– К.: „Вища школа”, 1975. – С.: 57-59.
1.2.1. Орієнтовна тематика по класах
I клас.
Засушування листків, гілок і плодів листяних і хвойних дерев, складання колекцій (за зразком класних). Підгодовування зимуючих птахів, спостереження за ними. Організація в класі виставки «Зимуючі птахи» (зарисовки, листівки, таблиці, чучела птахів, кормові столики, годівниці). Вирощування цибулі («на перо») в квіткових горщиках і в посудині з водою. Висаджування у квіткові горщики або ящики раноквітуючих рослин (фіалки та ін.), спостереження за цвітінням їх, утворенням плодів. Спостереження за розпукуванням бруньок у різних дерев. Спостереження за кішкою та собакою. Спостереження за погодою і сезонними змінами в житті рослин, тварин, в діяльності людини.
II клас.
Виготовлення колекцій-плакатів на теми: «Овочеві рослини», «Що з овочів ми їмо», «Основні органи рослини». Спостереження за сезонними змінами в природі і в трудовій діяльності людей. Виготовлення гербарію бур'янів огороду і плаката-колекції «Бур'яни». Складання колекції «Шкідливі й корисні тварини городу». Збирання насіння дикоростучих дерев і кущів (для полезахисних насаджень). Догляд і спостереження за кімнатними рослинами. Підгодовування зимуючих птахів. Весняні спостереження за розпукуванням бруньок дерев і кущів. Спостереження за прильотом птахів. Догляд і спостереження за бобовими рослинами, які сіють на шкільній навчально-дослідній ділянці.
III клас.
Спостереження за сезонними явищами в природі. Виготовлення колекцій «Пшениця і що з неї виробляють», «Льон і його використання в народному господарстві». Виготовлення колекції на тему «Бур'яни поля». Виготовлення плакатів на теми: «Яку користь дає корова», «Яку користь дає вівця», «Собака на службі в людини». Спостереження за тваринами в кутку живої природи. Виготовлення паперових горщиків для висівання насіння. Озеленення класу за допомогою вегетативного розмноження кімнатних рослин. Виготовлення повітряних сачків, ботанічної папки і преса, простого акваріума із скляних банок. Догляд і спостереження за жителями акваріума, зібраними під час екскурсії до водойми. Догляд і спостереження за рослинами, посіяними на шкільній навчально-дослідній ділянці. Екскурсії в природу, на кар'єри (де добувають граніт та інший каміння, на торфорозробки й промислові підприємства для збирання зразків корисних копалин і виробів з них. Виготовлення колекцій зразків корисних копалин, технологічних колекцій. Вирощування розсади квіткових і овочевих рослин у кутку живої природи. Досліди з вирощуванням картоплі й кукурудзи із застосуванням різних прийомів удобрювання й догляду. Виготовлення кольорових плакатів на теми: «Шкідники полів», «Друзі врожаю».
Ведення календаря природи за схемою III класу. Підготування матеріалу для порівняльної характеристики окремих місяців і пір року (за старими показниками).
Перевірка народних прикмет про погоду. В записах відмічаються такі дані:
1. Час спостереження (рік, місяць, число, година).
2. Яку прикмету перевіряли?
3. В яких умовах відбувалося спостереження (напрям вітру, стан неба, температура в затінку)?
4. Чи справдилась прикмета?
Виготовлення найпростішого обладнання: тераріумів, інсектаріїв, скляних «вітринок» для спостережень за розвитком рослин з насіння, пікірувальних ящиків.
1.3. Позакласна робота
Позакласна діяльність базується на добровільності, інтересі та бажанні дітей її виконувати, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу. Ця робота організовується за спеціально розробленою програмою, оскільки її зміст виходить за межі шкільної програми з навчального предмета. Однак під час складання програми слід пам'ятати про вікові особливості дітей молодшого шкільного віку.
Позакласна робота дає можливість розвивати індивідуальні інтереси дітей, їхні здібності, нахили, розширювати кругозір з природознавства, формувати стійкі потреби самостійно пізнавати, охороняти і примножувати навколишню природу. Вона забезпечує цікаве й корисне проведення школярами вільного часу.
За способом організацій діяльності школярів у дидактико-методичній літературі розрізняють індивідуальну, групову та масову позакласну роботу. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства. – К., 1990. – С.: 89-91.
1.3.1. Індивідуальна позакласна робота
Індивідуальна позакласна робота проводиться з тими учнями, які виявляють особливий інтерес до об'єктів і явищ природи.
Пізнавальний інтерес зароджується в них на уроках природознавства і в позаурочній роботі. Спочатку він нестійкий, ситуативний і проявляється у збиранні марок, листівок, кольорових фотографій, на яких зображені рослини, тварини, явища природи; читанні дитячих книжок про них; перегляді телепередач. Однак все це школярі роблять безсистемне, нецілеспрямовано. Завдання учителя — вчасно помітити, виявити і перетворити це захоплення в стійкий довготривалий інтерес до змісту навчального предмета, процесу пізнання природи. Відповідно до цього індивідуальна позакласна робота повинна бути цілеспрямована, планомірна. Розпочинається вона з побудови завдань на тому змісті і тих видах діяльності, якими цікавиться дитина. Наприклад, якщо вона збирає кольорові листівки про природу, рослини, то їй пропонується зробити з них тематичні підбори, знайти до кожної з тем загадки, прислів'я, цікаву інформацію (про особливості вирощування, застосування людиною тощо).
Важливим видом індивідуальної роботи є позакласне читання. Необхідно навчити кожного учня самостійно працювати з книжками про природу. На початковому етапі їх підбирають індивідуально з урахуванням інтересу до природи та до читання як виду діяльності, рівня оволодіння технікою читання. Слід рекомендувати учням не тільки прочитати, а й скласти коротке оповідання, намалювати малюнок або відшукати ілюстрації до прочитаного. Пізніше завдання змінюють, зокрема пропонується самостійно підібрати дитячі книжки про визначений предмет або явище природи, а потім працювати над ними.
Ефективність індивідуальної позакласної роботи залежить від рівня усвідомлення учнем мети завдання, його вагомості, від оволодіння способами виконання й оформлення його результатів, а також від оцінювання товаришами й учителем.
Виявлення і розвиток індивідуальних інтересів дозволяє за спільністю об'єднувати і залучати дітей до групової та масової позакласної роботи.
1.3.2. Групова позакласна робота
Найпоширенішою формою групової позакласної діяльності молодших школярів є гурток. Як правило, він називається гуртком юних натуралістів (юннатів). У практиці роботи школи зустрічаються й інші назви: «Юні друзі природи», «Люби