Законодавство України про вищу освіту базується на Конституції України і складається з законів України „Про освіту”, „Про наукову і науково-технічну діяльність”, „Про вищу освіту” та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до нього.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних вищих навчальних закладах на конкурсній основі в межах стандартів вищої освіти, якщо певний освітньо-кваліфікаційний рівень громадянин здобуває вперше. Вони вільні у виборі форми здобуття вищої освіти, вищого навчального закладу, напряму підготовки і спеціальності.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти, крім права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Мова (мови) навчання у вищих навчальних закладах визначається відповідно до Конституції України та закону України про мови.

Освітньо-кваліфікаційні рівні вищої освіти в Україні такі:

1. Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.

2. Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

3. Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

4. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Крім того, Закон України „Про вищу освіту” передбачає післядипломну освіту, яка є спеціалізованим вдосконаленням освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

ВИСНОВКИ

Таким чином, порівняльний аналіз систем вищої освіти двох європейських країн – Австрії та України – дозволяє виявити наступне.

1. Традиції в організації вищої освіти в Австрії дозволяють цій країні ефективно здійснювати підготовку фахівців з вищою освітою.

2. В Україні зараз, у період всебічного оновлення нашого суспільства, назріла необхідність вирішення проблем вищої освіти, які накопилися за роки існування України. Перебудова вищої освіти в Україні має за мету наближення до європейських стандартів.

3. Обидві країни прагнуть організувати систему вищої освіти таким чином, щоб підготувати фахівців високої кваліфікації із сформованим науковим світоглядом та моральними якостями, що дозволить здійснити важливі економічні досягнення та досягнути високого рівня розвитку суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України „Про вищу освіту” № 2984-ІІІ від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 20. – С.134.

2. арно О. Час потребує нового спеціаліста // Право України. – 1999. – № 5. – С. 68.

3. Освіта в Україні. – Випуск 3. – К., 2001.

4. авченко А. Погляд випускника з України // Голос України, 2001. – № 63. – С. 7.

5. Сучасна вища школа // Міжнародний журнал. – Варшава. – 1999. – № 1.

6. омас С. Попкевич, Становлення системи масової освіти // Сучасність, 1998. – № 32. – С. 23.