С П Р И Й М А Н Н Я | П А М “Я Т Ь

В 5 років обстеження предмета набуває систематизованого планового характеру, воно вже не має глобального характеру, виділяєтьсявластивість предмета, і сама ця окрема властивість є об”єктом спеціального розгляду. Властивістьпредметаназиваєтьсясловом і стає категорією пізнавальної діяльності (категорії кольору, величини, форми, просторовихвідношень).посилюєтьсясвідомістьсприймання.Завдяки аналітичності та свідомості сприймання діти в змозі послідовно, детально розглядати малюнки, інтерпретувати їх, давати правильні пояснення сюжету. Вдосконалюється сприйняття простору і часу

В 6 років сприйняття стає ще більш цілеспрямованим, точним

Іузагальненим. Дитина правильно бачить пропорції предметів, виокремлюєпросторові, кольорові ритми, бачить перспективні відношення в малюнку. За спе-ціального навчання вдосконалю-

Ється слухове сприййняття мов-лення та музики. | Довільна як під час сприйняття та збереження інформації, так

І під час відтворення діти продов-жують оволодівати вмінням виді-ляти мнемічну мету, тобто самі намічають запам”ятати те, що

Необхідно. До операцій запам”я-товування відноситься не лише голосне повторювання, а й пов-торення пошепки. Стає доступним смислове запам”ятовування,що базується на розумінні матеріалу, встановленні значущих зв”язків між частинами інформації. Однак мимовільнапам”ятьбільшпродуктивна, особливо якщо вона пов”язана із проявами інтересів, інтелектуальних, естетичних, моральних емоцій.

УВАГА!

В 6 років складається довіль-на увага. Діти можуть цілеспря-мовано, свідомо виділяти пред-мети з оточення, які їм потрібно, зосереджуватись на них.

М И С Л Е Н Н Я

Відбувається бурхливий розвиток наочно-образного мислення. З”являється здатність використання в мисленні модельних образів, які за допомогою схем, символів матеріалізують приховані зв”язки між предметами та явищами. Завдяки цій здатності можливі розуміння відношень різних предметів, їх складових, розуміння відношення частини й цілого (наприклад, змісту віднімання й додавання), конструювання за простим кресленням (наприклад, корабля), розуміння розвитку сюжету казки тощо.

Експериментування з новим матеріалом з метою відкриття нового – ще одна важлива характеристика мислення цього вікового періоду. В дітей з високим рівнем пізнавального розвитку воно має чіткий, послідовний (“крок за кроком”) характер. Кожний крок перетворень закінчується аналізом умінь, а потім наступає новий крок. Сам процес пошуку перетворень матеріалу має свої ознаки творчості комбінування дій, диверіентність мислення. Процес експериментування може здіййснюватись не тільки наочно, а й подумки. Завдяки експериментуванню дитина несподівано одержує нові знання.

Можливість високого рівня розвитку експериментування подумки, а також його чітка послідовність свідчать про те, що в цьому віці починає розвиватися словесно-логічне мислення. діти розмірковують про явища, роблять елементарні висновки. Розвивається вміння докладно й послідовно розповідати про ті чи інші події. Однак у дитячій логіці можуть бути помилки, коли дитина не може в сукупності проаналізувати всі деталі ситуації або інтелектуального завдання, виокремити в них основне.

Результатом навчання та розвитку мислення є те, що ситуативні уявлення про світ систематизуються і стають знаннями. Серед них розрізняють:

1) стійки та стабільні;

2) знання-здогадки, гіпотези.

Формуються узагальнені способи мислення: порівняння, відшукування схожостей, відмінностей, класифікація, аналіз, поєднання тощо.

Розвивається здатність бачити суперечності в явищі та прогнозувати майбутні події.

М О В Л Е Н Н Я | У Я В А

В 5 років закінчується сензитивний період розвитку мовлення. Це означає, що основні його складові мають бути сформовані в цей період, які виявляються в таких його показниках, як – от: активність, зв”язність(діалогічність),розуміння іншого, тісний зв”язок з мисленням тощо. Діти користуються розгорнутими фразами, можуть скласти невеликі сюжетні розповіді. | Уява все більше набирає творчого

Характеру. Дитина здатна передба-

Чати майбутнє, може уявити не тільки

Кінцевий результат власної діяльності, а й і ії проміжні етапи.

5 років – період розвитку наявної креативності дитини, що базуються, з одного боку, на яскравих образах, емоційності, а з іншого, на незнанні законів логіки, загальних закономірностей явищ, відсутності жорстко закріплених правил мислення

П О РІ В Н Я Л Ь Н А Т А Б Л И Ц Я

ХАРАКТЕРИСТИК ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ПІЗНАННЯ

ДИТИНОЮ ДОВКІЛЛЯ

(упорядковано К.Л.Крутій)

Візуал – “глядач” |

Аудіал – “слухач” |

Кінестетик – “діяч”

Основний спосіб пізнання – зорові відчуття | Основний спосіб пізнання – слухові відчуття | Основний спосіб пізнання – прямий дотик до предметів

Швидко запам”ятовує колір, форму, величину предметів | Важко запам”ятовує написання букв, цифр | Краще запам”ятовує під час руху

Тихий, замислений, важко знаходить контакт з дітьми | Легко налагоджує контакт із дітьми та дорослими | Самостійний, самодостатній, може довго бути наодинці з собою

Подобається: конструктор, телевізор, комп”ютер | Подобається, коли йому читають або розповідають; коли навчиться читати, з бажанням читає іншим сам | Подобаються всі іграшки з колесами, які можна пересувати, складати

До тварин байдужий, хоча може миловатися ними | До тварин індеферентний | Подобаються тварини

Дуже перебірливий до їжі, одягу | До їжі та одягу байдужий | Невибагливий до їжі та одягу, проте має гарний смак

Видовища вражають, проте розповідає про них мало | Не подобаються яскраві видовища | Подобаються яскраві видовища

Із задоволенням розглідає малюнки | Більше запитує, ніж обстежує предмет | Добре сприймає предмети на запах, смак, на дотик

Добре концентрує увагу | Нездатний довго концентрувати увагу | Погано концентрує увагу

Подобається малювати, ліпити, грати з кубиками тощо | Подобаються вербальні ігри, загадки, кросворди | Подобаються рухливі ігри з бігом, лазінням, підстрибуванням

Під час стресу замикається в собі | Під час стресу кричить | Під час стресу рухається, бігає

Отже, за Е.С.Гобовою, всі люди за способом пізнання поділяються на три групи:

І група – “Візуали” – люди, для свідомості яких пріоритетне значення має здорова інформація.

ДИТИНА – “ГЛЯДАЧ” – провідний спосіб пізнання