Навчаючи дітей пильно спостерігати навколишній світ, аналізувати вчинки і дії людей і на основі цього пізнавати їхні характери. Діти повинні прагнути виробити в собі вміння захоплююче розповідати про побачене і почуте, стати цікавими співрозмовниками, що чимало важить у житті. Адже цікаві люди завжди багато знають, багато помічають і охоче діляться своїми спостереженнями, враженнями і міркуваннями. Навчившись усно розповідати про побачене, діти краще пишуть творчі роботи. Тому на уроках потрібно приділяти чимало уваги усному мовленню учнів.

Велику увагу усним і письмовим творам на самостійно обрані морально-етичні теми приділяти в старших класах. Наприклад, у дев'ятикласників уже досить добре сформоване вміння критично оцінювати певні соціальні явища, вчинки людей, робити висновки та узагальнення з власних спостережень. При підготовці до написання творів-роздумів на морально-етичні теми пропонують учням творчі роботи на критичне осмислення деяких негативних явищ нашого життя, їх оцінку, про не завжди гідну поведінку їхніх ровесників, негативний вплив вулиці на них, підлітковий нігілізм, моральну деформацію юної душі.

Наприклад, викладач Смірнова Олена Володимирівна, теми для творів-роздумів пропонує заздалегідь, щоб кожен учень мав змогу зорієнтуватись, обрати тему і дібрати необхідний для твору матеріал. Серед тем вона виділяє такі:

Чи треба бути добрим.

Чи потрібно говорити людям добрі слова.

Чи завжди охоче ти виконуєш прохання.

Родичів дає нам доля. І як добре, що друзів ми можемо обирати самі (висловлювання Юліана Тувіма).

Щоб бути великим, треба почувати себе малим.

В чому призначення людини? Бути людиною!

Яка важка робота – нічого не робити.

Слова “дякую” і “вибач” дозволяється вживати вдома.

Одне “сьогодні” варте двох “завтра”.

Поділена радість зростає.

Вірний друг – друге серце і третє око.

Що це – знайти своє покликання.

Крім цього викладач проводить редакційну колективну роботу над уривками з творів на морально – етичні теми. Вправи типу: відредагувати речення “Тільки в повсякденній натхненій праці виявляється сила і краса людини, проявляється її щоденний трудовий подвиг”, опустивши зайві слова. Учні визначають, що повторення близьких за звучанням і однакових за значенням слів “повсякденний” і “щоденний”, “виявляється” і “проявляється” неприємно вражає слух, порушує лаконічність фрази. Щоб увиразнити думки, треба слово “повсякденний” опустити як зайве. адже вислів “її щоденний трудовий подвиг” вказує на повсякденну працю. В українській літературній мові надають перевагу дієслову “виявляється” перед “проявляється”, тому опустимо друге з них. У реченні не узгоджується в числі присудок з однорідними підметами: слід писати виявляються сила і краса. Відредаговане речення: “Тільки в натхненній праці виявляються сила і краса людини, її щоденний трудовий подвиг”. Завдяки такій клопіткій праці над поліпшенням мовної культури і грамотності учнів викладач домагається того, що учні починають писати краще.

Використання технічних засобів при проведенні уроків з української мови та літератури.

Тихо звучала чарівна музика…,а потім зворушливо полинув монолог Мавки з уст актора в клас:

О, не журися за тіло!

Ясним вогнем засвітилось воно, Чистим, палючим, як добре вино,
Вільними іскрами вгору злетіло…

"І складається враження, що всі ми на якусь мить опинились в предповічному лісі на Волині з його незвичайними лісовими мешканцями: ось безтурботна водяна Русалка з Тим, що греблі рве, закружляла в стрімкому танку; обходить своє володіння розважливий Лісовик; а он вогняний Перелесник несеться, заворожуючи своїми кольорами все навкруги; на сплетених вітах берези гойдається лісова царівна - неповторна і прекрасна Мавка… А музика все лине і лине, то Лукаш грає на своїй сопілці пісню кохання…" Саме так написала одна з учениць 10 класу, передаючи свої враження від прослуханої через програвач драми-феєрії Лесі Українки "Лісова пісня". І дійсно, при вивченні цього твору, були використані всі можливі технічні засоби навчання: програвач, магнітофон, кінопроектор. Це дало можливість учням зіставити свої враження від прочитаного твору з тими, що виникли при прослуховуванні та перегляді кінофільму.

Використання технічних засобів на уроках деякі викладачі вважають одним з ефективних засобів вивчення та засвоєння тем з української мови та літератури. В середній школі №38 м. Полтави перш ніж працювати з ТЗН на уроках, був відповідно оздоблений один з кабінетів школи, налагоджені зв’язки з фільмотекою та кінотеатрами міста Полтави.

І робота розпочалася. Діти з зацікавленням читають твір, щоб потім висловити свої думки відносно втілення його на екрані. Адже, досить часто режисерська постановка того чи іншого твору суттєво відрізняється від авторського замислу. Отож шляхом зіставлення, порівняння, аналізу, обговорення учні висловлюють свої думки та міркування, роблять власні висновки. А скільки цікавих фактів з життя та творчості того чи іншого письменника ми дізнаємося з кінофільмів, що не висвітлюються в шкільних підручниках! Все це дає можливість учням глибше та змістовніше знати програмовий матеріал.

Цікаво було спостерігати, як учні 5 класу при вивченні теоретичного матеріалу, а саме: засоби виразного читання, могли чітко дати відповідь, що таке логічний наголос, пауза, інтонація, темп читання, але на практиці не у всіх це вдавалося. І ось за допомогою програвача були прослухані у виконанні авторів і прозові, і віршовані твори, де з великою майстерністю і досконалістю витримані були всі засоби виразного читання. І учні на слух зразу вловили, що від них вимагалося. І на наступний урок викладачі мали вже своїх “маленьких акторів”.

У старших класах заплановані уроки розвитку зв’язного мовлення за темою: “Конспектування, сприйнятих на слух, критичних статей”. Без програвача тут ніяк не