Учні молодшого шкільного віку володіють особливими можливостями для сприйняття пізнавального матеріалу книги. Тому вже з першого року навчання дитину можна і треба прилучати до читання науково-пізнавальних творів на природничу тематику. Так, перед проведенням з учнями екскурсії до лісу в пригоді стане фотокнижка Д. Чередниченка «Мандри жолудя», що вийшла в серії «Світ навколо тебе». Ця книга допоможе школярам іншими очима подивитися на навколишнє. Авторські ж фотографії дають змогу краще збагнути написане. Перед дитиною відкривається чарівний світ, який створила сама природа: козеня з гілочки дерева, олень із сучка сосни, дикий кабан з корча, м'якенький їжачок з моху тощо. А все це сприяє вихованню шанобливого ставлення до природи.

Потреба займатися корисною справою формується у молодшого школяра під час читання вірша П. Воронька «Липка». Звертання автора до оточуючих «не ламай мене», «бережи», «шануй», «полий», «люби», «не забудь мене» діють краще за мудрі виховні настанови. Адже він знаходить такі слова, які зачіпають за живе, переконують, що любов до природи, до всього прекрасного на Землі починається з любові до деревця, листочка, квіточки, кішки, собаки, дикого звірка та ін.

ІІ. Форми і методи позаурочної роботи з природознавства в початковій школі

Великою є роль вчителя у розвитку потреби спілкування школярів із природою. Важливо включати потребу спілкування з природою в структуру ціннісних орієнтації дитини.

На екскурсіях, під час польових практикумів, у таборах праці і відпочинку корисно обговорювати об’єкти, що зустрічаються в навколишньому природному середовищі внаслідок безвідповідального поводження людей — залишені вогнища, сміття, вирубки і т.п. Педагогічно доцільно протиставляти цим фактам позитивні дії: правильно спланований ландшафт, доглянуті лісопосадки, озеленені промислові підприємства й ін.

Важливо показати учням, що навколишнє середовище як цінність має не тільки наявне буття, але і майбутнє, тобто здатністю й у майбутньому задовольняти визначені потреби особистості і суспільства.

Тому уміння прогнозувати наслідки різного роду ставлення, способів використання природного середовища робить людину господарем своїх рішень. З цих позицій у учнів загострюється почуття відповідальності.

Серед методів навчально-виховної роботи із першокласниками важливе місце посідає гра.

Гра — це один з найадекватніших віковим особливостям малюків методів навчання і виховання. На уроках гра використовується як продуктивний шлях активізації розумової діяльності, а в позаурочний час — як основна форма організації виховної роботи.

Враховуючи вікові особливості дітей, учителі та вихователі груп продовженого дня разом з іншими формами та методами виховної роботи активно використовують усі види ігор. Вони відбирають їх відповідно до завдань навчально-виховної роботи. Обов'язковою умовою при цьому є встановлення зв'язку між виховною роботою на уроках і в позаурочний час.

Відомо, що зміст ігор дітей багато в чому зумовлений ігровим матеріалом. У зв'язку із цим методика керівництва іграми реалізується насамперед в їхньому матеріальному забезпеченні Кудикіна Н. В. Ігрова діяльність першокласників у групах продовженого дня. – К., 1991. – С. 214. .

Матеріал для ігор розміщується в ігровій кімнаті чи в ігровому куточку за умовно виділеними зонами для кожного виду ігор.

Дидактичні ігри у групах продовженого дня використовуються для ознайомлення з новим матеріалом, удосконалення здобутих знань, відпрацьовування деяких навичок навчальної діяльності, розвитку уваги, пам'яті, мислення. Крім того, дидактичні ігри розвивають почуття відповідальності, формують позитивні стосунки.

Пізнавальні ігри розширюють кругозір і удосконалюють орієнтування учнів у навколишній дійсності, сприяють формуванню первинних суспільно-політичних уявлень, елементів громадських і патріотичних почуттів, шанобливого ставлення до людини праці, етичної поведінки у побуті та громадських місцях.

Рухливі ігри зміцнюють здоров'я, розвивають дитину фізично. Вони містять-у собі широкі виховні можливості — прагнення до перемоги виховує згуртованість, дисциплінує учнів, привчає їх підпорядковувати особисті прагнення колективу, організовує.

У групах продовженого дня гра має позитивний вплив, коли її використовують у системі інших форм і методів виховної роботи,— що є однією з вимог методичного керівництва ігровою діяльністю.

Цілеспрямоване використання під час позаурочної діяльності ігрових форм виховної роботи, органічний, зв'язок їх з навчанням на уроках робить життя школярів цікавим і водночас підвищує результативність навчально-виховного процесу.

Одним з показників інтересу дітей до тваринного світу є їхнє бажання малювати і розповідати про тварин. Результати спостереження, екскурсії,

прогулянки діти прагнуть відобразити в самостійній образотворчій діяльності. По їхніх малюнках можна судити про те, що привернуло особливу увагу дитини, які помилки є в її уявленнях, що необхідно виправити чи чимось доповнити знання про природу. З цією метою можна спеціально запланувати заняття образотворчою діяльністю. Так, після декількох спостережень за комахами вихователь у короткій бесіді запропонував дітям згадати минулу екскурсію і зробити малюнки на тему «Що бачили на екскурсії».

Аналіз малюнків показав, що діти одержали досить повне уявлення про тварин, яких спостерігали, і тому вірогідно правильно передали їхні характерні риси: наприклад, у божої корівки на червоних чи жовтогарячих крилах сім чорних крапок. Цікаво передавали і сферу розповсюдження комах: на одних малюнках це луг, освітлений сонцем, на інших — ліс, на третіх — мурашник під великим деревом. Багато хто зобразив мурах, які щось тягли у свій будиночок (листочок, гілочку, гусеницю).

Таким чином, екскурсія збагатила знання дітей, а заняття малюванням закріпило наявні уявлення, підвищило інтерес до комах.

Можна запропонувати дітям узяти на прогулянку невеликі мольберти, альбоми, олівці.

Діти з задоволенням малюють з натури. Так з'являються альбоми з дитячими замальовками: «Мурашник», «Метелик на квітці» та ін. Дитячий малюнок — показник не тільки знань, але і ставлення дитини до зображуваного, тому необхідно якнайчастіше надавати можливість