3. ОСОБЛИВОСТІ ГЕОГРАФІЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА В ПОЗАУРОЧНІЙ РОБОТІ

Найважливішим видом позаурочної роботи з географії є шкільне краєзнавство. Краєзнавча робота виховує любов до свого краю, прищеплює інтерес до пізнання нового, формує практичні уміння і навички, сприяє фундаментальному вивченню природи, населення, господарства своєї місцевості, осмисленню складних закономірностей розвитку природи і суспільства на місцевому матеріалі.

У процесі краєзнавчої роботи — природне, соціальне, виробниче середовище і рідний край; це об'єкти пізнання і джерела морального збагачення, інтелектуального і фізичного розвитку учнів, цілеспрямованого залучення учнів у різні сфери пошуково-дослідницької, суспільно корисної роботи.

Усебічне вивчення природних, соціально-економічних умов рідного краю, установлення постійне діючих зв'язків школи з трудовими колективами — один з найважливіших засобів формування в комуністичних поглядів, що учаться, переконань, вироблення в них активної життєвої позиції.

Сутністю шкільного краєзнавства є усебічне вивчення учнями в навчально-виховних цілях визначеної території свого краю під керівництвом учителя. Краєзнавчий принцип закладений у шкільній програмі по географії. Він же є ведучим в організації позаурочної роботи. Навчальне і позаурочне краєзнавство тісне зв'язані між собою. Ніконова М.Н. Практикум по географічному краєзнавству. – М., 1985. – С. 6.

Позапрограмне краєзнавство в школі може здійснюватися в двох напрямках.

Перше — організація загально шкільної краєзнавчої роботи.

Друге — створення краєзнавчого кружка. Звичайно робота краєзнавчого кружка тісно зв'язана з експедиціями. Деякі дослідники вважають, що в географічному краєзнавстві можна виділити наступні компоненти.

Ці компоненти необхідно враховувати при організації позаурочної краєзнавчої роботи з географії, при плануванні мети і задач майбутньої роботи; при забезпеченні сполучення пошукової і суспільно корисної діяльності; для підтримки інтересу в учнів.

Значне місце в позаурочній роботі з географії займають екскурсії, експедиції, походи, що дозволяють сполучити моральну, пізнавальну діяльність зі здоровим відпочинком учнів.

Завдяки цим видам діяльності учні переконуються в успіхах економіки, науки, культури свого краю.

Важлива особливість позаурочної краєзнавчої роботи — тісний зв'язок з музеями, господарськими організаціями, науково-дослідними установами.

Форми і методи позаурочної роботи з вивчення свого краю

Основними формами вивчення свого краю є екскурсії, походи, групові й індивідуальні спостереження, робота зі статистичними, картографічними і літературними джерелами, краєзнавчий кружок.

Екскурсії

Екскурсії — організоване, колективне відвідування природних, промислових об'єктів, визначних місць під керівництвом учителя з метою вивчення і збору краєзнавчого матеріалу.

Якщо навчальні екскурсії, проведені по програмі, мають своєю метою практичне закріплення досліджуваного матеріалу, то позапрограмні екскурсії носять насамперед дослідницький характер, а учні, що приймають у них участь, звичайно зацікавлені в результатах.

Звичайно екскурсії по характеру вивчення матеріалу поділяються на тематичні (геологічні, виробничі) і комплексні, за місцем перебування об'єкта вони бувають ближніми і далекими. Нерідко ці екскурсії виконуються по завданнях науково-господарських організацій. Далекі екскурсії звичайно продовжуються декілька днів. Такі екскурсії називають експедицією краєзнавчого напрямку.

Типи і види географічних екскурсій

Географічні екскурсії (походи), які здійснюють учні по позаурочний час, можна підрозділити на два типи: екскурсії краєзновчо-географічні, чи місцеві, або екскурсії далекі. Перший тип екскурсій містить у собі найважливіші їх види:

1. Екскурсії у природу.

2. Місцеві виробничі екскурсії.

3. Екскурсії по населеному пункті (місту, селу).

4. Екскурсії в краєзнавчі музеї, на виставки.

Країнознавчо – географічні екскурсії - це найважливіший засіб пізнання географії рідного краю, його історії, перетворення природи і господарства. Знайомство з особливостями місцевої природи і економіки, допомагає учням конкретизувати свої знання, одержати образні географічні уявлення, навчитися бачити головне і зв'язувати частку з загальним.

Екскурсії в природу можуть бути комплексними чи присвячуватися вивченню одного з компонентів природи. В першому випадку учні через різні секції кружка одночасно охоплюють спостереженнями і вивченням багатьох сторін місцевої природи: рельєф, клімат, води, ґрунти, рослинність і тваринний світ. В іншому ж — весь колектив кружковців залучається до спостережень і збору потрібних матеріалів на одному з елементів місцевої географії, наприклад, вивчається тільки ріка чи тільки форми поверхні та ін. Ці екскурсії в переважній більшості є одноденними.

Одноденні екскурсії та походи — загальнодоступні форми позакласної краєзнавчої роботи. Головна мета їх — ознайомити школярів з географічними предметами і явищами безпосередньо в природі, навчити спостерігати зміну і розходження природних ландшафтів.

По книгах і зі слів учителя багато географічних понять і навичок засвоюються поверхово. Учнем, особливо міських шкіл, не вистачає для цього власних спостережень і переживань, а це саме і дають географічні екскурсії в околиці. Вони викликають у хлопців інтерес до свого краю, любов і дбайливе відношення до рідної природи, прагнення зробити її краще, богаче. Разом з тим одноденні походи і найближчі околиці є учбово-тренувальними, які загартовують учнів перед здійсненням багатоденних походів.

Виробничі екскурсії організуються на найближчі промислові і сільськогосподарські підприємства (заводи, фабрики, електростанції, ферми, птахофабрики та ін.).

Екскурсії по населеному пункті - знайомлять учнів із сьогоднішнім днем свого міста чи села, із загальним видом, мікрорайонами, особливостями планування і забудови. Великий інтерес представляє з'ясування історії розвитку населеного пункту, визначення і економічна оцінка географічного положення, порівняння минулого з величними досягненнями в будівництві міст і сіл.

Важливу роль у різнобічному вивченні краю грають екскурсії в музеї. За останні роки краєзнавчі музеї створені в багатьох містах, обласних центрах і навіть в окремих школах. Шкільні краєзнавчі музеї — це результат добре поставленої роботи географічних кружків, клубів і краєзнавчих суспільств.

У музеях, як правило, сконцентровані численні експонати, що відбивають різноманіття природи, економіки і культури свого краю, тому предметний показ музейних матеріалів дуже ефективний.

По характері організації і методиці проведення до музейних екскурсій дуже близькі екскурсії