ІІ.

1. ДОШКІЛЬНА ОСВІТА в РОСІЇ (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

В кінці ХІХ – поч. ХХ ст. в процесі диференціації педагогічних знань інтенсивно почала формуватися педагогіка дошкільного дитинства. Особлива роль в цьому процесі належить А.С.Симонович, С.І.Конраді, Е.Н.Водовозовій, Е.А. Покровському, які називали себе “шістидесятниками”, вказуючи тим самим прямий зв”язок своїх концепцій з педагогічними ідеями 60-х років. На початку ХХ ст. до педагогіки дошкільного дитинства виявили інтерес І.А.Сікорський, В.М.Бехтерев, К.Н.Ветцель, Ю.А.Фаусек, Л.К.Шлегер та інші. Своєю творчою теоретичною і практичною педагогічною діяльністю вони здійснювали становлення системи дошкільної освіти в Росії, розширювали нові прогресивні ідеї виховання та навчання.

Дошкільні заклади не входили в систему народної просвіти і являли собою важку структуру. За фінансуванням вони були або платні приватні, або безкоштовні народні. Перші відчинялися для дітей “багатих”, і батьки вносили плату за перебування дитини в дошкільному закладі і організацію навчально-виховної діяльності.

Дитячі садки, як суспільно-виховні заклади в Росії відкривалися повільно, число їх було незначним. Тільки в 1893 році (майже через 40 років після появи першого дитячого садка) Фребелівським “суспільством” була отримана перша субсидія від Міністерства народної просвіти в розмірі 2 тис.рублів. З 1900 року таке фінансування стало регулярним, але недостатнім.

Перші дитячі садки були відкриті в Гельсінгфорсі в 1859 р. Седьмігарським, потім – в Санкт-Петербурзі в 1863 р. дружиною професора Санкт-Петербурзського університета С.А.Люгебіль і в 1866 році – редактором журналу “Дитячий садок” А.С.Симонович. В Смоленську перший дитячий садок був відкритий в 1868 р. Друцкой-Соколінською.

Різновидом даного типу дошкільних заладів був домашній сімейний дитячий садок, який організували батьки вільних професій, а також педагоги, професори, чиновники та інші. Керували такими садками самі матері або найняті вихователі. Діти різного віку (від 4 до 8 років, а іноді від 4 до 10 років) збирались по черзі то в одній, то в другій сім”ї на 2 – 4 години для сумісних ігр та занять. Деякі дитячі садки для багатших батьків були тісно зв”язані з елементарною школою, і в них проводилось навчання дітей старшого дошкільного віку.

Перший безкоштовний дитячий садок в Росії був відкритий в 1866 році для дітей робітниць Санкт-Петербурга. В ньому не тільки дивилися за дітьми, але і займалися з ними малюванням, навчали читанню і письму, вчили молитвам.

Різновидом безкоштовного дошкільного закладу був будинок для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Організатором і першим їх керівником став талановитий письменник і педагог В.Ф.Одоєвський. Програма роботи з дітьми включала рухливі ігри, співи, гімнастику, прогулянки, а також заняття з письма, арифметики, ручної праці, Закону Божого.

Крім Відомства закладів імператриці Марії дітьми займалися різні приватні люди і заклади. Так, в 1878 р. в м.Смоленську був організований виховний заклад ”Лопатинское убежище”. В ньому знаходились і навчалися тільки хлопчики. Старші вихованці ходили до класів міського училища, останні навчалися в притулку. На початку ХХ ст. в м.Смоленську були відкриті ще два приюта: для дівчаток один і для хлопчиків. Багато уваги в обох закладах приділялось трудовому вихованню і навчанню. Так, дівчаток вчили шити, вести домашнє господарство, а також вчили читанню, письму, арифметиці, Закону Божому. Головним завданням притулка було виховання із дівчаток гарної прислуги і господині.

В кінці ХІХ – поч.ХХ ст. були створені літні майданчики, мета яких полягала в оздоровленні і розвитку дітей. Програма занять була різною: рухливі ігри, екскурсії, співи, бесіди, читання, ручна праця та ін.

Дошкільні заклади намагалися відкривати і в селах, але багато педагогів не бачили в цьому сенсу. Інші педагоги були іншої думки, вони гадали, що задачі школи не можуть бути виконані без допомоги дошкільної освіти. Але не клопоти про розумовий розвиток, а необхідність допомоги матерям, профілактика інфекційних захворювань обумовили появу в 90-х роках ХІХ ст. перших дитячих закладів на селі. На характер і зміст навчально-виховної роботи дошкільних закладів впливали різноманітні педагогічні системи. Так, перші дитячі садочки знаходились головним чином під впливом Ф.Фребеля. Заняття в них проводились по чіткій програмі і плану, з точним розкладом часу для кожного виду діяльності, багато уваги приділялось розвитку мови та іграм.

З інших закладів відмітимо платний дитячий садок А.С.Симонович, існувавший з 1866 р. Характеризуючи дитячий садок як “виховний заклад для дітей від 3 до 7 років”, вона підкреслювала, що зміст його роботи полягає у фізичному, розумовому та моральному розвитку дітей. Він повинен доповнювати сімейне виховання і разом з тим готувати дитину до школи. Вихованці ії дитячого садка займалися по системі Фребеля, їх заняття були доповнені предметними уроками, рухливими іграми з народними піснями.

“Будинок вільної дитини” виник у 1906 р. і об”єднав 30 хлопчиків і дівчаток у віці від 4 до 10 років. В 1907 р. він почав функціонувати під назвою “Дитячий садок і школа 3-го розряду” М.Гуцевич. Вся робота будувалася на запитах дітей. Всі творчі можливості вже закладені в дитині, тому задача педагога полягала тільки в тому, щоб створити, розкрити ці можливості для розвитку дитини. Виховання і освіта дітей, замінялися самовихованням і самоосвітою. Дітям надавалася повна свобода формувати себе і навіть підбирати собі керівників.

По-новому вирішувалося питання дисципліни. Діти приходили і йшли додому коли хотіли, мали зовсім не відвідувати заняття, якщо їм цього не хотілося, чи ходили тільки на ті уроки, які їм подобались.

Не дивлячись на те, що гарячий сніданок готували на всіх дітей,