Вивішувати гніздівлі треба на певній висоті, враховуючи звички тих пташок, для яких вони призначені: для шпаків — 8—10 м, для горихвісток — 4 м, для синиць — 2,—2,5 м. Прикріплювати треба так, щоб вони не гойдались під час вітру, інакше птахи в них не поселяться. Всередину рекомендується насипати суміші тирси й торфу 2—3 см завтовшки.

Розвішують гніздівлі напровесні, до прильоту птахів. До цього часу треба закінчити всі підготовчі роботи до Дня птахів. Розвішування проводиться як загально шкільне свято. Тому слід підготувати до цього дня все необхідне для роботи: драбини, молотки, цвяхи, щипці, дріт.

Перед початком роботи проводять короткі (на 10—15 хв.) збори, на яких учитель повідомляє про значення роботи й про те, як вона відбуватиметься. Потім, взявши гніздівлі й необхідне знаряддя, всі розходяться до заздалегідь визначених місць. Учні працюють ланками по троє: один вилазить на дерево, другий тримає драбину, третій подає будиночок.

Розвішувати гніздівлі краще на великих деревах з товстим стовбуром, а там, де немає дерев,— на закопані в землю або прибиті до даху тички. Встановлювати треба так, щоб льотний отвір був звернений на схід і трошки нахилений наперед, щоб у нього не потрапляли краплі дощу.

Після цього рекомендується провести ранок або вечір, присвячений Дню птахів. Ранок можна провести за такою програмою:

1. Коротка доповідь про життя птахів і користь їх для сільського господарства; про виконану учасниками свята роботу.

2. Інсценівка, декламування віршів, читання художніх оповідань, загадки про птахів та їх охорону.

3. Пісні та ігри.

Після розвішування гніздівель треба систематично спостерігати за заселенням їх і життям поселенців. Спостереження можна вести за таким, орієнтовно, планом:

1. Коли поселились птахи в гніздівлях?

2. Як називаються птахи, що поселились? Опис їхнього зовнішнього вигляду, зарисовки.

3. З якого матеріалу птахи будують гнізда?

4. Коли почали відкладати яйця?

5. Хто висиджує яйця, одна пташка чи обидві (самець і самка) по черзі?

6. Коли вилупились пташенята? Скільки часу тривало висиджування?

7. Чим і скільки разів на годину годують батьки пташенят?

8. Коли (о котрій годині) починається і коли закінчується годування?

9. Коли пташенята вперше вилетіли з гнізда?

10. Де живуть пташенята після того, як вилетіли з гнізда?

Восени діти спостерігають за відлітанням птахів. Вони читають статті й оповідання про те, куди відлітають різні птахи, про труднощі перельотів, спостерігають, які пташки залишились зимувати, заготовляють корм для пташиних «їдалень».

Восени і взимку учні спостерігають за появою зимуючих птахів, влаштовують для них годівниці. Методичні рекомендації для роботи в першому класі. – М., 1982. – С.: 53-56.

2. ПРИКЛАД ПОЗАКЛАСНИХ ЗАХОДІВ УЧНІВ 1-Х КЛАСІВ

Спочатку проводиться урок на тему "Що ми спостерігали влітку" в класі методом бесіди. На урок заздалегідь учні приносять роботи, виконані влітку. Це можуть бити малюнки, пакети, зібрані насіння, гербарій квітучих рослин і ін.

Тема уроку пишеться на дошці. Учнем пропонується підготуватися до розповідей про свої літні спостереження.

Далі ставляться задачі вивчення предмета в першому класі: які теми будуть вивчатися і якими знаннями, уміннями і навичками повинні опанувати учні.

За тиждень до наступного уроку вчитель готує монтаж "Календаря природи і праці". Він вивішується перед уроком.

Перед уроком увагу учнів потрібно звернути на "Календар", роз’яснити його зміст, "Календар" поки не заповнюється: обмовляється, що заповнюватися він буде в класі після обговорень спостережень. Так, учні зараз відправляться на екскурсію, а потім, пояснює вчитель, саме цікаве ми відзначимо в "Календарі".

Екскурсія по темі "Природа у вересні" проводиться в лісі чи парку. Учні беруть із собою папки для збору опалих листів.

На екскурсії розглядаються наступні питання:

1. Який зараз місяць? Який місяць був до вересня? До якого часу року він відноситься?

2. Яка зараз пора року? А чи є щось схоже на літо?

Завдання для спостережень:

1. Подивитися, що в природі вересня схоже на літо.

2. Подивитися, що в природі вересня схоже на осінь.

3. Зробити висновок про те, яке відношення має вересень до цих двох пор року.

Завдання практичне: зібрати опалі листи різних дерев для засушування. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. – К.: „Веселка”, 1998. – С.: 315-316.

Проведенню наступного позакласного заходу передує тиждень спостереження за станом погоди, про який щодня відзначається в "Календарі" за допомогою умовних позначок, з яких поки може бути пояснене позначення стану неба й опадів.

На уроці підводяться підсумки цих спостережень, робляться висновки про зміну стану неба, про кількість сонячних днів, які дні були теплі і які холодні / їх можна позначати умовно зафарбованим квадратиком.

У першому класі не вводиться для обов'язкового засвоєння таких понять, як "нежива природа" і "жива природа" /інакше, неорганічний і органічний світ/, але робота з цього питання повинна вестися, це необхідно для того, щоб учні поступово звикли до цих понять і сприймали як аналоги інших, більш знайомих і звичних понять.

Позакласний захід, що називається „Осінні явища в неживій природі. Сонце восени?” вже обумовлюється в темі уроку, вчитель повідомляє, що мова «піде про неживу природу, про те, що обумовлює всі зміни і змушує по-іншому жити рослини, тварин і людину, і як головний об'єкт розглядається Сонце, його зміна восени”.

Діти проводять багато часу на