з усіх пропонованих програм і працює успішно.
Третій – садок, окрім чинних програм, успішно використовує одну – дві новаторські методики.
Четвертий – садок, окрім програм, послуговується кількома новаторськими методиками і вже має певний досвід роботи за ними.
П”ятий – садок, не нехтуючи програмні вимоги, водночас вдало використовує нове не лише з практики, але й впроваджує наукові здобутки. А ще педагоги вміють поставити на наукову основу все те, що, на їхню думку, є новим, цікавим, ефективним.
Отже, на часі науковий підхід до виховання дітей. Кожний дошкільний заклад має стати своєрідним мікронауковим центром. У ньому має бути присутнє останнє слово як практики, так і науки.
Головна мета роботи дитячого садка нового типу є створення національного освітньо-виховного закладу, який відповідав би сучасним вимогам педагогіки та дитячої психології і торував шлях у майбутнє. Робота в ньому ведеться з урахуванням інтересів дітей.
Змістом діяльності такого дитячого садка є відродження національних педагогічних надбань та родинних традицій, народних свят та обрядів; поєднання минулого, сучасного і майбутнього у роботі з дітьми, залучення наявних (насамперед в Україні) новаторських методик, які збіжні з концептуальними положеннями.
Основні ідеї, які вже частково реалізовані у дошкільній практиці й потребують подальшого свого втілення у вихованні юної особистості:
Організація роботи педагогів.
Традиційно: в одній віковій групі праціюють змінно двоє вихователів.
По-новому: здійснюється особистісний підхід до вихователя як до рулія розвитку малюка.
Залучення батьків до виховання дітей.
Традиційно: лише дехто цікавився успіхами своєї дитини, а більшість турбувало те, що вона сьогодні їла.
По-новому: покладатися на батьків як на вихователів своїх дітей.
Планування роботи.
Традиційно: планувалася чітко регламентована кількість занять з різних видів дитячої діяльності. Ім підпорядковувалася вся робота поза заняттями: ранок, прогулянка, вечірні години.
По-новому: визначаємо найбільш значущі для загального розвитку теми і ті, де треба сформувати конкретні уявлення у дитини. Відповідно до цього передбачаємо певну кількість і види навчальних занять.
Здійснення провідного принципу – виховання за інтересами – передбачає зміни в усіх напрямках педагогічної роботи.
Фізичне виховання.
Традиційно: проводилося два заняття на тиждень, а тепер – щодня. Пропонувалося також перенести всі заняття фізкультурою на подвір”я. Основним загартувальним засобом було поступове зниження води під час обливання. Виводився середній коефіцієнт захворюваності. І все ж таки результативність усього цього невисока, малі часто хворіють. До того ж батьки, мріючи про здоров”я дітей, влаштовують їх без разбору в різноманітні секції. Одні з них, надриваючи животи, досягають мети, інші – кидають тренування.
По-новому: по-перше, доцільно розпочинати фізичне виховання з призвичаєння наймолодших до здорового способу життя, використовуючи для цього відомі набутки, доступні й ефективні. Для поєднання дитячого організму з природою доцільно впроваджувати обливання водою за методикою Порфирія Іванова і робити це й самому так, щоб, дивлячись на вихователя, дитина також запрагла оздоровлюватися.
По-друге, слід радикально переглянути організацію харчування дітей, узявши за основу рекомендації натуропатів.
По-третє, варто відмовитися від усталених фізкультурних занять, малоефективних для фізичного розвитку , виховання та оздоровлення дошкільнят.
Основне завдання морального виховання розкривається у твердженні: все, що робиш, має бути моральним. Визначальними є дії і вчинки дитини, спрямовані на тих, хто ії оточує, - на матір та батька, рідних, сусідів, старших, молодших.
Словесне напучування правил поведінки замінюються реальними діями: вчинками. Залежно від того, якими вони будуть, формуватиметься й відповідне ставлення дитини до себе і до інших. Отже, самооцінка, критичне поцінування власної і чужої поведінки, самосвідомість і свідомість відкоригують для неї моральні цінності.
У трудовому вихованні дітей бачимо такі визначальні орієнтири: праця для себе, праця для інших, спільна праця. Гасло “Зростаємо у праці” означає мати обов”язки перед собою й іншими, бути відповідним.
Змінимо акцент: малі обслуговують самі себе, а няня, коли треба, допомагає їм. Це дасть змогу дійти нового розуміння понять “працелюбність”, “дитячі лінощі”, “почуття обов”язку” тощо.
Обов”язковим має бути постійне духовне збагачення особистості. Дитина повинна зростати у праці, і як вона навчиться обслуговувати себе, так само зможе зробити щось іншому.
Самоцінність – важлива риса особистості. Це – повага до себе, вміння доводити справу до кінця, гордість за завершену роботу, старання, сумлінне ставлення до своїх обов”язків. Людина, яка поважає себе, легко переносить свою любов на іншого.
Естетичне виховання. Естетика – винагорода за все те, що дитині доводиться долати на своєму шляху: моральні перешкоди, кривду, непорозуміння.
Естетика – це стан душі. Це сприйняття кращих зразків світової культури. А передовсім це – рідне, близьке, оцінка його і гордість за його самовираження у театрі, музиці, у співах і танцях збагачує особистість дитини, робить ії неповторною.
Подані орієнтири – принципи оновлення сучасного дитячого садка – не претендують на категоричність, абсолютність. Вони є результатом нашої багаторічної праці і виступають своєрідною моделлю дошкільного виховання та його складових, переосмислених задля поліпшення дошкільної освіти на користь дітям.
5. ДИТЯЧИЙ САДОК І СУБ”ЄКТИВНО ОРІЄНТОВАНА ДИДАКТИКА
Якщо ми хочемо, щоб наші діти стали самостійними, ініціативними і творчими, то треба створити умови, аби вони могли проявити себе в цьому. Доречно згадати слова Галілея : “Ми нічого не можемо навчити людину, ми тільки можемо створити умови, щоб вона навчилася цього сама”. Пошуками таких умов, в яких малюк вчився б сам , являючись суб”єктом власної діялності, і зайнята педагогіка розвитку.
Що ж таке суб”єкт власної діяльності? Це людина, яка здатна проектувати і будувати свою діяльність, перетворювати та аналізувати ії, керувати нею, ставити перед собою мету, знаходити способи досягнення цієї мети, планувати їх використання залежно від умов,