Нові програми з географії не дають змоги розгорну-ти перед учнями цілісну картину освоєння і наукового до-слідження планети. Тому дуже важливо, щоб у кожній школі при географічному гуртку, клубі чи товаристві бу-ла спеціальна секція, де учні знайомилася б з історії гео-графічних відкриттів з видатними вітчизняними гео-графами, мандрівниками та мореплавцями, які заради науки долали величезні труднощі, іноді гинули в холод-них водах морів та океанів, у жагучих пустинях, у непро-лазних нетрях тайги і тропічних лісах.

Секційне вивчення історії географії треба організову-вати на основі відповідних розділів комплексу геогра-фічних наук, особливо загального землезнавства, де досить повно висвітлено основні етапи розвитку географіч-ної науки . Крім того, почерпнути відомості з історії географічних відкриттів можна з таких посібників, як «Видатні вітчиз-няні географи, мандрівники та мореплавці», з книжок серії «Життя славетних», а також з окремих статей, «Календаря знаменних і пам’ятних дат» та журналів «Географія в школі».

Заняття секції історії географії потребують від її ке-рівників старанної підготовки. На них можна широко за-стосовувати відомі, випробувані методи: голосне читання, бесіда підготовка й виголошення рефератів, доповідей, інформаційних повідомлень тощо. Зрозуміло, що без ко-льорових картин та ілюстрацій, епідіаскопів, діапозити-вів, діа- і кінофільмів заняття не будуть цікавими.

Корисно учнівські вечори, окремі номери практики і стінгазет, вікторини тощо присвячувати видатним геог-рафам — першовідкривачам.

Можна створити хронологічні таблиці чи альбоми, де відображалось би життя та діяльність видатних учених, “ мореплавців, землепрохідців .

Таблиця 1

Форма хронологічної таблиці

Коли відбулося відкриття | Географічні об’єкти, які відкрито або досліджено | Прізвища, імена та по-батькові мандрівників | Портрети | Країна, яка їх відрядила | Дати народження і смерті | Основні відомості про їх діяльність | Що і коли відкрили

Основним змістом роботи секції юних істориків геог-рафії має бути вивчення життя і діяльності видатних віт-чизняних географів, мандрівників, землепрохідців та мо-ряків, а також вивчення історії географічних від-криттів відомими зарубіжними вченими.

1.3. Вивчення геології

Під час вивчення курсів шкільної географії учні ді-стають елементарні відомості з геології: ознайомлюються з гірськими породами, корисними копалинами та умова-ми їх утворення, основними формами земної поверхні, їх історією і формуванням, роботою текучих вод і вітру, про-явами вулканізму і природою землетрусів, віковими ко-ливаннями суші тощо.

Поглиблюють ці знання, а також озброюються деяки-ми спеціальними знаннями з геології у позаурочний час. Для цього організовують при географічному гуртку сек-цію юних геологів з учнів V—VIII класів. Члени секції, перейшовши до IX класу, вивчатимуть курс геології за спеціальною програмою на факультативних заняттях.

У секції юних геологів бажано, щоб гуртківці розгля-нули такі питання: а) предмет геології та її господарське і освітнє значення; б) геологічна будова і геологічна іс-торія рідного краю; в) найпростіші способи розвідування корисних копалин; г) визначення корисних копалин і мі-нералів; д) виконання елементарних громадське корис-них робіт; е) використання корисних копалин у рідному краї; є) нове в геології.

Плануючи позакласну роботу з геології, доцільно під-бирати таку тематику, яка б відповідала віковим особли-востям гуртківців, була тісно пов’язана з географічним матеріалом і ґрунтувалась на краєзнавчому матеріалі. Ця тематика може дещо збігатися з тематикою секцій юних гідрологів і юних ґрунтознавців. Не варто при цьо-му дублювати програму факультативних занять з геоло-гії для учнів їх класу.

Відповідно до цих вимог секція юних геологів може працювати приблизно за таким планом:

Таблиця 2 |

Кількість годин

№ п/п | Тематика | Теоре- | рактик-

тичних | них | Разом

1 | Геологія, її господарське значення | 2 | - | 2

2 | Мінерали, гірські породи, корисні

копалини | 2 | 2 | 4

3 | Історія розвитку Землі і життя на

ній | 2 | - | 2

4 | Процеси внутрішньої і зовнішньої

динаміки Землі | 2 | - | 2

5 | Спорядження, методи і прийоми

роботи геологів у польових умовах | 6 | 4 | 10

6 | Робота атмосферних вод | 4 | 2 | 6

7 | Геологічна діяльність місцевих рі-

чок | 6 | 4 | 10

8 | Робота місцевих озер і боліт | 2 | 2 | 4

9 | Геологічна будова і геологічне ми-

нуле свого краю | 4 | 2 | 6

10 | Вивчення корисних копалин свого

краю | 6 | 4 | 10

11 | Участь у географічних вечорах,

вікторинах, виставках тощо

Разом | 36 | 20 | 56

Цей план керівник секції може змінювати відповідно до місцевих умов.

Спорядження і робота юних геологів у польових умо-вах. У процесі підготовки до практичних польових робіт з геології гуртківців треба ознайомити із спорядженням, яке-потрібне для цього.

Спорядження для геологічних досліджень може бути таким:

1) лопата (можна взяти маленьку саперну);

2) геологічний молоток. Його можна виготовити в шкіль-ній майстерні. Він має бути вагою 500—600 г (без руко-ятки), з квадратним обухом і клиновидним лезом. На ру-коятці, довжина якої 45—50 см, через кожні 5—10 см треба зробити поділки для визначення товщини шарів;

3) рулетка двометрова і десятиметрова;

4) компас;

5) лу-па 5—10-разового збільшення;

6) польова сумка;

7) за-писна книжка з міліметровим або в клітинку папером;

8) блокнот або папір для етикеток (розмір етикетки 6ХЮ см);

9) торбинки розміром 13X17 см і 17X30 см для зразків пухких порід та газетний папір для твердих порід;

10) коробочки для окам'янілостей і вата для їх за-гортання;

11) зубило середнього розміру, плоскої чи шпилястої форми у шкіряній або брезентовій торбинці (для вибивання мінералів і скам'янілостей);

12) складаний ніж для випробовування твердості мінералів;

13) фарфорова пластинка з неглазурованою поверхнею для визначення кольору риски мінералів;

14) дерев'яний лоток для промивання шліфів;

15) екліметр; 16) флакон (капельниця)