, то-му вони вивчають систему знань, поділених поурочно, в певній логіці;

є гнучкою формою організації навчання, яка дає змогу використовувати різні методи, організовувати фрон-тальну, групову та індивідуальну навчальну діяльність уч-нів;

спільна діяльність учителя й учнів, а також спілку-вання великої сталої групи учнів (класу) створює можли-вості для згуртування колективу дітей;

сприяє формуванню пізнавальних якостей особи-стості (активності, самостійності, інтересу до знань), а та-кож розумовому розпитку учнів Педагогика школы / Под ред. Г.И. ІЦукиной. — С. 329 — 330..

У дидактиці існує кілька підходів до класифікації уро-ків залежно від ознак, узятих за основу. За способами проведення виділяють уроки-лекції, уроки-бесіди, уроки-диспути, уроки самостійної роботи учнів та ін. За етапа-ми навчальної діяльності — вступні уроки, уроки первин-ного ознайомлення з матеріалом, уроки формування по-нять, виведення законів і правил, уроки застосування знань на практиці, уроки повторення й узагальнення ма-теріалу, контрольні уроки, комбіновані уроки.

Найбільш вдалою в сучасній теорії та практиці навчан-ня є класифікація, в основу якої покладено дидактичну мету і місце уроку в загальній системі уроків (Б. Єсипов, М. Махмутов, В. Онищук). Перебуваючи на однакових по-зиціях, ці автори пропонують різну кількість типів уроків. За класифікацією В. Онищука розрізняють такі типи:

1) урок засвоєння нових знань;

2) урок формування вмінь і навичок;

3) урок застосування знань, умінь і павичок;

4) урок узагальнення і систематизації знань;

5) урок перевірки, оцінювання та корекції знань, умінь і навичок;

6) комбінований урок Онищук В.Л. Урок в современной школе. - М., 1980. — С. 70.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто склад (з яких елементів або етапів складається), послідовність (в якій послідовності ці елементи входять у заняття), зв'язок (як вони пов'язані між собою).

В. Онищук увів поняття мікро- і макроструктури уро-ку. Макроелементи визначаються завданнями уроку пев-ного типу. Такими, на його думку, є етапи засвоєння знань: сприймання, осмислення, узагальнення, системати-зація. Оскільки логіка засвоєння знань та сама, то макро-структура уроків цього типу однакова. До мікроелементів структури уроку належать засоби і способи розв'язання дидактичних завдань на кожному його етапі.

Час і місце, відведені на кожен структурний елемент уроку, визначаються побудовою уроку в цілому. Структура уроку повинна забезпечувати успішне розв'язання його навчально-виховних завдань, активізацію пізнавальної ді-яльності учнів, відповідати характерові навчального мате-ріалу, дидактичним і методичним засобам, які використо-вує вчитель. Отже, визначаючи структуру уроку, вчитель повинен враховувати тему і зміст, найдоцільніші методич-ні засоби і прийоми, конкретні умови, в яких проводити-меться урок, рівень підготовленості учнів тощо.

Майже в усіх типах уроків наявні такі структурні еле-менти: вступна частина, перевірка домашнього завдання, вивчення нового матеріалу, закріплення нового матеріалу, повідомлення домашнього завдання, закінчення уроку.

Вступна частина уроку повинна забезпечити нор-мальну зовнішню обстановку для роботи та психологічний настрій учнів на нормальну роботу. Попередня організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевір-ку відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози та зовнішнього вигляду учнів, органі-зацію уваги.

Перевірка домашнього завдання складається з двох частин: перевірки письмового завдання, яку здійснюють різними методами залежно від поставленої мети, й усної перевірки знань, яку проводять за допомогою розглянутих раніше методів.

Вивчення нового матеріалу передбачає або повідомлен-ня вчителя за допомогою словесних методів навчання, або самостійну роботу учнів з підручниками, навчальними по-сібниками та ін. Під час пояснення нового матеріалу вчи-тель мусить подбати, щоб усі учні бачили й чули його (можна сидіти, якщо втомився), він не повинен ходити по класу, говорити слід голосно, чітко, розмірено. Мова його має бути зрозумілою для