Заслуговує уваги така форма уроку, як урок-концерт, особливо в тих класах, де є музично обдаровані діти. Діти вільно поводять себе на сцені, гарно співають і декламують.

Цікава форма роботи - літературна гра (подібно до гри “Що? Де? Коли?”.

Учні 7-8 класів школи №38 м. Полтави брали участь у тижні гумору “Хто весело сміється, тому добре ведеться”, використовуючи як твори українських гумористів, так і власноручно складені гуморески. До речі, дуже часто використовуються на уроках літератури такі форми роботи:

складання поезій до свят;

складання гуморесок;

складання жанрових оповідань за власним досвідом, за картиною.

Серйозно ставляться учні 8-их класів до творчих завдань. Зібраний ними матеріал ліг у основу науково-практичної конференції “Просвіті – 150 років”

Цікава форма роботи – мандрівка у давнину - заохочує учнів до пошукової роботи, до збирання рідкісних екземплярів української вишивки, кераміки, до старовинних варіантів української пісні.

Тісний контакт підтримується із бібліотеками ім. О.Т.Гончара, І.П.Котляревського, використовуючи цікаві сценарії, які надають бібліотекарі цих бібліотек.

Отже, головне завдання у роботі – виховання особистості творчої, такої, що уміє розбиратися у складних питаннях сучасного життя, прагнучої знати своє коріння, історію.

Чи може сучасний урок української мови чи літератури бути радісним і цікавим для учнів?

Так, може. І єдиним, на мою думку, найефективнішим засобом досягнення мети є інноваційне навчання. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, сприяє розвитку творчої особистості.

Найпоширенішими формами інноваційного навчання є урок-залік, урок-навчальна гра, урок-подорож, урок-казка, урок-змагання та уроки-семінари та заліки, що є ефективними у старшій ланці школи.

Інноваційний підхід до навчання є найефективнішим у 5 – 6 класах. Урок-гра, урок-подорож, урок-змагання, урок-казка найбільш придатні для дітей саме цього віку. Бо діти на таких уроках більш впевнені в собі, почувають себе вільно, радіють, бо виступають прямими творцями і помічниками навчального процесу, і, як наслідок, краще засвоюють матеріал.

Викладач середньої школи №246 м. Києва Кравець Лариса Миколаївна саме ці методи намагається впроваджувати в своїй роботі. В цьому році вона провела відкриті уроки: “Подорож в країну Прикметник”, “Казкова морфологія”, “Неслухняні діти” (узагальнюючі уроки з морфологїї). Використовує на уроках елементи казки, акровірша, загадок. Діти з радістю працюють разом з викладачем, допомагають у проведенні уроків.

На літературі спробували створити перефраз вірша О.Олеся “Печенізька облога Києва”, за що учні 6-Д класу Кошлан Н. та Федянін А. зайняли перше-третє місця на міському конкурсі літераторів.

У поліпшенні мовної культури і грамотності учнів велике значення має формування в них умінь і навичок усного і писемного зв’язного мовлення. Для цього використовують різні види творчих робіт, написання і редагування їх, проводять роботу над допущеними помилками. Чималу роль у створенні власних висловлювань відіграє засвоєння учнями понять про текст, засоби організації його, функціональні стилі, типи мовлення. Вивчення тексту як синтаксичного цілого, окремої мовної одиниці, характерних особливостей його сприяє виробленню в учнів умінь будувати зв’язне висловлювання.

Велику роль у формуванні в школярів елементарних умінь редагувати власні висловлювання, навичок грамотного письма, у вихованні орфографічної і пунктуаційної пильності, в розвитку зв’язного мовлення відіграє чернетка, з якої й починається дитяча творчість. Учні вчаться писати, шукати потрібне слово, вдосконалювати синтаксичну конструкцію на чернетці. Роботу з удосконалення написаного треба проводити систематично. Це сприяє поліпшенню мовної грамотності дітей.

Необхідно контролювати працю учнів над чернетками. Робити виписки з них і в разі потреби користуватися ними як дидактичним матеріалом з редагування. Переглядаючи чернетки і творчі роботи, необхідно узагальнювати типові недоліки написаного. Під час розгляду письмових робіт потрібно аналізувати невдалі правки дітей, зіставляючи чернетковий та редагований варіанти. Інколи вчителю необхідно самому редагувати роботи слабких учнів, намагатися, щоб дитина збагнула його поправки.

На уроках мови, розвитку зв’язного мовлення, аналізу творчих робіт періодично практикують колективне редагування окремих речей чи уривків з учнівських робіт. Добрі наслідки дають взаєморедагування творів однокласниками. Ця робота викликає значний інтерес у дітей. В школі №38 м. Полтави у цьому допомагає пам’ятка "План рецензії учнівського твору" та "Удосконалення творчої роботи на чернетці".

Завдання школи на новому етапі нашої історії – утвердження державної незалежності України – запобігти фізичному і моральному виродженню учнівської молоді, її бездуховності. На уроках мови і літератури потрібно намагатися прищеплювати учням високі моральні якості: чуйність, доброту, повагу до ближнього, почуття людської гідності, обов’язку, справедливості, сумління і чесність, громадянську активність та мужність, працьовитість, милосердя, готовність поспішити на допомогу тому, хто її потребує.

Невичерпні можливості у вихованні в учнів людяності, шляхетності, доброти, милосердя дає робота над творами на морально-етичні теми. Це і твори-роздуми, і оповідання про випадок із життя, і повідомлення про якусь подію, і замітка до стінгазети, і твори-розповіді про побачене або почуте ( з власного досвіду), і твори і статті в публіцистичному стилі на морально-етичні теми.

Під час підготовки до таких творчих робіт необхідно зорієнтовувати учнів про що можна писати. Це і стан природного середовища життя людини, і факти грабіжницького ставлення до багатств рідного краю, плюндрування національних святинь.

Потрібно намагатися навчити дітей помічати порушення у гармонії співіснування людини