виховання і навчання дошкільнят, оскільки при цьому не втрачається провідна мета – здійснення загального природного розвитку дитини, ії духовності, зберігається принцип індивідуалізації, вдається уникнути перевантаження.
Ще одним напрямком оновлення системи дошкільного виховання може бути створення шкіл – дитячих садків, різноманітних центрів, сімейних , а також міні-садків тощо.
Формуються вони за віковим принципом, тривалістю перебування дітей. За призначенням ці заклади можуть бути загальнорозвивальними, профільними, комбінованими.
Стосовно центрів. Вони можуть функціонувати на базі дошкільного закладу або існувати самостійно й відрізнятися від дитячих садків багатофункціональною діяльністю загальнорозвивального або спеціального напрямку. Відвідувати центри можуть діти всього мікрорайону. Працювати в такому закладі мають фахівці-професіонали, обізнані з дошкільною педагогікою. Важливого значення набуває просвітницька робота з батьками, залучення їх та дітей до спільної діяльності, що сприяє піднесенню ролі родини в розвитку творчої особистості.
Щодо альтернативних дошкільних закладів, то їх діяльність визначає саме спрямування. Це заклади, які працюють за педагогіками Софії Русової, Марії Монтессорі, Роберта Штейнера та ін. Протягом багатьох років вони були в забутті, а сьогодні набули права на існування. В зв”язку з цим доречно пригадати думки Констянтина Ушинського, який вважав, що не можна виховувати за чужою педагогічною системою, хоч би якою стрункою й добре продуманою вона була. Кожний народ має випробувати свої власні сили. А що педагогічна система інших народів є квінтесенцією саме їхньої культури, менталітету, то через це вона часто вступає в суперечність з культурою України, з менталітетом ії народу. Розв”язання цієї суперечності – справа надзвичайно важка. Вона потребує серйозного наукового підходу. Тільки на цій основі можна виробити практичні рекомендації щодо впровадження зарубіжних та альтернативних педагогік. Вважається за необхідне дотримуватися таких рекомендацій:
- педагог повинен досконало розібратись у педагогічній системі
й прийняти ії особисто;
- зважати на доцільність використання ії для дітей, з якими він працює;
- подбати про доступність комплекту дидактичних засобів та про матеріальні умови для роботи.
У нових типах дошкільних закладів з”явилися нові форми організації дітей. Великого поширення набуває гурткова робота найрізноманітніших напрямків і, як усяке нововведення, стала об”єктом надмірної уваги, копіювання роботи гуртків позашкільних закладів. З огляду на це практики вимагають інструкцій, вироблення положення щодо організації роботи гуртків у дитячому садку, хочуть мати відповідь на запитання, чи потрібна ця робота взагалі.
Відомо, що ініціаторами цієї гурткової роботи були автори програм”Малятко” і “Дитина”, які вбачали в цьому можливість для реалізації індивідуального та диференційованого підходу до розвитку здібностей та інтересів дошкільнят. На практиці ця ідея перетворилася в рух. На другий план відходять ігрова діяльність, організація дозвілля, навіть звичні навчальні заняття.
Деякі завідувачі вважають, що гуртками мають бути охоплені всі діти, незважаючи на той факт, що ця форма роботи спрямована на розкриття і подальший розвиток нахилів та інтересів, які починають зароджуватися.
Зауважу, що інтереси дітей у дошкільному віці нестійкі й навіть протягом року можуть змінюватися. І педагог має бути тонким психологом, щоб помітити ці зміни й дати дитині можливість самостійного вибору.
Із сказаного можна зробити висновок, що гурткова робота в дошкільному закладі може проводитися, але не варто вважати ії провідною діяльністю, ії доцільно включати в режим дошкільного закладу як одну з форм роботи з дітьми.
Крім згаданих, у практиці виникає безліч інших варіантів організації дітей. Усі вони можливі, але за однієї неодмінної умови – не нашкодити дитині.
4. ПРИНЦИПИ ОНОВЛЕННЯ
Перше концептуальне положення: ранній розвиток різнобічних здатностей дитини. Сьогодні тут ще не маємо одностайності. Тож є й наслідки цього: гальмування загального поступу дитини й застій у дошкільній педагогіці.
Змістом першої складової концепції є максимальний розвиток природних здібностей дитини з грунтовним попереднім вивченням їх. З”ясувавши генетичні та психофізичні особливості кожного малюка, складаємо його “дерево життя”. А після детального аналізу цих особливостей визначаємо диференціацію подальшого навчання і виховання своїх підопічних.
Послуговуючись багатим доробком вітчизняної та зарубіжної педагогіки раннього дитинства, виділяємо в цьому дві головні позиції:
- підгрунтя особистості закладається в сім”ї. Доброзичливі
стосунки подружжя, взаємна любов, увага, душевне тепло – основа так званого “першого мовлення дитини”, ії емоційного комфорту;
- у вихованні необхідно враховувати характерні особливості кожного періоду дитинства.
Сьогоднішні наукові дослідження підтверджують “добрий смак” немовлят. Виявляється, вони надають перевагу класичній і народній музиці. І саме у віці до трьох років малята оптимально здатні засвоювати одразу кілька мов, перебуваючи у відповідному оточенні.
Радість пізнання – то велике щастя, яке може і повинна спізнавати дитина. А ми, дорослі, маємо позбутися заскрузлого стереотипу, буцімто забезпечуючи широке розкриття ії пізнавальних здатностей, забираємо в неї дитинство.
Друге неконцептуальне положення щодо виховання дошкільнят: необхідність особистісного підходу. Ще в 70-ті радили вихователям не оминати увагою стосунки між дітьми, де яскраво проявляються оцінки й самооцінки, бо саме вони повною мірою виробляють індивідуальні риси кожного учасника спілкування. Час таки змінився на краще. Можемо розмірковувати, як формувати дитяче “Я””, як слід поважати його, рахуватися з ними і як треба дозволяти дитині бути самою собою і водночас змінити себе на краще.
Третє концептуальне положення нашої системи: педагогіка – творчий процес. Творчість бачимо там, де є міцні знання з педагогіки та психології дитинства і де є активна потреба самовдосконалення.
Подані положення концепції дають змогу визначити особливості дитсадка нового типу. Уявимо п”ять рівневих щаблів виховання та навчання дошкільнят.
Перший – садок успішно працює за однією з чинних програм – “Малятко”, “Дитина”, “Дитина в дошкільні роки”, “Дошкілля” або –що.
Другий – садок свідомо обирає кращу