Це завдання треба кілька разів пояснювати учням і нагадувати, що воно буде повторюватися. Якщо діти зуміють помітити дійсну різницю у висоті і сонячному теплі, то це буде, найважливіший висновок, що відкладеться в їхній пам'яті і вплине на світорозуміння. Завдання цілком доступне для маленьких дітей, що так багато часу проводять на вулиці, а це спостереження за сонцем вимагає сталості умов, причому умов своєрідних, які для себе відзначає спостерігач /замічені їм будинки, дерева/, але саме завдяки своїм заміткам він і зможе надалі переконатися в зміні свого об'єкта спостережень, зокрема, переміщення Сонця, зміна його висоти на небозводі.

Позакласний захід "Дерева, чагарники, трав'янисті рослини", присвячується екскурсії, на яку знову беруться гербарні папки. Маршрут екскурсії може бути невеликим, досить вийти в шкільний двір, якщо він мається при школі. Окремі рослини діти запам'ятовували, коли вчилися в підготовчому класі. Тепер треба дати учням систематичні знання про угруповання рослин. Серед рослин виділяються 3 великі групи: дерева, чагарники, трав'янисті рослини. Спочатку діти згадують знайомі дерева, потім треба зупинитися докладніше на зовнішньому описі одного з дерев, підкресливши його розміри, дерев'янистість стовбура, коренів. Чому дерево називається деревом? У древні часи його називали древо, що виходить, древнє, багато живе. Дійсно, дерева довго живуть. Якщо в саду є дерева, посаджені десятикласниками в той час, коли вони надходили в школу, ці дерева корисно показати. Добре, якщо таке ж бажання з'явиться в першокласників і створиться можливість для його здійснення. Після опису дерев вибирається невеликий чагарник, наприклад, смородина, і порівнюється з одним з дерев. Тому що урок дається наприкінці вересня, коли в дерев і чагарників значно зріділо листя, це порівняння провести легше: добре видні головні відмінні риси, - багато стебел у чагарнику, їхнє розходження від кореня. Чагарники теж дерев'янисті, вони, як і дерева, живуть багато років. Потім розшукуються кілька трав'янистих рослин, це можуть бути сальвія, айстра, бегонія, алісум і ін. З бур'янистих трав'янистих рослин у достатку зустрічаються цикорій, дика редька, піретрум, деревій, полинь і ін. Вибирається одна з рослин, і порівнюється з деревом. Робиться висновок про ніжність трав'янистих рослин, м'якості їхніх органів; висновок про те, що трав'янисті рослини, чи трави, більше схожі одна на одну, чим на дерева; те ж можна сказати про дерева і чагарники. Тому, які б рослини не знаходили, насамперед визначається, дерево це, чагарник чи трав'яниста рослина.

На закінчення учні збирають у папки по одному прикладі кожної групи /зрізання гілочок робить учитель/.

Звертається увага, як виглядають дерева восени, які рослини більше змінилися. Якщо, можливо, показуються дозрілі плоди, насіння.

Ще один позакласний захід в першому класі можна провести на тему птахів.

Знайомство з перелітними і зимуючими птахами проводиться на екскурсії чи навчальній прогулянці. Звичайно, побачити удасться мало, але треба переконатися в тиші, що наступила восени, тоді як улітку раз у раз чувся спів птахів, голосу різних тварин, видна була їхня діяльність. Де комахи? Де більшість птахів? Уводяться поняття про перелітних і зяючих птахах. Перелічуються основні птахи, що полетіли на південь: граки, шпаки, ластівки, стрижі, жайворонки, зяблики, солов'ї. Могли б ці птахи прокормитися самі і нагодувати пташенят восени й узимку? Які птахи залишилися? Чи залишалися вони раніш? Це зимуючі птахи, що завжди живуть у наших місцях. Вони харчуються інакше, намагаються одержати їжу в житла людини. За допомогою людин поспішають деякі лісові птахи, щоб пережити важкий час і знову повернутися в ліс. Це - синиці. Їм треба допомагати узимку. З 10 синиць, що прилітають покормитися узимку на вікна і балкони, виживе тільки 2. Треба шкодувати й інших птахів. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах. – К.: „Веселка”, 1998. – С.: 317-320.

ВИСНОВКИ

Позакласні заходи грають важливу роль у вихованні в дітей любові до знань, до праці, до природи. Правильно організована позакласна робота з природознавства дає можливість задовольнити різноманітні індивідуальні запити й інтереси дітей, розумно організувати їхнє дозвілля. Крім того, така робота сприяє закріпленню й розширенню знань дітей про природу, збуджує в них інтерес до її вивчення.

На позакласних заняттях у кутку живої природи й на дослідній ділянці діти починають розуміти, яке велике значення має правильний догляд за рослинами й тваринами. Позакласна робота відкриває великі можливості для ознайомлення дітей з сільським господарством (екскурсії й посильна практична участь в суспільно корисній роботі) і тим самим сприяє здійсненню завдань навчання. А ознайомлення дітей з багатствами і красотами рідної природи, з досягненнями вітчизняної науки й практики сільського господарства допомагає вихованню поваги до країни.

Всі форми організації процесу навчання природознавства тісно пов'язані між собою, взаємодоповнюють одна одну і забезпечують досягнення освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Дуже старанно треба організовувати й проводити кожен вид суспільно корисної праці. Це вимагає, звичайно, продуманої системи в організації праці залежно від класу, від знань і вмінь дітей.

Визначені методики організації і проведення позакласних заходів не повинні стримувати творчу ініціативу вчителів. Вони можуть змінюватись відповідно від місцезнаходження школи і часу проведення заходів.

В роботі були розглянуті основні теоретичні питання