Реферат на тему:

“Методичні основи змісту навчання та виховання”

Перш ніж говорити про методичні основи змісту навчання варто розглянути поняття методології науки.

Методологія науки (від грец. methodos - принципи, форми: методи наукового пізнання) — вчення про принципи та методи, які використовуються в науці для дослідження того чи іншого об’єкту та предмету наукового вивчення.

Загальні засади педагогіки

1. Філософська методологія, що виражає світоглядну інтерпретацію результатів наукової діяльності, форм і ме-тодів наукового мислення у відображенні картини світу.

2. Опора на загальнонаукові принципи, форми, підхо-ди до відображення дійсності (системний підхід, моделю-вання, статистична картина світу).

3. Конкретна наукова методологія (сукупність методів, форм, принципів дослідження в конкретній науці).

4. Дисциплінарна методологія, що стосується частини науки (дидактика).

5. Методологія міждисциплінарних досліджень.

Розглядаючи перший рівень методології (філософсь-кий), українська національна педагогіка передусім спира-ється на праці українських філософів К. Ставровецького, Г. Сковороди, С. Гогоцького, П. Юркевича, Д. Чижевсь-кого, В. Лосевича, О. Потебні, філософські ідеї Т. Шев-ченка, П. Куліша, І. Франка та ін. Певну цінність мають ідеї української народної філософії: нескінченність світу, вічна змінюваність життя, людина — центр світобудови; природа, як матір — її треба любити; земля — наша году-вальниця; хліб — усьому голова; свобода — найбільша цінність для людини; кожна людина має жити по праці та ін. Українська народна філософія утверджує культ люди-ни і природи.

Компонентами методологічних рівнів є: загальні закони логіки; методи дослідження; вчення класиків педагогіки.

Зазначені рівні методології утворюють систему, в ме-жах якої наявна певна супідрядність, причому філософсь-кий рівень є змістовою основою будь-якого методологічно-го знання, визначаючи світоглядні підходи до процесу піз-нання й перетворення дійсності1.

Методи науково-педагогічного дослідження

Визначне місце в методичних засадах навчання та виховання займають наукові дослідження, адже саме вони — шлях до розв'язання проблем педагогіки.

Наукове дослідження — особлива форма процесу пізнання, сис-тематичне цілеспрямоване вивчення об'єктів, в якому використо-вують засоби і методи науки і яке завершується формулюванням знання про досліджуваний об'єкт.

У педагогіці використовують фундаментальні складові наукового дослідження.

Фундаментальні дослідження покликані розкрити сут-ність педагогічних явищ, знайти глибоко приховані засади педагогічної діяльності, дати її наукове обґрунтування.

Прикладні дослідження охоплюють питання, безпосе-редньо пов'язані з практикою.

Фундаментальні й теоретичні дослідження в галузі пе-дагогічних наук здійснюють науково-дослідні інститути, об'єднані в Академію педагогічних наук України, при-кладні дослідження — науково-методичні центри вищої, середньої освіти Міністерства освіти і науки України.

Головними критеріями ефективності науково-педаго-гічного дослідження є отримання нового наукового резуль-тату, збагачення теоретичних знань, які сприяють удоско-наленню процесу виховання, навчання й розвитку дітей, дають змогу ефективно та якісно вирішувати конкретні навчально-виховні завдання.

Результати науково-педагогічних досліджень повинні відповідати наступним вимогам: наукова новизна; теоретична і практична значущість; наукова об'єктивність і достовірність; доступність висновків і ре-комендацій для використання їх в інших конкретних нау-кових дослідженнях або в практичній діяльності; визна-чення міри, меж і умов ефективного застосування отрима-них результатів.

Організовуючи дослідження, необхідно оптимально по-єднувати комплекс методів, маючи на увазі, що таке по-єднання покликане забезпечити отримання різнобічних ві-домостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта виховання чи навчання, а використовувані мето-ди повинні забезпечити одночасне вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості. При цьому задіяні методи мають відображати динаміку розвитку окремих якостей як на певному віковому відрізку, так і впро-довж усього процесу дослідження, забезпечити постійне отримання відомостей про учня а якнайбільшого числа джерел, від найкомпетентніших осіб, які постійно спілку-ються, взаємодіють а ним, що дасть змогу аналізувати не лише перебіг процесу, його результати, а й умови, в яких він відбувається.

Найчастіше в педагогічних дослідженнях використову-ють розкриті нижче методи:

Метод педагогічного спостереження — спеціально ор-ганізоване сприймання педагогічного процесу в природних умовах. Розрізняють спостереження пряме й опосередко-ване, відкрите й закрите, а також самоспостереження. Ор-ганізовуючи спостереження, важливо мати його план, ви-значити термін, фіксувати результати. Спостереження по-винно бути систематичним. Якщо педагог тільки реєструє поодинокі факти, що впадають у вічі, то поза його увагою залишаються вихованці, які прагнуть приховати свою внутрішню позицію. За зовнішньою поведінкою треба вмі-ти побачити справжні причини, а за словом — справжні мотиви.

Достовірні відомості дає тільки тривале спостережен-ня за вихованцем в усіх видах його діяльності. Досвідче-ні педагоги намагаються бувати там, де й їхні учні. Нерід-ко у схожих умовах учень поводиться по-різному: на од-ному уроці він активний і уважний, а на іншому — па-сивний і неуважний. У таких випадках ретельно порівнюють дані спостережень, з'ясовують причини роз-ходжень, які нерідко зумовлені різним ставленням до уч-ня педагогів.

З метою забезпечення об'єктивності спостереження здійснюють за допомогою технічних засобів: звуко- або відеозапис уроків, позакласних виховних заходів, різних ви-дів діяльності учнів. Для цього використовують і замкнену телевізійну систему, І спеціальні класи, в яких спостереження ведеться через віддзеркалювальну стінку. Прихова-не спостереження ефективніше, оскільки дає змогу фіксу-вати природну поведінку школяра, унеможливлює вплив педагога на дітей.

Оцінюючи педагогічне спостереження як загалом ефек-тивний метод науково-педагогічного дослідження, слід ма-ти на увазі, що він не повною мірою забезпечує проник-нення в сутність явищ, що вивчаються, дії учнів. Небагато інформації дають спостереження й для висновків про мо-тиви дій і вчинків школярів. Тому існує потреба поєднан-ня спостереження з іншими методами дослідження, зок-рема з бесідою, анкетуванням.

Метод бесіди — джерело і спосіб пізнання педагогічно-го явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Щоб вона була ре-зультативною, необхідно мати її план, основні й додаткові запитання; створити сприятливу атмосферу для відвертого обміну думками; врахувати індивідуальні особливості спів-бесідника; виявити педагогічний такт; уміти запротоколю-вати бесіду. Отримані результати бесіди