Курсова робота на тему: Методика організації та проведення позакласових та позаурочних заходів з географії

Зміст

ВСТУП

Позакласна робота – це організована і цілеспрямована позаурочна діяльність учнів, мета якої розширити й поглибити знання, вміння і навички, розвинути в них самодіяльність і творчі здібності, задовольнити їх інтерес до географії та забезпечити розумний відпочинок.

Методика позакласної роботи з географії вивчає завдання, зміст, форми і методи позакласної діяльності учнів. Предметом її дослідження є діяльність учнівських добровільних об’єднань, що захоплюються географічною наукою.

Пізнавальні й виховні завдання позакласної роботи з географії визначаються на основі загально дидактичних принципів.

Актуальність теми курсової роботи полягає у важливості навчання вчителів постійному поєднанню у своїй виховній діяльності як програмних методів так і позапрограмних методів навчання дітей географії.

Метою курсової роботи є розгляд форм і методів викладання географії на позакласній основі та в позаурочні часи.

Для досягнення поставленої мети автор ставить перед собою такі завдання:

Дати визначення формам і методам позакласного викладання географії:

визначити загальний зміст позакласної роботи з учнями;

розглянути практичні приклади застосування деяких методів позакласної роботи.

Детально розглянути організаційні форми позакласної роботи;

Охарактеризувати один з методів позакласного виховання учнів з географії.

Структурно курсова робота складається з вступу, трьох частин, висновків та використаної літератури.

ФОРМИ І МЕТОДИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ.

Мета позакласної роботи з географії — забезпечити поглиблене вивчення фізичної та економічної географії, а також близьких до географії наук (геології, ґрунтознав-ства, кліматології та ін.).

Здійснюється це завдання на основі краєзнавства, тобто вивчення своєї місцевості. При цьому учні навча-ються застосовувати здобуті знання для розв'язання практичних завдань, користуватись обладнанням геогра-фічного кабінету та приладами географічного майданчи-ка. Таким чином створюються умови для формування в учнів діалектико-матеріалістичного світогляду, здійснен-ня комуністичного виховання школярів, зокрема їх ідей-но-політичних та морально-етичних поглядів і смаків, краще виявляються самостійність і творчі здібності учнів, в результаті чого виробляються навички активної громадської корисної праці.

Під змістом позакласної роботи розуміють сукупність і різноманіт-ність пізнавальної, виховної та практичної діяльності до-бровільних учнівських об'єднань (гурток, клуб, товарис-тво, асоціація, факультативні групи, редколегія тощо) під керівництвом учителя.

Методика позакласної роботи з географії визначає, що і в якому обсязі можуть виконувати учні залежно від мети і завдань, що стоять перед школою, а також ступеня організаційної форми добровільного учнівського об'єд-нання.

База для відбору матеріалу досить велика. На жаль, наукові принципи щодо відбору потребують ще спеціального дослідження.

У шкільній практиці мають місце чимало різноманітних організаційних форм позакласної роботи. Для зручності їх розгляду, автори систематизували і умовмо звели до таких груп:

а) група форм теоретичної роботи (гуртки, факуль-тативи й ін.);

б) група форм краєзнавчої діяльності (екскурсії, ту-ристсько-краєзнавчі походи тощо);

в) група форм громадське корисної роботи (участь в обладнанні географічного кабінету, географічного май-данчика, у виконанні заходів з охорони природи, шефська робота);

г) група форм творчої самодіяльності (участь у підго-товці’та проведенні географічних вечорів, вечорів друж-би тощо).

У системі позакласної роботи з географії часто за-стосовують традиційні методи навчальної роботи в дещо видозміненому вигляді. Серед них — бесіда, розповідь, шкільна лекція, дискусія, навчальна екскурсія. Викорис-товують їх у поєднанні з роботою з географічними кар-тами, картинами та іншими видами наочності, технічни-ми засобами навчання.

Бесіда вчителя на засіданні географічного гуртка від-різняється від його бесіди на уроці, практична робота з членами геологічної секції не є повторенням практичної роботи з класом. До того ж на заняття гуртків, секцій, клубів тощо приходять учні не з обов’язку, а за бажан-ням, оскільки цікавляться географією. Водночас у позакласній роботі поширені методи виховної роботи такі, як переконання словом, прикладом заохочення, створен-ня виховних ситуацій (бесіда, збори, обговорення), осуд, покарання, похвала та ін.

Вибір виховного методу визначається метою і завдан-нями комуністичного виховання, віковими особливостя-ми учнів.

Під методом виховної роботи ми розуміємо цілеспря-мований педагогічний вплив на психіку учнів з метою формування в них комуністичної моралі, практичних на-вичок і естетичних смаків. Виховна мета досягається то-ді, коли правила моралі стають переконаннями і підно-сяться до рівня звички: «Досягнутим треба вважати тіль-ки те, що ввійшло в культуру, в побут, у звички».

Методи позакласної роботи визначаються змістом і організаційними формами діяльності добровільних учнів-ракт об’єднань. Так, групі форм теоретичної позаклас-ра роботи відповідають традиційні методи навчання у видозміненій формі (бесіди, розповідь, шкільна лекція, досліди та ін.). У групі форм краєзнавчої діяльності пе-реважають методи практичної роботи на місцевості, спо-рактиків, дослідження тощо. У поєднанні з ними ви-користовують також словесні: бесіда, розповідь, лекція, інтерв’ю.

Група форм громадсько-корисної праці характеризується поєднанням практичної роботи і словесних методів.

Групі форм творчої самодіяльності і членів добровільних об’єднань властиві методи роботи художніх груп і колективів.

Керівники позакласної роботи мають у своєму розпорядженні арсенал форм і методів. Завдання полягає в тому, щоб навчитися ефективно застосовувати їх на практиці (працювати над удосконаленням і створенням нових).(1; 8)

1.1. Зміст позакласної роботи з географії

Зміст позакласної роботи з географії визначається відповідно її пізнавальними і виховними завданнями. При цьому звертається велика увага не Тільки на розши-рення і поглиблення знань, умінь і навичок, набутих на уроках, а й на ознайомлення учнів із суміжними геогра-фічними науками (геологією, кліматологією, гідрологією, ґрунтознавством тощо). Це має важливе значення для профорієнтаційної підготовки учнів та їх практичної ді-яльності.

Відповідно до нахилів учасників добровільних позакласних організацій (гуртків, товариств, клубів) їх до-цільно розподіляти за окремими секціями — геологів, землезнавців, метеорологів, гідрологів, ґрунтознавців, друзів природи, картографів, економістів, демографів тощо.

1.2. Вивчення історії