Вибираючи ту чи іншу форму практичної діяльності для учнів, керівник гуртка повинен чітко усвідомлювати, що тільки та праця принесе його вихованцям найбільшу користь, яка сприятиме розвиткові їх пізнавальної діяльності і формуванню в них природних ідеалів. Включившись, наприклад, у похід за відповідальне ставлення до природи, члени географічної секції можуть взяти якнайактивнішу участь у діяльності сигнальних постів, стежити за появою шкідників сільськогосподарських рослин, брати участь у боротьбі з ними.

Праця учнів має бути свідомою. Наприклад, семикласники дістали завдання взяти участь у боротьбі з шкідниками зелених насаджень у ботанічному саду. Ділянка, яку доручили обробляти класу, була в занедбаному етапі. Побачивши це, учні помітно спохмурніли, були незадоволені. Класному керівникові довелось нагадати дітям, якою копіткою і невтомною працею люди створювали сквери, парки, розповісти, що все це прикрашає життя людей. Немов між іншим класний керівник, не припиняючи розповіді, прополов кілька рядків. Контраст між стрункими рядами прополотих ялинок із зарослою бур'янами ділянкою був разючий. У дітей з'явилося бажання наслідувати приклад вихователя. Дружно взявшись за справу, вони крок за кроком, обережно звільняли кожне кучеряве деревце з полону. По всьому було видно: учні відчули, що їх праця потрібна і в них з'явилось бажання виконати доручену справу, трудові зусилля приносили їм радість.

Спостереження під час екскурсій, на метеорологічному майданчику, регулярне ведення календаря погоди, узагальнення зібраних даних, складання графіків, діаграм сприяє конкретнішому ознайомленню учнів з природою своєї місцевості, сприяє практичному впровадженню краєзнавчого принципу вивчення географії. Спостереження за місцевими природними явищами допомагає свідомо оцінювати природу віддалених місцевостей шляхом порівняння її з відомим учням оточенням. Результативність спостережень фактів навколишньої дійсності підвищується, якщо гуртківці впевнені, що їх дані використовують у господарських цілях.

Важлива умова підвищення ефективності спостережень — активність самих гуртківців. Існують приклади деяких завдань на літо: І) збери й оформи один з гербаріїв хлібних злаків, городніх культур, лікарських рослин, квітів;

2) збери колекцію жуків, метеликів, шкідників саду й городу;

3) збери колекцію гірських порід і мінералів тієї місцевості, де ти відпочиватимеш влітку;

4) намалюй в альбомі дерева, квіти, овочі, птахів та свійських тварин своєї місцевості;

5) опиши місцевість, де відпочиватимеш влітку: село, берег річки, лісову галявину, а також працю робітників або колгоспників;

6) вивчай усну народну творчість, занотовуй пісні, казки, билини; 7) вивчай визначні місця краю, де проводиш літні канікули;

8) веди щоденник, фіксуй у ньому все, що тобі сподобалось влітку, і напиши про це твір. Запам'ятай, що колекції, гербарії, щоденник, фотографії та інші матеріали ти повинен здати класному керівникові на початку нового навчального року.

Під час канікул школяр не безцільно проводить час, він дістав інструкцію, як учитись у природи, людей, і водночас виховувати своє ставлення до навколишнього середовища. Маючи такі вказівки, учень зобов'язаний навчитись збирати й оформляти колекції гірських порід, зразків готової продукції підприємства, гербарії рослин, вести щоденник, робити зарисовки, креслити схеми, фотографувати типові для рідного краю краєвиди, історичні пам'ятники.

Як правило, зібраний, систематизований, відповідно оброблений матеріал експонується на початку навчального року на шкільних виставках «Шляхами літа». Кращі зразки, зібрані учнями, відбирають для навчальних кабінетів школи, учнів нагороджують грамотами, цінними подарунками.

Ще більшу цінність мають ті спостереження над природними явищами, які спричиняють потребу втрутитись у розвиток явищ. Так, старшокласники не лише ведуть регулярні спостереження за діяльністю водних потоків, а й беруть активну участь в протиерозійних заходах щодо захисту ґрунтового покриву. Учні, дослідивши береги глибоких ярів над річкою, висадили сотні дерев, чагарників. Цим самим вони скріпили береги, захистивши їх від розмиву.

Колекціонування

Колекціонування слід піднести до одного з видів позакласної практичної діяльності учнів, тісно зв'язаної з елементами дослідження. Непоодинокі випадки, коли, захопившись збиранням, визначенням, систематизацією гірських порід і мінералів у своєму краї, дехто з вихованців шкіл починає займатись серйозно дослідженням та пошуками мінеральної сировини, обирає для себе професію геологорозвідника.

Досвід показує, що колекціонування пробуджує глибокий інтерес до пошуків, виробляє наполегливість, гартує волю учнів. Відомо багато випадків, коли старшокласники з великим завзяттям під час літніх походів проходили десятки кілометрів, брали сотні проб, самостійно проводили їх хімічний аналіз, перевіряли твердість мінералу, знайдені зразки віддавали на аналіз місцевим лабораторіям, геологічним відділам. Це свідчить, що в учнів пробудилось прагнення до відкриттів, вони захопились дослідженням.

Дуже важливо, щоб учні знали не лише про існування тих чи інших видів корисних копалин, а й уміли розпізнавати їх за зовнішніми ознаками та хімічним складом. Цьому юні географи вчаться під час екскурсій, туристських походів, геологічних експедицій. Зібрані мінерали обробляють, визначають, і лише після цього поповнюють ними колекцію шкільного кабінету.

Виготовляючи колекцію викопних багатств по окремих фізико-географічних районах, передбачають забезпечити наочністю курс фізичної географії відповідно до його тематики. У кабінеті географії такі колекції експонують під назвами, близькими до програмних тем: «Надрові багатства України»; «Ось чим багатий Урал»; «Корисні копалини Забайкалля»; «Гірські породи і мінерали Середньої Азії»; «Промислова сировина Казахстану»; «Цим багатий Алтай»; «Дари надр Кольського півострова»; «Із надр нашої області» тощо.

Слід мобілізувати учнів на виготовлення переносних колекцій. Зразки корисних копалин важко детально розглядіти на відстані, бажано, щоб учні змогли потримати їх у руках, відчути вагу, побачити забарвлення кристалів тощо. Тому варто мати 17—18 комплектів роздавального матеріалу з розрахунку на кожну парту.

Таким чином, колекціонування стає активним засобом розвитку пізнавальних інтересів учнів, поєднання