Ясно, що географічна література — не єдине джерело розширення і поглиблення пізнань учнів і фактор виховання. Велика роль у цій справі й інших засобах, який розташовує вчитель, але серед них літературі належить ведуче місце, як одному із самих масових засобів поширення і поглиблення географічних знань.

Діти люблять книги, у яких описуються боротьба із силами природи, пригоди і героїчні вчинки людей, подвиги мандрівників-дослідників, що перемагають стихію і переборюють небезпеку. Школярам властиве прагнення до яскравого, незвичайного, романтичного і конкретного.

Важливого значення набуває керівництво позакласним читанням по географії. Правильна постановка, керівництво і контроль позакласного читання принесуть очікуваний ефект.

Відомо, що на уроках географії вчителі проводять визначену роботу по розвитку в школярів читацьких інтересів, прищеплюванню навичок роботи з книгою, учать любити книгу, однак рамки уроку не дозволяють більш широко використовувати і розвивати багато форм позакласного читання географічної літератури, як це можливо робити в кружку. Кружок групує у своєму складі учнів, найбільш захоплених предметом і здебільшого захопливим читанням географічних книг. Тому вчитель, здійснюючи загальне керівництво, в особі кружковців має активних і надійних помічників, на яких можна спиратися при організації, головним чином, масових форм позакласного читання.

У роботі кружка по будь-якій тематиці (програмна і непрограмна) географічна література залишається найважливішим джерелом знань про географічні поняття і явища, і тому залучення і використання літератури — предмет особливої турботи керівництва кружка.

Тим часом, будучи найбільш простою формою позакласних занять, позакласне читання географічної літератури в багатьох школах ще не одержало потрібного розвитку. Слабке володіння методикою організації і проведення цієї роботи і відсутність досвіду зупиняють багатьох молодих викладачів географії. (2; 24-25)

2.2. Стінна газета

У системі позакласної роботи з географії рукописні видання — стінні газети, журнали, тематичні бюлетені й альбоми — займають досить важливе місце. Вони грають велику освітньо-виховну роль.

Цінність подібних видань полягає в тому, що в них одержують відображення всілякі сторони індивідуальної і колективної діяльності хлопців, вони допомагають виявленню і розвиткові літературних і художніх дарувань учнів, формуванню грамотної письмової мови. Разом з тим вони сприяють залученню уваги інших учнів до гурткової роботи. Через гурткові видання є сприятлива можливість показати учням значення географічної науки, усе різноманіття питань, якими займаються географи, суспільну корисність географії, а також питання, що залишаються поки для географів загадкою.

Беручи участь у підготовці видань кружка, учні розширюють свій кругозір, задовольняють допитливість.

Уся робота кружка не може бути зведена тільки до підготовки повідомлень, доповідей, проведенню вікторин і показові кінофільмів. Діти постійно шукають можливості діяти, діяти. Тому вчитель повинний намагатися дати їм посильну й у той же час цікаву і корисну роботу, створивши обстановку творчої зайнятості.

Крім виготовлення й оформлення різного роду виставочних матеріалів, демонстрації результатів своєї праці, а також самодіяльних виступів, діти відчувають потребу розповісти на сторінках гурткових рукописних видань багато про що з того, що вони побачили, довідалися нового у своїх дослідницьких заняттях, розповісти про свої перші відкриття, знахідки і плани на майбутнє.

Досить широкі зв'язки рукописних видань кружка з іншими видами позакласної роботи, оскільки у виданнях, як у дзеркалі, знаходить висвітлення все різноманіття діяльності колективу учнів, їхні взаємини, цікаві думки, мрії.

Видавничу роботу в географічному кружку доцільно, починати з випуску стінної газети, тому що вона, більше чим будь-який інший вид видань, жваво відгукується на все нове, цікаве. Крім того, для збору й обробки потрібні кореспонденції, а також на художнє оформлення газети потрібно порівняно небагато часу. І, нарешті, робота по випуску стінгазети допомагає учням придбати досвід редагування матеріалів, що надходять, і навички барвистого оформлення, що будуть досить до речі, коли кружковці приступлять до видання рукописного журналу, тематичних бюлетенів і альбомів.

Газета знайомить учнів з тим, що зроблено географами, над чим працюють вони зараз і будуть працювати в майбутньому, указує хлопцям на широкі можливості творчих пошуків; вона відбиває різноманіття перетворень, що відбуваються в нашій країні, у дружніх державах, і різні світові події, що мають відношення до географії, а також показує у всіх проявах роботу членів кружка.

При вмілій постановці і керівництві виданням стінна газета стає організаційним центром позакласної роботи, граючи важливу роль у розвитку багатогранної діяльності дитячого колективу. (2; 52-53)

2.3. Географічні екскурсії і походи

Найбільш активним і ефективним методом краєзнавчого вивчення географічних об'єктів є екскурсійний метод, в основі якого лежить безпосереднє спостереження, що розвиває самостійність мислення учнів.

Шкільна екскурсія — це організований вихід учнів за межі школи під керівництвом педагога для спостереження досліджуваних явищ у природних умовах (природа, завод, пам'ятні місця й ін.) або в спеціально створені сховища колекцій (музей, виставка) з ціллю виховання учнів.

Поряд з навчальними (програмними) екскурсіями велику навчально-виховну цінність представляють екскурсії непрограмні, проведені в позакласній роботі з членами географічного кружка. Вони вносять образність у розуміння предметів і явищ: уява хлопців знаходить опору в конкретних і реальних матеріалах, підкріплених і збагачених словами вчителя. Ці екскурсії сприяють самостійній роботі думки учнів, підвищенню уваги, сприяють розвиткові уміння спостерігати, допомагають глибше пізнати сутність і взаємозв'язки процесів розвитку навколишнього світу, впливають на формування переконань школяра, розширюють загальний і географічний кругозір, піднімають інтерес до географії.

По влучному вираженню М. М. Баранського, екскурсія — це «переклад географії зі сторінок підручника в життя».

Якщо навчальні екскурсії, проведені з класом, мають своєю метою практичне закріплення досліджуваного матеріалу, то екскурсії з членами географічного кружка носять,