Щоб виготовити такий розчин, треба одну частину кислоти, що е в продажу, розчинити трьома частинами води (точність розчину довільна). Воду мож-на взяти звичайну, а кислоту не обов'язково хімічно чис-ту (можна взяти й технічну). Можна купити в аптеці 8,5% кислоту;

17) топографічна карта;

18) рюкзак;

19) олівці звичайні й гумка;

20) шпагат;

21) шкала твер-дості— фабрична або саморобна, з мінералів або їх за-мінників;

22) фотоапарат;

23) «бісквіт» — неглазуровна фарфорова пластинка для визначення кольору риски мінерала;

24) лоток для промивання шліфів.

Ще до виходу в поле гуртківці повинні навчитись ви-мірювати елементи залягання пластів гірничим компасом (для цього можна зробити штучні пласти з дощечок, поклавши їх похило різними кутами і в різних напря-мах); вибивати молотком стандартні зразки розміром 6X9 см або 9X12 см і товщиною 3 см; писати етикетки; загортати зразки порід у папір, вкладати в торбинки та ящики, вести записи і зарисовки в польових щоденниках, робити описи гірських порід; робити відбір борознових і шляхових проб; складати схеми найголовніших відсло-нень свого району, які юні геологи досліджуватимуть.

Учнів треба ознайомити із складанням найпростішої маршрутної геологічної карти.

1.4. Вивчення загального землезнавства

Форма і розміри Землі. Бажано в доступній формі роз-повісти гуртківцям про сучасні принципи градусного вимірювання довжини земного кола.

Сонячна система і рух планет. Ознайомлюємо гуртківців з будовою та складом Сонячної системи (Сонце, планети типу Земля, планети-гіганти, астероїди, комети, метеорити). Можна організувати гру «подорожі» по пла-нетах.

Треба науково пояснити різні небесні явища (комети, метеорити, боліди тощо), розкрити суть релігійних забо-бонів, пов'язаних з ними, і дати поняття про матеріальну єдність Всесвіту.

Географічні і небесні координати. Важливо ознайоми-ти учнів із системою горизонтальних небесних координат (висота Н і азимут А), екваторіальними координатами (пряме сходження і схилення В) та навчити визначати за допомогою універсального кутоміра висоту полуденно-го сонця і азимути його сходу та заходу.

Поняття «географічна широта», «географічна довго-та» учитель з'ясовує докладно. Внаслідок цього гуртківці усвідомлюють, чому кут між віссю світу (напрям на По-лярну зірку) і горизонтальною площиною в градусних вимірах дорівнює географічній широті.

Географічну широту можна визначити на астрономіч-ній ділянці географічного майданчика за допомогою вер-тикального кутоміра або екліметра.

Визначення часу за зорями і сонцем. Оскільки осно-вою для вимірювання часу є видимий рух Сонця навколо Землі, спочатку варто розповісти гуртківцям, як відбува-ються видимі рухи Сонця і зір на небозводі. Важливо, щоб вони усвідомили, що Сонце і зорі рухаються віднос-но Землі.

Потім треба дати поняття про місцевий, поясний і де-кретний час. Для визначення місцевого часу користують-ся сонячними годинниками, встановленими на географіч-ному майданчику. При цьому учні засвоюють поняття: «справжня сонячна доба» (проміжок часу між двома по-слідовними проходженнями Сонця через один і той самий меридіан), «справжній полудень» (момент проходження Сонця через меридіан місця спостереження).

2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

Під позакласною роботою по географії розуміється організована на добровільних початках цілеспрямована освітньо-виховна робота учнів під керівництвом учителя, проведена у вільне від навчальних занять час.

Позакласна робота організується і проводиться з урахуванням запитів учнів, їхніх індивідуальних властивостей, що дає можливість дітям виявити активність і самостійність, а вчителям — спрямовувати інтереси школярів у русло суспільно корисної діяльності.

Шкільна географія, як і інші навчальні предмети, має у своєму розпорядженні великі можливості широко використовувати багато видів позакласних робіт.

Будучи дуже коштовними в освітньо-виховному відношенні, позакласні заняття до того ж мають велику привабливість, що в сильному ступені залежить від особливої специфіки географічної науки, а також, від різноманіття тих форм і методів, за допомогою яких організуються ці заняття.

Більшість видів позакласних робіт з географії тісно зв'язані між собою, часто випливають один з іншого. Багато робіт складаються з ряду розділів, що поступово ускладнюються і тому потребують більш уважного підходу до їхнього застосування для різних вікових груп учнів.

Зміст і форми позакласної роботи, як правило, визначаються інтересами і запитами учнів та у сильному ступені залежать від місцевих умов.

Кожен вид позакласних занять по географії має властиві йому організаційні особливості, характеризується відомою закінченістю і вимагає особливих методичних прийомів для його постановки. Результати цих занять безпосередньо залежать від змісту літературних матеріалів, підібраних учнями під керівництвом учителя, від того, у якому плані будуються заняття, як вони організовані і які методи проводяться. Багато чого залежить і від того положення, яке займає кожне окреме заняття в загальній системі позакласних робіт, як воно було ув'язано з іншими видами, які уміння і навички придбали учні на попередніх заняттях.(2; 4)

2.1. Позакласне читання географічної літератури

В позакласних заняттях по географії особливе місце належить читанню політичної, науково-популярної і художньої літератури.

Широкий педагогічний досвід переконливо доводить, як велика роль літератури взагалі, і географічної зокрема у формуванні в школярів природничого світогляду, у виробленні умінь і навичок сприймати, відчувати і правильно оцінювати прекрасне в природі, у навколишнім житті, у різноманітних формах творчої діяльності людей. Література викликає любов і повагу до праці і до людей праці, формує характер майбутніх фахівців, розширює загальний кругозір, поглиблює знання учнів, збуджує інтерес до пашуку, збагачує усну і письмову мову, сприяє підвищенню успішності, впливає на вибір професії в майбутньому.

Читання географічної літератури відкриває для школярів дуже багато нового, яскравого, несподіваного, цікавого, світ стає ширше і глибше, стають зрозумілими взаємозв'язки багатьох явищ і подій. Книга будить допитливість, прагнення і смак до дослідження.

Позакласне читання допомагає ближче вивчити характери учнів, їхньої схильності, інтереси, запити в області географії і допоможе спрямувати інтереси по правильному шляху.

На жаль,