Шкільні олімпіади можна також проводити в скла-ді Свята знань. Його організатором разом з юними географами може бути рада ерудитів із старшокласни-ків. З учнями 6—9 класів на перервах і після уроків влаштовуються турніри знавців географії. Для цього члени ради вивішують «Ребусники», газети «Де? Що? Коли?». Відповіді і розв'язання учні опускають у спе-ціальні ящики. Після перевірки визначаються пере-можці, які і стають учасниками районних олімпіад.

Під час шкільних олімпіад учні захищають «проекти-дослідження» географічних явищ, географічних прогнозів економічного і екологічного змісту, готують і подають на конкурс креслення, схеми, малюнки. Кращі з них демонструються на шкільних виставках.(11; 8-9)

Підсумки олімпіади можна проводити і на шкіль-ному географічному вечорі. Учасники і призери олім-піади і тижня географії нагороджуються грамотами та медалями, що спеціально виготовляються учнів-ським активом. Про кращі роботи повідомляється бать-кам учнів.

Багаторічний досвід організації шкільних олімпіад показує, що цей вид позакласної роботи доцільно про-водити з 6 класу, де розпочинається вивчення курсу фізичної географії. Шкільні олімпіади для шестиклас-ників є підсумковими. У районних і обласних — вони участі не беруть. Проте проба сил дітей одинадцяти-річного віку дає змогу вчасно виявити схильних до ви-вчення географічної науки, розвивати їхні здібності, виховувати майбутніх учасників районних і обласних олімпіад.

ВИСНОВКИ

Учитель географії, будь то початківець або той, що вже має досвід роботи, зобов'язаний постійно піклуватися не тільки про високу постановку викладання свого предмета, але і приділяти належну увагу позакласній роботі з учнями.

У кожній школі знаходяться діти, що захоплюються географією. Багатьох залучає романтика похідно-екскурсійного життя з його незвичайним ритмом, інші люблять різні спостереження в природі, збирати колекції мінералів, рослин і тварин, фотографувати, малювати. Чимало і таких, хто свій вільний час присвячує читанню художньої і науково-популярної географічної літератури.

З першого ж дня занять у школі учителеві варто придивитися до своїх учнів, вивчити їхні схильності, виявляючи в кожнім класі тих учнів, що виявляють підвищений інтерес до географії. Ці хлопці можуть з'явитися в майбутньому опорою вчителя, його активом у позакласній роботі.

У школах України спостерігається тенденція активізації розвитку позакласної роботи з географії. Усе більше її видів залучається до використання, поглиблюється їхній зміст, знаходяться нові, більш цікаві, форми, удосконалюється методика організації і проведення індивідуальних і колективних робіт. Усе ширше розвиваються масові форми позакласних занять, підсилюються міжпредметні зв'язки.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Методика позакласної роботи з географії. За ред. М.П. Откаленка. – К., 1974.

Середа В.І. Система позакласної роботи по географії в середній школі. – М., 1972.

Даргинський А.В. Питання туризму у шкільному курсі географії. – М.. 1979.

Фалькович Н.С. Міжнародний туризм – Географія в школі. – М., 1974. - № 4.

Халімалов М.М. З досвіду роботи позакласної роботи по географії. – Махачкала, 1969.

Откаленко М.Г. Виховна робота вчителя при викладанні географії. – К., 1968.

Покотило В.Ф., Серьодкіна Д.Т. Юний краєзнавець. – К., 1968.

Бабі шин С.Д. Топоніміка в позакласній роботі з географії. – К.. 1968.

Методика викладання в середній школі. За ред. А.Є. Бибика. – М., 1969.

Крачило М.П. Організація роботи з географічного краєзнавства і туризма. – К., 1988.

Плахтова В.Я. Географічні олімпіади. – К., 1990.

Баранский М.М. Методика викладання економічної географії. — М.: Освіта, 1990.

Даринський А.В. Методика викладання географії. — М.: Освіта, 1975.

Душина І.В. Методика викладання географії. – М., Московський ліцей, 1996.

Мартемьянов В.В. Ігросистема у викладанні географії. – Географія в школі.- 2001. - № 8.

Селевко Г.К. Сучасні освітні технології. – М., Народна освіта, 1998.

Сучасний стан та перспективи вивчення географії рідного краю в школах. – Х., 1997.