якого призначає міністр промислової політики України. Наказом міністра промислової політики №14Д від 10.02.2000 Генеральним директором заводу АВІАНТ був призначений Василь Костянтинович Пелих, який займає цю посаду і до теперішнього часу. З приходом до керівництва заводу Пелих серйозно реформував управлінську структуру підприємства, реорганізував апарат. Нове керівництво розуміє велику роль економічних підрозділів в забезпеченні успішного функціонування заводу. На заводі діє комерційний відділ, що займається переговорами з вітчизняними і зарубіжними партнерами, забезпечує пошук вигідних комерційних пропозицій. Керівник відділу Сорока Борис Миколайович. На заводі працює спеціальний відділ економіки і інвестицій, у коло діяльності якого входять загальні економічні питання функціонування підприємства, спільні проекти, залучення коштів. Керує відділом Володимир Павлович Зарецький. Велику увагу на заводі приділяють соціальним питанням і заводським кадрам. Відділ кадрів і соціальних питань очолює Олег Романович Басенко. Підприємство дорожить своєю маркою, робить все для випуску якісної конкурентноспроможної продукції. За цім слідкує відділ контролю якості і особисто його начальник Анатолій Архипович Баранов. Необхідність розширення виробництва обумовлює потребу у будівництві різноманітних споруд технічного призначення, завод також будує за свій рахунок об’єкти соціального призначення. Для виконання таких функцій на заводі передбачений відділ будівництва. Керує будівництвом в межах заводу Леонід Кирилович Пащенко. Велика відповідальність покладена на структури, що забезпечують технічну реалізацію виробництва на підприємстві. Обов’язки технічного директора виконує Анатолій Олександрович Криуля, директора з виробництва – Микола Васильович Жданів. В сучасних умовах важливе значення має маркетинг і реклама. Необхідність просування на ринку власної товарної марки обумовила появу в структурі підрозділів заводу відділу реклами. В жовтні 1995 року завод отримав влучне ім’я – “АВІАНТ”, рекламістами був розроблений його товарний знак (у вигляді контуру літака), який після перевірки патентної чистоти був 29.08.1997 р. зареєстрований в Держпатенті України.
5. Роль економічних служб і фахівців-економістів у підвищенні ефективності фінансово-господарської діяльності підприємств різних форм власності в умовах переходу до ринкової економіки
5.1. Економічні служби на підприємствах, їх задачі і функції
Значення економічних служб на підприємстві будь-якої форми власності визначається необхідністю отримання підприємством якомога більшого прибутку, що в сучасних ринкових умовах вимагає проведення такої аналітичної роботи як дослідження ринків, аналіз фінансової стійкості підприємства, визначення шляхів оптимізації його діяльності та ін. Саме такого роду діяльність і здійснюється економічними службами.
В структурній організації економічної служби на підприємствах передбачена посада головного економіста (заступника директора з питань економіки), який і очолює економічні служби.
Він відповідає за загальну організацію роботи економічних служб на підприємстві. В підпорядкуванні головного економіста знаходяться відділи, що вирішують специфічні завдання економічної складової функціонування підприємства:
- Планово-економічний відділ;
- Відділ праці та заробітної плати;
- Відділ постачання та збуту;
- Відділ реклами.
В залежності від конкретних задач, вирішуваних даним підприємством в його структурі можуть бути утворені й інші відділи.
Функції економічних служб підприємства значною мірою визначаються специфікою діяльності підприємства. До найбільш загальних функції належать:
Функція планування – складення планів на близьку і віддалену перспективу;
Функція організації – організація процесу виробництва з точки зору його найбільшої економічної ефективності;
Функція мотивації – постановка і розв’язання задач економічного стимулювання працівників;
Контролюючі функції – аналіз використання матеріальних і грошових ресурсів підприємства, запобігання невиправданим витратам цих ресурсів.
Свої задачі і функції економічні служби виконують в тісному взаємозв’язку з іншими службами і відділами підприємства: відділом кадрів, інформаційно-обчислювальним відділом та ін.
5.2. Кваліфікаційні характеристики фахівців-економістів: основні обов’язки та права фахівців-економістів
Сучасний економіст – це перш за все висококваліфікований спеціаліст, діяльність якого повинна сприяти розвитку підприємства, досягненню ним поставлених цілей, уникненню можливих втрат і збитків. Для досягнення поставленої мети в діяльності підприємства фахівець-економіст повинен дотримуватися певних принципів, які конкретизуються в сукупності основних вимог, критеріїв його діяльності. Отже, фахівець-економіст повинен:
планувати діяльність компанії, у тому числі довготермінову потребу в кадрах;
надавати підрозділам (відділам тощо) і працівникам цих підрозділів певну автономію у прийнятті рішень, що стимулює їхню підприємливість;
діяти енергійно і швидко, концентруючи зусилля компанії на одному або кількох напрямках бізнесу;
проводити політику, спрямовану на формування у компанії багатьох лідерів і новаторів, стимулювати у них виправданий ступінь ризику.
Велике значення має також виплата премій та інших заохочувальних надбавок. Величина премій досягає в середньому до 10% від усіх виплат працівникові протягом року, а в деяких компаніях – 25% річного окладу.
Права фахівців-економістів залежать передусім від їхнього статусу в межах фірми. Економісти вищої ланки складають невелику частину від загальної кількості фахівців-економістів. В багатьох компаніях вони мають привілейовані права щодо купівлі акцій, отримують велику заробітну платню (так, в США спеціалісти-економісти вищого рівня в середньому отримували понад 1 млн. доларів на рік), економісти вищого рівня мають право на деякі привілеї, пов’язані зі службовим статусом (надання у персональне користування автомобілів, коштовних речей і навіть картинних галерей). Фахівці-економісти середньої ланки розробляють плани і програми для свого підрозділу, вони також мають право керувати фахівцями нижньої ланки, добирати кадри тощо. Економісти нижчої ланки практично не виконують аналітичної роботи (планування, визначення перспектив тощо). Вони мають право на прийняття рішень щодо розв’язання конкретних поточних задач виробництва, що не потребують ані вкладення великих коштів, ані прорахунку довгострокових перспектив, розпоряджатися грошовими коштами у межах своєї компетенції (як правило, це витрати на поточні проблеми, пов’язані з функціонуванням економічних відділів підприємства, наприклад, канцтовари).
6. Роль відділів оплати праці в організації оплати праці та підвищенні ефективності діяльності підприємств
6.1. Організація оплати праці на підприємстві: нормування праці, форми та системи оплати праці
Величезна різноманітність трудових процесів та умов