Нерідко краєзнавчі екскурсії продовжуються кілька днів, але в межах своєї області чи країни. Їх важко віднести до далеких, хоча їхнім учасникам приходиться робити багатокілометрові переїзди і радіальні переходи, зв'язані зі спостереженнями і збором потрібних матеріалів. Такі екскурсії носять характер шкільних географічних експедицій краєзнавчого напрямку. У ряді випадків учні працюють по завданнях, науково-господарських організацій.

Одне- і багатоденні краєзнавчі екскурсії відбуваються на будь-якому виді транспорту і пішки. Пішохідні екскурсії часто називають походами. Багатоденні походи припускають рух учасників по маршруті з визначеним навантаженням спорядження і продовольства, а також життя в похідно-лагерних умовах з організацією нічлігів і харчування. У походах, крім освітньо-виховних, досягаються і спортивно-оздоровчі цілі.

Далекими географічними екскурсіями прийнято вважати багатоденні поїздки, у процесі яких учні переборюють значні відстані від місця проживання на автомобілях, потягом, на теплоході чи літаком. Маршрути таких екскурсій звичайно виходять за межі своєї області, краю і навіть республіки. Вони можуть пролягати по найбільших ріках країни, приводити до узбереж морів і океанів, перетинати кілька природних зон і гірські країни.

Останнім часом помітно збільшуються далекі екскурсійні поїздки школярів у столичні міста країни та інші великі промислові центри країни, з метою ознайомлення їх із природноекономічними особливостями та визначними пам'ятками (музеями, виставками, зоопарками, ботанічними садами). Система позакласної роботи по географії в середній школі./ред. Середа В.І. – М.: Просвіта, 1972. – С.: 79-80.

Практика проведення географічних екскурсій із кружковцями показала, що учні в процесі спостереженні не обмежуються рамками своєї теми, оскільки вони попадають у надзвичайно різноманітні природноекономічні умови навколишньої дійсності. Але щоб уникнути випадковостей у процесі вивчення географічних предметів і явищ, учитель прагне підкоряти спостереження учнів у першу чергу досягненню мети і задачам основної теми екскурсії, не перешкоджаючи при цьому іншим спостереженням, що якоюсь мірою задовольняють їхню розумну допитливість.

У кружках, де налагоджена робота секцій по різним галузям географічних знань, має сенс висувати теми екскурсій для кожної секції; наприклад, секція геоботаніків може вивчати поширення лікарських рослин свого крам; секція гідрологів присвячує екскурсію вивченню найближчої до школи ріки чи озера і т.д. Така багатотемність допоможе задовольнити різноманітні інтереси учнів-кружковців і дозволить заощаджувати час.

Кожний вид екскурсії може бути запланований по різному. Так, створюючи план одноденної екскурсії, керівник повинен намітити і здійснити з учнями наступні основні розділи:

1. Ввідна бесіда керівника з учнями:

а) визначення цілей і задач екскурсії,

б) ознайомлення з маршрутом екскурсії по карті,

в) ознайомлення учнів з порядком руху в екскурсії (місце збору, час виходу, тривалість переходів і привалів, режим харчування, позивні сигнали, правила поведінки в лісі, у горах та ін).

2. Розподіл обов'язків між учасниками:

а) господарські доручення членам ради кружка,

б) визначення завдань учням по веденню спостережень і збору матеріалів у процесі екскурсії.

3. Організація медичного огляду з метою допуску учнів до екскурсії (якщо вона пішохідна).

4. Польові дослідження з завдань ради кружка в процесі екскурсії.

5. Обробка зібраних матеріалів.

6. Заключна бесіда.

Зі зразкового плану видно, що підготовчим заходам у ньому приділяється велике місце. Досвід переконує, що скоростиглі екскурсії (походи), без серйозної підготовчої роботи, малоефективні і найчастіше перетворюються в звичайні розважальні прогулянки.

У проведенні навчальні і позаурочні екскурсії виділяють три етапи:

I етап — підготовка до екскурсії вчителя й учнів;

II етап — проведення екскурсії;

III етап — оформлення зібраних матеріалів.

На I етапі діяльність учителя полягає в тому, що він формулює тему, мету екскурсії і вибирає місце її проведення. Учителю необхідно вивчити і підготувати матеріал, що буде використаний у ході екскурсії (література, карти, статистичні дані), якщо є необхідність, зустрітися з фахівцями для консультації.

Учителю варто продумати, які методичні прийоми будуть використані в ході екскурсії. Якщо це екскурсія в природу, то продумати зупинки, якщо на господарський об'єкт, зустрітися з екскурсоводом, що буде проводити її. Екскурсоводу необхідно сказати про особливості віку учнів, їхні інтереси, звернути увагу на ті проблеми, на яких варто більш докладно зупинитися. Щоб екскурсія пройшла цікаво, варто підготувати проблемні питання.

При проведенні екскурсії групу учнів розбивають на бригади по 3—4 чоловік, а якщо є необхідність, кожний з учнів одержує індивідуальне завдання.

На одному чи декількох заняттях кружка вчитель знайомить учнів з темою екскурсії, визначає її мету, знайомить з основною літературою але питанню екскурсії, перевіряє разом з учнями необхідне устаткування і т.д.

Перед проведенням екскурсії необхідно вирішити організаційні питання (домовитися з адміністрацією відвідуваного об'єкта, уточнити час і місце зустрічі і т.д.).

Ретельна підготовка до екскурсії повинна бути проведена з учнями. Школярі повинні вивчити необхідні літературні і картографічні джерела, познайомитися з тими прийомами роботи, що будуть необхідні при проведенні екскурсії. Часто перед екскурсією варто попередньо заготовити таблиці, куди буде заноситися матеріал, що збирається. Якщо є необхідність, то в керуванні сільського господарства в землевпорядника чи в селі взяти потрібні карти.

Учні повинні підібрати необхідне спорядження. Обов'язково варто познайомити учнів із правилами поведінки в природі і на господарському об'єкті, розповісти про техніку безпеки. Барінова І.І.