1.4. Організація і методика проведення екскурсій

У педагогічній літературі є два погляди на екскурсію: екскурсія як метод і як організаційна форма навчання. На думку автора, екскурсію слід розглядати як організаційну форму навчання. Адже саме слово «екскурсія» вказує не на метод навчання, а тільки на те, що навчальне заняття проводиться поза класом, поза школою: в природі, на виробництві, в музеї, на виставці тощо. Основний метод навчання — спостереження предметів, явищ, процесів. Він поєднується з поясненням вчителя (іноді й спеціалістів різних галузей господарства), з бесідою, демонструванням певних об'єктів, із збиранням матеріалу для гербаріїв і колекцій, з виконанням робіт практичного і дослідницького характеру тощо. Наприклад, під час весняної екскурсії в природу в 3 класі вчитель пропонує учням визначити сторони горизонту за компасом, напрям течії річки, її правий і лівий береги. На екскурсії до річки діти визначають рельєф місцевості (це допоможе їм знайти залежність між рельєфом і швидкістю течії води), температуру води, швидкість течії води. Гетьман В.Ф. Екскурсії з природознавства. – К., 1975. – С.: 5.

Етапи екскурсії:

1) підготовка вчителя до екскурсії,

2) підготовка учнів до екскурсії,

3) проведення екскурсії,

4) підсумки екскурсії.

Можна виділити такі освітньо-виховні моменти природничих екскурсій.

Під час екскурсій учні ознайомлюються з об'єктами, явищами і процесами, які відбуваються безпосередньо в природі в тісному взаємозв'язку. Тільки в природі учні можуть конкретно спостерігати зв'язок між предметами і явищами. Наприклад, залежність форми крони дерева від його місцезнаходження, пристосованість дятла й білки до життя на деревах та ін.

Екскурсії ілюструють словесні образи і створюють повніше уявлення про предмети і явища навколишнього світу. Різноманітні спостереження в природі сприяють збагаченню мови учнів.

На екскурсіях учні набувають навичок і вмінь проводити дослідницьку роботу: спостерігати за предметами і явищами органічної і неорганічної природи, аналізувати, порівнювати ці предмети і явища, робити висновки. Виконуючи завдання дослідницького характеру, учні ознайомлюються з рослинним і тваринним світом своєї місцевості в різні пори року, дістають конкретні уявлення про застосування знань про природу на практиці. Все це сприяє активізації їх пізнавальної діяльності, набуттю і закріпленню нових знань. У дітей виробляється дослідницький підхід до вивчення явищ навколишнього середовища.

У сприйманні об'єктів екскурсії беруть участь різні органи чуттів. Це сприяє більш досконалому вивченню спостережуваних предметів і явищ, а також розвитку і самих органів чуттів. Перебуваючи в лісі, на луках, у полі, діти починають краще розрізняти форму рослин, спів птахів, голоси інших тварин тощо.

Спілкування з природою викликає прагнення у дітей не тільки глибше пізнати, а й охороняти, збагачувати її, виховує їх естетичні почуття і смаки.

Конкретні уявлення про природу, які створюються у дітей під час екскурсій, допомагають розкрити перед ними прості, доступні їх розумінню зв'язки між окремими предметами і явищами природи, показати на яскравих прикладах, як людина використовує і змінює природу для практичної мети.

На екскурсіях у сільську місцевість учні дізнаються, як людина, дедалі глибше пізнаючи закономірності природи, використовуючи новітні досягнення біологічної науки, виводить нові сорти рослин і породи тварин. Під час екскурсій на промислове виробництво вони ознайомлюються з тим, як використовують електрику, газ, силу пари і вітру, як добувають паливо, обробляють деревину, метали, виготовляють різноманітні речі, потрібні в житті людей.

Все це сприяє формуванню в них професійних інтересів, психологічно підготовляє до участі в суспільній праці.

На екскурсіях в учнів виробляються організаційні навички, розвиваються винахідливість, витривалість, прагнення успішно виконати завдання, упевненість у своїх силах.

Під час екскурсій дитячий організм загартовується і зміцнюється фізично.

Екскурсії є важливим засобом виховання в учнів таких цінних моральних якостей, як почуття товариськості й дружби, колективізму, обов'язку і відповідальності, дисциплінованості, відповідального ставлення до праці й суспільної власності, чесності, правдивості, культури поведінки та інших рис.

Екскурсії дають змогу зібрати багатий матеріал, який можна використати на уроках і практичних заняттях у школі. Гетьман В.Ф. Екскурсії з природознавства. – К., 1975. – С.: 6-7.

1.5. Суспільна корисна праця учнів

Серед різноманітних видів позакласної роботи важливе місце належить суспільно корисній праці учнів.

Всі ці заходи виконують в позаурочний час, але задум роботи виникає на уроці у зв'язку з матеріалом, який вивчається. Кожен вид суспільне корисної праці потребує старанної підготовки. Необхідно заздалегідь обміркувати детальний план проведення задуманої роботи. Так, під час підготовки до Дня птахів діти під керівництвом учителя поступово засвоюють знання, які стануть їм в пригоді у цій роботі. На уроках і з позаурочних бесід вони багато дізнаються про город, сад, поле, про культурні рослини, ознайомлюються з шкідниками городу, саду, поля, з ворогами цих шкідників — птахами. Все це підводить дітей до висновку: треба піклуватися про пташок, створювати сприятливі умови для їхнього життя. Діти вирішують зробити для пташок «будиночки».

У виготовленні будиночків для птахів — гніздівель — можуть взяти участь всі бажаючі. Можна зробити житло й для інших корисних пташок — синиць, мухоловок, трясогузок та ін. Залежно від величини пташки змінюються й розміри будиночка. Так, наприклад, для синиць, мухоловок, малого дятла будиночок роблять 25 см заввишки, отвір 3 см, дно розміром 10 X 10 см, для горихвісток, трясогузок, сірих мухоловок 11х11х11 см; льотний отвір роблять на всю ширину передньої стінки у вигляді щілини 4 см завширшки.

Для виготовлення гніздівель треба брати дошки близько 2 см завтовшки. У будиночках із тонких дощок пташки поселяються неохоче— їх лякає шум, який легко проникає крізь стінки. Фанера для цього