Формування екологічної культури школяра як певної якості особистості зумовлене актуальністю проблем сучасного захисту людини від багаточисельних небезпек, якими їй загрожує подальший неконтрольований технічний розвиток. Інакше кажучи, мова йде про збереження природи для людини.

Екологічна освіта і виховання як нова область педагогіки і шкільної практики активно розвиваються в наш час. Об’єктивна соціальна потреба розвитку теорії і практики висувають необхідність значного розширення і поглиблення досліджень, котрі можуть носити загальнотеоретичний або спеціалізований методичний характер.

Література

Алимов А. Век ХХ: экология и идеология. – Л., 1988.

Атфилд Р. Этика экологической ответственности. – М., 1990.

Бауейр М. Екологічне виховання молодших школярів. – Чернівці, 1996.

Велек И. Что должен знать и уметь юный защитник природы. – М., 1983.

Дерій С. Соціологія. – К., 1998.

Довкілля: хрестоматія. – К., 2001.

Захлебный А. Школа и проблемы охраны природы. – М., 1990.

Іщенко Л. Бережемо квітку й пташку // Рідна школа. – 1996. – № 7. – С. 24.

Клименко С. Не порушити єдність у природі // Дошкільне виховання. – 1996. – № 2. – С. 89.

Малофеев В. Социальная экология. – М., 2002.

Никитин Д. Окружающая среда и человек. – М., 1989.

Образование в современном мире. – М., 1996.

Писарчук Є. Екологічне виховання учнів. – К., 1999.

Шапошникова Л. Тенденции в образовании по вопросам окружающей среды. – М., 1989 .

Экологическое образование школьников. – М., 1993.