- | + - | + - | + - | - | + - | + - | + -
5 | Найченко
Вова | + - | + - | + - | + - | + - | + - | + - | + -
6 | Кузьміна
Даша | + - | + - | + - | + - | + - | + - | + - | + -
7 | Вей
Джон | - | + - | + - | - | - | - | + - | -
Експеремент.
Група
1 | Шаденко
Влад | + | + | + | + - | + | + | + | +
2 | Мороз
Дарина | + | + | + | + | + | + | + | +
3 | Сидорець
Іра | + - | + | + | + - | + | + | + | +
4 | Василевський
Саша | + | + | + | + | + | + | + - | +
5 | Шакун
Юра | + | + | + | + | + - | + | + | +
6 | Дяченко
Єгор | + | + | + | + | + | + | + - | + -
7 | Поліновська
Настя | + | + | + | + | + - | + | + | +
В И С Н О В О К
Суспільне дошкільне виховання – одна з найважливіших ланок загальної системи освіти як в Україні, так і в Росії – конче потребує оновлення й удосконалення.
Подолання недоліків виховання, удосконалення його соціальної фунуції є гострою суспільною потребою, завданням державної ваги України і Росії. Особливого значення воно набуває на етапі дошкільного дитинства, адже успіх перебудови життя суспільства і його подальший розвиток багато в чому залежать від успіхів у розвитку системи дошкільного виховання. Однак шляхи розв”язання цього завдання – розкриття головних психологічних закономірностей і особливостей становлення особистості дитини, а також методів керівництва процесом формування ще не подані педагогам-“дошкільникам” так, як належить.
Говорячи про оновлення суспільного дошкільного виховання України та Росії, треба створити для дитячих садків, цих держав, режим найбільшого сприяння. Це означає: звільнення їх від зайвої опіки з боку освітянських органів; розробити економічний механізм, який давав би змогу самостійно розв”язувати матеріально-технічні, кадрові та інші питання.
Треба змінити акценти у вихованні дітей. Його метою має бути формування особистості дитини з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей. У зв”язку з цим головним завданням педагогів двох держав повинно стати не тільки забезпечення оволодіння дошкільниками певними знаннями, уміннями і навичками, а сприяння становленню особистісних якостей, усунення деформацій, які можуть спостерігатися.
Я бачу за необхідне зробити головний наголос на формуванні основ світогляду дитини, ії соціальної і психологічної культури, емоційно-вольової сфери та ін. Важливу роль відводиться у цьому взаємодії дитячого садка і сім”ї – взаємини між ними мають бути більш відкритими. Очевидно, доцільно розробити взаємоприйнятий кодекс прав та обов"яз”ів педагогів дошкільного закладу і батьків.
Дитячий садок потребує таких структурних та організаційних змін, які б дали йому змогу за деякими параметрами наблизитися до умов життя дитини в сім”ї.
Проаналізувати процес становлення особистості, формування людської індивідуальності, визначити його характерні особливості на різних етапах дошкільного дитинства важливо не лише з наукового, а й із соціального погляду. Тут слід брати до уваги той факт, що з моменту появи на світ дитина вже активна істота, психіка якої розвивається в силу своїх внутрішніх суперечностей – соціально обумовлений процес, й основною формою впливу середовища існування на психічний розвиток дитини виступає виховання. Лише суспільством, а точніше кажучи, соціальним середовищем, у якому живе і виховується малюк, визначаються напрямок, міра і характер розвитку людських якостей і можливостей, закладених у ньому природою. Однією з головних проблем сьогоднішнього дня є гуманізація виховної роботи з дітьми. Успішність ії розв”язання значним чином залежить від характеру спілкуввання дорослого з дитиною.
Всіляке сприяння розвиткові індивідуальності дитини-дошкільника має складати підгрунтя діяльності педагога. Тільки за цієї умови можна забезпечити формування в період дошкільного дитинства тих психічних новоутворень, які будучи основою саморозвитку особистості дитини, зроблять можливими ії подальші досягнення у засвоєнні навколишнього світу. Так, у процесі розумового виховання неоціненнє значення набуває формування активного пізнавального ставлення до дійсності, уміння орієнтуватись у розмаїтті предметів і явищ, здатності довільно регулювати свою пізнавальну діяльність. Це ті внутрішні передумови, які забезпечують продуктивність розумової роботи, легкість і швидкість засвоєння нових знань, можливість творчого використання їх при розв”язанні різноманітних практичних завдань. Але щоб там не було, головне, для України та Росії, навіть, для