У ході проведення екскурсії (II етап) виділяють інформаційну і робочу частини.

Інформаційна частина екскурсії включає розповідь і пояснення вчителя, фахівця, екскурсовода про той об'єкт, на якому знаходяться учні. Робоча частина складається з дослідницької роботи учнів, збору матеріалу, опису його, зарисовки, фотографування географічних об'єктів і т.д., виконання індивідуальних завдань.

Учитель переглядає результати роботи і робить разом з учнями висновки. Наприклад, при проведенні екскурсії по визначенню висоти корінного берега ріки учителю варто ретельно продумати план екскурсії і діяльність учнів (див. табл. 1 ).

Таблиця 1: Структура і зміст, екскурсії для визначення висоти корінною берега ріки

Тема, задачи екскурсії | Вид діяльності

Вчитель | Учень

Тема. Визначення висоти корінного берега ріки

Задачі. Познайомити учнів з вимірами висоти за допомогою нівеліра і барометра-анероіда, формування практичних умінь роботи з приладами |

1. Підготовка до екскурсії

Підбір змісту, знайомство з об’єктом вивчення, розробка змісту вступної та заключної бесіди, список літератури

2. Проведення екскурсії

Вступна бесіда, розподілення завдань по двом групам учнів. Керівництво діяльністю учнів, інструктаж

3. Оформлення зібраного матеріалу

Бесіда, аналіз зібраного матеріалу | 1. Підготовка до екскурсії

Повторення знань про роботу з приладами, вивчення літератури по проблемі

2. Проведення екскурсії

Бесіда, самостійна робота по визначенню висоти корінного берегу ріки за допомогою нівеліру і барометру-анероіду, проведення обчислень, короткі записи.

3. Оформлення зібраного матеріалу

Короткі повідомлення про результати роботи, оформлення профілю

У процесі проведення екскурсії учні повинні вести польовий щоденник. Звичайно записи в ньому ведуть олівцем на правій стороні листа, малюнки, схеми виконують на лівій.

Оформлення зібраних матеріалів (III етап) проводять на заняттях кружка. Учні пишуть звіт про пророблену роботу, оформляють альбом, де поміщають графіки, схеми, фотографії і т.д. Про хід екскурсії, її результати, виконання індивідуальних завдань учні доповідають на засіданнях кружка, секції, а також по шкільному радіо, у номерах степової газети та ін.

У кожній екскурсії чи поході треба практикувати роботу з картами, на якій зображувати різні предмети по маршруті. Це вимога випливає з самої суті географічної науки.

Самостійне виготовлення маршрутних карт перед походом варто доручати старшим членам кружка, поступово залучаючи до цієї роботи інших учнів.

Роль маршрутних карт у похідно-екскурсійних умовах загальновідома, однак ще не рідкі випадки, коли картами користаються тільки керівники, а учні не залучаються до самостійних вправ у перебуванні потрібних пунктів, обчисленням і іншим видам робіт з картою. Така постановка використання карт шкідлива. Взагалі всякого роду географічні зображення: малюнки, ескізи, плани, схеми, карти і картограми — повинні відігравати видну роль на географічній екскурсії. Не потрібно забувати, що географ тільки тоді може сказати, що він вивчив дане явище, коли він може його графічно зобразити на карті, плані, схемі чи картограмі.

Навички роботи з картою, придбані учнями в польових умовах, залишаються міцними довгі роки і можуть бути застосовані в багатьох випадках життя.

Зразковий план екскурсії на підприємство.

1. Вступна бесіда:

а) вираз мети і задач екскурсії,

б) ознайомлення учнів із правилами безпеки на території і у цехах підприємства,

в) порядок руху по населеному пункті і підприємству,

г) інструктаж з ведення записів, фотографуванню і збору зразків продукції підприємства на різних стадіях технологічного процесу.

2. Розподіл обов'язків між учнями

а) розбивка на бригади (ланки, групи) по 3—4 учня,

б) розподіл завдань між бригадами,

в) визначення індивідуальних доручень.

3. Проведення екскурсії.

4. Обробка зібраних матеріалів.

5. Заключна бесіда.

Незважаючи на деяку закономірну різницю даного плану від попередньої екскурсії в природу, загальним для них залишається наявність вступної бесіди, з визначенням мети і задач екскурсії, порядку руху, розподілу завдань і доручень між учасниками, а також заключної бесіди, під час якої підводяться підсумки спостережень і збору матеріалів, з'ясовуються недоробки, робляться узагальнення і висновки по вивченню об'єкта.

Походи

Походи — це більш тривалі за часом і відстанню піші переходи. Часто походами називають пішохідні екскурсії. Походи є улюбленим видом відпочинку учнів, вони знайомлять школярів з життям і національною культурою людей, багатствами природи рідного краю, історичними і природними пам'ятниками. Походи виховують любов до рідного краю, витривалість, почуття відповідальності.

Краєзнавчі походи по тривалості поділяються на одноденні і багатоденні. Одноденні походи вчителя проводять протягом усього навчального року, найчастіше в неділю. Ці походи розширюють географічні знання учнів, сприяють нагромадженню краєзнавчих знань для використання їх у навчальному процесі. Одноденні походи присвячені звичайно визначеній тематиці.

Багатоденні походи організовують на канікулах. Підготовка до них повинна бути більш ретельною.

Також як при проведенні екскурсії, в організації одноденних і багатоденних походів виділяють три етапи: підготовку, проведення походу й оформлення зібраного матеріалу.

Мета походу: пізнавальна, суспільно корисна й оздоровча. Пізнавальна мета включає знайомство з визначними пам'ятками по маршруту проходження і комплексні фізико-географічні спостереження. Суспільно корисна — збір краєзнавчого матеріалу чи виконання завдань інших організацій. Оздоровча мета важлива, тому що похід проводиться в канікулярний час, тому учні повинні повернутися відпочилими. Ніконова М.Н. Практикум по географічному краєзнавству. – М., 1985. – С.86.

Готуючись до походу, учитель складає списки бажаючих прийняти в ньому участь. Учасників походу не повинне бути більш 15 чоловік на один керівника. Необхідно звернути увага і на фізичну підготовку учнів. Ослаблені, недавно хворівши захворювання школярі повинні мати медичний дозвіл.

Учитель складає план походу, продумує нею тему, мета, розробляє маршрут. Вибираючи маршрут, необхідно прагнути, щоб він був доступним для вивчення, цікавим.

Готуватися до походу - це значить вивчати район походу, опановувати визначеними навичками. У деяких випадках заняття по підготовці до походу можна провести у формі гри,