При проведенні пішого багатоденного походу необхідно дотримувати визначений режим дня. Знаходитися в шляху не можна більш 4—5 ч. Через кожні 45 хв. шляху варто зупинитися для відпочинку на 15 хв. За день варто проходити не більш 12—15 км.

РОЗПОРЯДОК ДНЯ В ТУРИСТИЧНОМУ ПОХОДІ ШКОЛЯРІВ

7.30 - 8.30 - підйом, зарядка, ранковий туалет, збирання місця нічлігу.

8.30 - 9.30 - сніданок, підготовка до переходу;

9.30 - 11.30 - перехід по заданому маршруті;

11.30 - 15.30 - привал (обід, відпочинок, суспільно корисна праця,

ігри);

15.30 - 18.30 - перехід по маршруті;

18.30 - 20.00 - вечеря, підготовка до нічлігу;

20.00 - 21.30 - вільний час;

22.00 - 7.30 - сон . Прохорчик А. Ф. Організація позакласної роботи з географії. - Мінськ: Народна освіта, 1980. – С. 19.

Загальноприйнятою формою фіксації руху на маршруті є наступна (див. табл. 2).

День подорожі, дата | Напрямок маршруту, частина шляху за день | Засіб пересування | Кілометраж | Краєзнавча та суспільна робота(екскурсії, сбір матеріалу) | Повідомлення до школи о просуванні групи | Місце ночівлі

Таблиця 2: Графік руху на маршруті

Для того щоб похід пройшов успішно, необхідно дотримувати дисципліну, режим дня, забезпечити зайнятість кожного учасника походу.

Досвід багатьох учителів показує, що всю групу учасників походу доцільно розділити на бригади. Одна бригада протягом дня займається побутовими справами (пристрій біваку, заготівля дров, готування їжі), інша в цей час веде краєзнавчі спостереження.

Багато учителів вважають, що в походи варто брати тільки встигаючих у навчанні і самих дисциплінованих школярах. Однак, як показує досвід, перспектива походу, підготовка до нього, похід благотворно діють на недисциплінованих учнів, змушують їх підтягтися в навчанні. Вже в процесі підготовки до екскурсії і походу необхідно створити атмосферу довіри, товариства, взаємодопомоги, правильних ділових відносин. У цьому запорука успіху екскурсії, походу, у цьому велика сила подібних заходів, що виховує.

Шкільні експедиції одержали широке поширення в позаурочній роботі. Від походів вони відрізняються більш комплексними освітньо-виховними задачами, а також тривалістю. У залежності від мети експедиції можуть проводитися в такий спосіб: збір первинних матеріалів в одному пункті (стаціонарному); відвідування декількох населених пунктів (чи природних об'єктів).

У ряді випадків тематику експедиції визначає сам учитель, наприклад вибирають такі напрямки: «До таємниць природи», „Найвизначніші пам’ятки” та ін., що складають головний зміст краєзнавчого кружка.

Члени експедиційних загонів, що йдуть по маршруті, збирають документи про історію побудови визначних пам’яток чи роблять опис пам’яток природи. На основі зібраних матеріалів оформлені спеціальні стенди й альбоми.

Виконання краєзнавчих завдань передбачає вивчення фондів і експозицій місцевих музеїв, установлення тісних контактів з ними, зустрічі зі старожилами, місцевими краєзнавцями, проведення спостережень за явищами природи, знайомство з природними ресурсами свого краю і т.д. У результаті цієї діяльності створюються краєзнавчі виставки, куточки, музеї.

Злети юних туристів

Щорічно в школах можуть проводитися злети юних туристів. Вони є підсумком усієї проробленої роботи за навчальний рік з метою пропаганди краєзнавства і туризму. Злети проводяться як усередині кожної школи, так і між школами району, міста, області.

Організовують і готують учнів до злету звичайно вчителя географії і фізкультури.

Основним змістом туристичних злетів є проведення всіляких змагань, під час яких поряд з пізнанням рідного краю юним туристам приходиться, користаючись картою і компасом, орієнтуватися на місцевості, переборювати перешкоди, ставити намети, розпалювати багаття, готувати їжу.

Програма злету виходить із задач, визначених для нього на даний період, і затверджується комітетом злету. Задачі злету:

1. Участь юних туристів у суспільно корисній праці.

2. Показ кращих зразків екскурсійно-туристичної роботи П

3. Пропаганда дитячого туризму як одного з важливих засобів виховання учнів.

4. Зміцнення дружніх зв'язків між юними туристами району і міст області.

При проведенні шкільних, міських, районних, обласних злетів необхідно враховувати сполуку учасників, терміни, місце і час їхнього проведення. Шкільні злети звичайно проводяться на початку травня, районні в конці травня, обласні — у червні липні. Керівники шкільного туристичного злету повинні заздалегідь вибрати місце його проведення. Необхідно при цьому звернути увагу на наявність на даній місцевості галявин для розміщення палаточного міста, водяних перешкод, лісового масиву, які відповідають програмі змагань, а також незабруднених джерел питної води. У місцевих керівників необхідно одержати дозвіл на проведення злету в наміченому районі і на право порубки сухостійного лісу.

Організатори злету повинні також передбачити транспортування учасників до місця злету і назад, забезпечення учасників продуктами харчування, виготовлення для проведення змагань, для спортивного орієнтування картосхем.

Шкільні злети, як правило, продовжуються 1 - 2 дні. Адміністрація школи перед злетом проводить попередню нараду з учителями, відповідальними за проведення злету, і класними керівниками.

Розпорядок злету найчастіше включає:

1. Урочисту частину (відкриття злету);

2. Організацію побуту на зльоті;

3. Змагання з туристичної техніки, орієнтуванню і різним видам спорту;

4. Проведення краєзнавчих вікторин, конкурс на найкращу газету, альбом, щоденник походу;

5. Художню самодіяльність;

6. Підведення підсумків, нагородження переможців. Барінова І.І. Позаурочна робота по географії. – М.: Просвіта, 1988. – С.: 28-33.

ВИСНОВКИ

Методи позакласної роботи з учнями залежать від мети і завдань, які ставлять перед собою вихователі. Лише добре продумана, спланована й цілеспрямована позакласна робота з учнями сприятиме розширенню їх кругозору і формуванню моралі. Керівник гуртка повинен якнайсерйозніше підходити до вибору методів занять з учнями. Зрозуміло, що якогось універсального рецепту не існує.

Організовуючи позакласну роботу з географії, вчитель має застосовувати найефективніші методи роботи, щоб завжди досягти поставленої мети.

Отже, позакласна робота є добровільною для учнів, але обов'язковою для кожного вчителя. Це надзвичайно важлива складова частина всієї багатогранної діяльності школи.