Реферат на тему: Історичні аспекти освіти в Україні

Зміст

Вступ

Головними задачами навчальних закладів є підготовка дітей до подальшого навчання і підготовка висококваліфікованих фахівців, що володіють глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками. Вища і середня школа постійно удосконалюють якість підготовки учнів та фахівців з урахуванням вимог сучасного виробництва, науки, техніки і культури, перспектив їхнього розвитку. Невід'ємною частиною діяльності шкіл та вузів є розвиток науково-дослідної роботи, створення підручників і навчальних посібників, підготовка науково-педагогічних кадрів, а також фахівців з вищим утворенням, зайнятих у відповідних галузях народного господарства. Але на сучасний стан і перспективи розвитку системи освіти в Україні мають суттєвий вплив історія та влада.

Історія освіти в Україні тісно зв'язана з всією історією українського народу. Багатовікове існування в стані роздробленості, під гнітом монголо-татарських орд, польських, литовських і угорських феодалів уплинуло на розвиток просвітництва.

Для виявлення головних історичних аспектів в українській освіті, насамперед необхідно розглянути її розвиток та ті наслідки, до яких привели Україну події минулого.

Для досягнення поставленої мети в роботі будуть висвітлені два питання: розвиток освіти в Україні до і після встановлення Незалежності .

1. Період становлення освіти в Україні до 1990 р.

До трагічних подій в 16 ст. Освіта в Україні набувала значного розвитку завдяки, як втручанню влади в цей процес, так і впливу Церкви та її діячів.

В 2-й половині XVI століття відбулися зміни в державно-адміністративному положенні значної частини українських земель. Згідно Люблінської унії 1569 р. Польське королівство і Велике князівство Литовське об'єдналися в одну державу - Річ Посполиту. Це одна з найважливіших подій в подальшому розвитку української освіти.

З метою зміцнення своїх суспільно-політичних і економічних позицій, українські феодали переходили в католицтво й ополячувалися. Одночасно польська влада, при участі українських магнатів, посилено проводили полонізацію, насаджували католицизм.

Частина вищого православного духівництва відповідно до Брестської унії 1596 р. проголосила об'єднання Православної Церкви на території Речі Посполитої (у неї входила велика частина України і Білорусії) з католицької під верховенством Папи римського. Як відомо, в ті часи освітою займалася саме Церква, тому від змін у церковних справах змінювався і курс розвитку освіти в державі.

Незважаючи на те, що феодально-кріпосницький і національно-релігійний гніт був гальмом економічного і культурного розвитку українського народу, у 2-й половині XVI в. і особливо в 1-й половині XVII в. в Україні продовжувався процес розвитку української народності, росла національна свідомість українського народу, розвивалася українська культура.

Для боротьби проти іноземного гніту, національних і релігійних утисків міське населення (частково і сільське) у XVI-XVII ст. організовувалося в братерства. Останні відкривали школи, друкарні, навколо яких поєднувалися культурні сили. Наприкінці XVI – початку XVII в. братерські школи виникли у Львові (1585), у Києві (1615), Луцьку (1620), Вінниці, Немирові, Кам'янець-Подільському і деяких інших містах. Викладання в цих навчальних закладах велося рідною мовою. Значна увага приділялася вивченню грецької, а пізніше латинської і польської мов (граматиці, риториці, піїтиці). Крім того, вивчалися арифметика, астрономія, музика і богослов'я.

Поширенню освіти сприяло виникнення в Україні в II половині XVI в. друкарства. Перша друкарня була відкрита І.Федоровим у Львові, у ній видані в 1574 р. «Апостол» і «Буквар». У 1578 р. заснована Острозька друкарня, пізніше її устаткування перейшло до Львівської братерської друкарні.

Львівське Успенська братерство відоме тим, що продовжувало традиції Івана Федорова. Воно розгорнуло видавництво і забезпечило поширення книг в Україні і за її межами. У 1585 році братерство заснувало школу, що повинна була згодом перерости у вищий навчальний заклад.

У 1632 році шляхом об'єднання Київської братерської школи і Лаврської школи був створено перший вищий навчальний заклад в Україні – Києво-Могилянська колегія, у якій навчалися переважно діти української шляхти, старшини, духівництва, багатих міщан і козаків.

Братерські школи зіграли прогресивну роль у поширенні освіти і розвитку української культури, у боротьбі українського народу за звільнення від гніту польських феодалів, за возз'єднання України з Росією.

Наприкінці XVII і в XVIII ст. значний вплив на розвиток науки й освіти в Україні робила Києво-Могилянська колегія (у 1701 р., по царському указі, вона одержала титул і права академії і стала називатися Київською академією), названа на честь свого протектора митрополита П.Могили. Навчання в ній носило переважно загальноосвітній характер.

Київська академія була також важливим просвітницьким центром. Вона заснувала колегії в Гоще, Вінниці, Кременці, Чернігові, Харкові і Переяславі і постійно їм допомагала. Київська академія внесла значний вклад у зміцнення культурних зв'язків України з Росією і Білорусією.

Київська академія вплинула на організацію, зміст і методи навчання в багатьох навчальних закладах, зокрема в Чернігівському (заснований у 1700 р.), Харківському (1721) і Переяславському (1738) колегіумах, що були створені за зразком Києво-Могилянської колегії.

Визначену роль у розвитку освіти на західноукраїнських землях грав Львівський університет, хоча заклад був заснований (у 1661 р.) з метою посилення полонізації українського населення. У договорі 1658 року між шляхетською Польщею і верхівкою козацької старшини було обговорене відкриття в Україні двох вищих шкіл-академій на правах університету. Однак, католицькі ієрархи і феодали розгорнули активну діяльність проти цього плану.

Зміст університетської освіти, його структура, форми, методи і засоби навчання студентів, керування навчальним процесом обумовлювалися конкретними історичними умовами, характером задач які стояли перед університетами на окремих етапах.

Склад студентів поповнювався за рахунок випускників єзуїтської школи-колегії, що функціонувала як середня школа і входила в структуру університету у Львові.

Студентами університету