2. Природні умови і природні ресурси. Тут потрібно врахо-вувати, що фізико-географічна характеристика території респуб-ліки, її природно-територіальні комплекси вже вивчалися в курсі фізичної географії СРСР. Сформовані там знання тепер по-глиблюються, осмислюються на основі нової інформації. При цьому важливо не просто завчити зазначену в програмі нову номенклатуру. Головне завдання — розкрити і осмислити провідні закономірності, які характеризують природні умови УРСР, дати їм економіко-географічну оцінку.

3. Природно-територіальні комплекси. Раціональне викорис-тання природних ресурсів і охорона природи. Вивчаючи в цій частині курсу нову інформацію, учні з'ясовують, як проявляється закон природної зональності на території нашої республіки. При цьому важливе місце в навчально-виховному процесі займають практичні роботи. Так, порівнюючи фізико-географічні особливості зони мішаних лісів і лісостепу, учні встановлюють спільні та від-мінні риси їх природи, розкривають причинно-наслідкові зв'язки.

Питання охорони природи та раціонального використання природних ресурсів розглядаються в зв'язку з соціально-еко-номічною перебудовою в країні в цілому і нашій республіці зо-крема.

4. Населення і трудові ресурси. Тема вивчається в нерозрив-ному зв'язку з аналогічним матеріалом з курсу економічної і соці-альної географії СРСР. Увага зосереджується на розкритті най-важливіших закономірностей у розміщенні та динаміці населення нашої республіки. На конкретних прикладах учитель показує, як зростає матеріальний, культурний і освітній рівень трудящих України. Формується поняття про населення УРСР як складової частини радянського народу.

5. Народне господарство УРСР — складова частина загально-союзного народногосподарського комплексу. Загальний (галузе-вий) огляд народного господарства УРСР. Вивчаючи розміщення та розвиток народного господарства, учні розкривають роль України в народногосподарському комплексі СРСР, з'ясовують особливості розвитку і найважливіші зміни в розміщенні її про-дуктивних сил.

Засвоєні в курсі економічної і соціальної географії СРСР принципи розміщення виробництва використовуються для обґрунтування зрушень в територіальному поділі праці республіки в зв'язку з корінною перебудовою, що відбувається нині в Радян-ському Союзі.

6. Економічні райони. В цій частині розкривається структура та розміщення народного господарства великих економічних районів УРСР, їх місце в єдиному народногосподарському ком-плексі СРСР.

Після вивчення району, на території якого розташована шко-ла, розглядається економіко-географічна характеристика своєї області.

Привнесення основ науки в шкільну географію було справою правильною і необхідною. Але потім методологи трохи перестаралися, забувши про необхідність строгого добору з урахуванням вікових особливостей школярів. У молодших класах середньої школи ввели ряд досить складних геоморфологічних, кліматологічних, гідрологічних понять, спеціальний розділ про загальні географічні закономірності, стали докладно знайомити з картографічними проекціями і т.д. В основу курсу економічної географії УРСР були покладені концепції територіально-виробничих комплексів (ТВК) і енерго-виробничих циклів (ЕВЦ) Н.Н. Колосовського. Що ж стосується економічної географії закордонних країн, то почали складатися громіздкі таблиці, що відбивають «складнопідрядну» структуру загальних понять для 9-го класу, що ввійшли в посібник для вчителів. Наприклад, головне поняття про розміщення населення містило в собі 36 підлеглих понять, головне поняття про склад населення — 71 підлегле поняття, головне поняття про географічний поділ праці — 29 (з підрозділом їх на шість послідовних порядків). Це була свого роду «чорна шухляда» не тільки для учнів, але і для вчителів. Адже всього того, що рекомендувалося для школи, і нині не знає, напевно, жоден студент геофака. Герасимчук В.М. Методика викладання географії УРСР. – К.: “Радянська школа”, 1989. – С. 6-9.

2.3.. Особливості радянських шкільних картвидань 1940—50 років

На прикладі цих видань можна побачити, як ідейно-політичні тенденції часу, зумовлені доміную-чою ідеологією, відбивалися у свідомості учнів, починаючи з мо-лодших класів і створювали певну ментальність щодо історії та географії рідного краю, його місця та ролі у світі. Звернути ува-гу на ці досить прості, але ефективні засоби необхідно, щоб за-стерегтися від них у майбутньому. Далі розглянуті та проаналі-зувані шкільні атласи, видані у 1940—50 роках (ці видання надходила до ЛНБ як обов'язковий примірник). Це «Географический атлас СССР для начальной школы», М., 1946— 52 рр.; «Географический атлас СССР для средньої школи», М, 1941, 1947 рр.; «Атлас історії СССР», М., 1948—52 рр.; «Атлас нової історії», М., 1952—54 рр. В усіх цих виданнях певні по-гляди та ідеї подаються за допомогою таких засобів:—

Домінуюча тематика і назви карт. Наприклад, з усіх істо-ричних атласів лише одна карта присвячена Україні лід назвою «Боротьба українського та білоруського народів проти Польщі» (для порівняння: по дві карти присвячено Леніну та Сталіну). Тенденційні назви мають майже всі карти: «Експансія США...», «Загарбання Австрії, Прусії...», але — «Зростання Російської ім-перії...», «Частина земель, возз'єднаних у кордонах Російської імперії», «Укріплення безпеки СРСР» (карта, що показує окупа-цію Прибалтики, частини Польщі, Фінляндії). Показово, що кар-ти, на яких зображено Україну та південь Росії, мають назви «Росія у ...» і т. ін.—

Легенди та пояснення до карт. Наприклад, є такі пояснення, як: «російські землі, загарбані сусідніми наро-дами» (щодо Криму і Тамані у 12—13 ст.); «землі, відторгнуті від Росії», «землі, що належали до Росії» (щодо Бесарабії та дельти Дунаю на початку 19 ст.), коли мова йде про землі, засе-лені іншими народами та завойовані Росією кількома десятиліт-тями раніше. Прикладом можуть бути і такі пояснення щодо Ук-раїни: «контрреволюційний уряд, створений при підтримці інтер-вентів», «заколоти куркулів, .підготовані агентами Антанти».—

Написи на самій карті, зокрема етноніми, назви країв, цифрові позначення. На всіх історичних картах виділено «тери-торії пригноблених народів» з їх назвами, за винятком народів «а території