Позаурочна робота з природознавства в початковій школі

План

Вступ

Основні труднощі під час навчання в учнів початкових класів пов'язані з вивченням української мови і математики. Природознавство вважається нескладним предметом у школі. Однак через це вивчення природознавства не стає менш важливим.

Курс природознавства у початкових класах знайомить дітей із науковими методами дослідження, що притаманні будь-якій природничій науці. Діти ставлять досліди, виконують практичні завдання, проводять спостереження, роблять систематичні записи. Це розширює природознавче пізнання, розвиває мислення, збагачує мову дитини.

Програма початкових класів з природознавства дає перші відомості про природні явища і їх взаємозв'язок, про те, як природа впливає на життя і працю людей і як люди впливають на стан довкілля. Це виховує зацікавлення і любов до природи.

Вивчаючи природознавство, дитина довідується, що таке жива і нежива природа, як сезонні зміни в неживій природі змінюють життя рослин і тварин.

Звичайно, для дитини це тільки перші спроби осмислення закономірностей у природі, але вже тепер важливо, які висновки й узагальнення вона зробить у процесі пізнання нового, у процесі перших наукових міркувань.

У цьому — основна мета курсу природознавства: формування в учнів логічного мислення, розвиток наукової мови, розширення знань про навколишній світ.

Певна роль у цьому напрямку відводиться позаурочній роботі з природознавства. Саме це і є основною темою роботи.

Мета роботи – показати форми і методи, що використовуються при проведенні позаурочних заходів з природознавства в початковій школі.

Курсова робота складається з вступу, основної теоретичної частини, практичної частини, заключної частини та списку використаної літератури.

І. Зміст позаурочної роботи з природознавства в початковій школі

1.1. Формування ставлення до природи у учнів молодшого шкільного віку

Охорона природи — це система науково обґрунтованих заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відтворення природних багатств країни. Турбота про охорону природи — насамперед піклування про людину, про її цікаве, змістовне життя, повноцінний відпочинок.

Від успішного здійснення екологічної освіти, формування нового екологічного мислення великою мірою залежить майбутній стан природного середовища. Що ж являють собою екологічне навчання і виховання? Це психолого-педагогічний процес, спрямований на засвоєння людиною наукових основ природокористування, формування відповідних переконань і практичних навичок, вироблення певних ціннісних орієнтацій, активної життєвої позиції в галузі охорони природи.

Із сказаного випливає, що екологічна освіта й виховання покликані забезпечити підростаюче покоління науковими знаннями про взаємозв'язок природи й суспільства, допомогти зрозуміти багатогранне значення природи для суспільства в цілому і кожної людини зокрема, виробити потребу в спілкуванні з природою, оволодіти нормами правильної поведінки в процесі взаємодії з нею, сформувати прагнення і вміння брати активну участь в охороні й поліпшенні навколишнього середовища Ткачук Г. Формування екологічної культури учнів. – К., 1989. – С. 5. .

Таким чином, екологічну освіту й виховання треба здійснювати повсякденно в сім'ї, дошкільних установах, у школі, в післяшкільний період. Для успішного формування екологічної культури учнів велике значення має робота, що проводиться в цьому напрямі в молодших класах. Адже тут виховуються основні риси характеру особи, і спілкування з природою відіграє першорядну роль. Враження дитинства закарбовуються в пам'яті назавжди. Прищеплення любові до природи, високоморального ставлення до її багатств — це проблема не лише естетичного та етичного збагачення особи, а й формування громадянськості, насамперед — патріотизму.

Успішне здійснення екологічної освіти і виховання учнів великою мірою залежить від дотримання ряду педагогічних умов. Так, одні з науковців вважають, що головною умовою ефективного вироблення екологічної культури є вміле поєднання навчального матеріалу відповідного змісту із практичною діяльністю школярів у природному середовищі. Інші наголошують на необхідності систематичного підходу до екологічного навчання та виховання, які передбачають поєднання знань — переконань — готовності до діяльності — безпосередньої діяльності у природі.

У психологічній і педагогічній літературі обґрунтовані загальні положення щодо процесу сприймання й засвоєння учнями знань, виховання дітей певного віку. Відомо: на різних етапах свого життя школярі по-різному усвідомлюють і сприймають навколишнє. Тому для досягнення позитивних результатів в екологічній освіті й вихованні важливо брати до уваги як вікові, так і індивідуальні особливості, риси характеру, ставлення до навчання, його мотивацію, потреби й здібності кожного школяра. Враховуючи ці умови, вчитель зможе забезпечити свідоме і повноцінне сприйняття дитиною навчального матеріалу екологічного змісту, виробити у неї правильне ставлення до навколишнього середовища.

Учень оволодіває певною сумою екологічних знань, засвоює відповідні норми поведінки та ціннісні орієнтації, набуває практичних умінь та навичок щодо охорони природного середовища у процесі навчання, гри, суспільне корисної праці.

Визначення педагогічних умов екологічного навчання і виховання було зроблено на основі теоретичних даних з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду (при цьому враховувалися всі форми і види діяльності школярів, здійснювалося ретельне вивчення можливостей творів дитячої літератури з даної проблеми).

Найважливішими з цих умовне, зокрема, такі:—

врахування вікових, індивідуально-психологічних особливостей школярів, їх пізнавальних можливостей у процесі екологічної освіти та виховання;—

вибір оптимальних форм, методів і прийомів екологічного навчання й виховання засобами дитячої пізнавальної книги;—

організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчання і суспільне корисної праці;—

забезпечення комплексного підходу до вивчення природи з використанням міжпредметних зв'язків;—

здійснення вчителем впливу на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Важливою умовою успішного формування екологічної культури є практична діяльність. Бо саме в ній виявляються і закріплюються ті позитивні якості особи, які визначають потяг до життя в гармонії з природою. Спільно з дорослими