При складанні тексту граматичних правил (описів) слід виходити з принципів функціональності та комунікативності та враховувати ряд вимог до них. Граматичне правило (опис) повинно бути–

функціональним, тобто в ньому повинні бути вказівки або на ознаки граматичного явища, або на спосіб здійснення граматичної дії (продуктивної або рецептивної). Воно повинно відповідати на питання “Як цей опис використати для утворення або розуміння висловлювання?”;–

розкриваючим властивості та особливості граматичного явища, які відповідають характеристикам певного виду мовленнєвої діяльності;–

операційно адекватним, тобто відповідати тим операціям та їх послідовності, які характерні для конкретного виду мовленнєвої діяльності;–

достатнім, тобто включати всі релевантні (в тому числі й фонетичні) ознаки граматичного явища;–

достатньо наочним; в ньому повинна реалізовуватися перш за все мовна (мовленнєва) наочність;–

сформульованим у вигляді прямих граматичних інструкцій-вказівок для здійснення граматичної дії;–

викладеним ясно, чітко, зрозуміло для конкретного контингенту учнів.

Місце й характер правил в процесі формування мовленнєвої граматичної навички визначаються для кожного явища з урахуванням функціональних та формальних труднощів його засвоєння, співвіднесеністю з рідною мовою учнів, умов автоматизації (етап, вік учнів).

7. Вибір методичних прийомів та вправ для засвоєння граматичного явища визначається наступними факторами:–

характером даної структури;–

ступенем співпадіння значення даної структури з відповідною в рідній мові;–

цільовою установкою;–

наявністю мовленнєвого досвіду в учнів;–

віковими особливостями учнів;–

етапом навчання.

При складанні умовно-мовленнєвих та мовленнєвих вправ слід враховувати такі вимоги до них:–

Установка до вправ імітує мовленнєву задачу того, хто говорить та направляє висловлювання в потрібне функціональне русло.–

Мотивованою повинна бути сама мовленнєва дія та включення до неї вивчаємої структури.–

Вправи забезпечують багаторазове різноманітне повторення вивчаємої форми у варіативних ситуативних умовах.–

Кожна фраза є комунікативно цінною, поєднання реплік повинно бути різноманітним та природнім.–

Зміст висловлювань повинен бути інформативним, цікавим та значимим для учнів.–

Вправи будуються на лексиці, що засвоєна та не повинні мати додаткових граматичних труднощів.–

Послідовність виконання вправ відповідає стадіям формування граматичних навичок.

В комплекс граматичних вправ для оволодіння конкретним явищем необхідно включати вправи для ознайомлення з ними, їх тренування та використання. За характером ці вправи є мовними, умовно-мовленнєвими та мовленнєвими, за способом виконання – диференційними, імітаційними, підстановчими та трансформаційними.

8. Визначення форм, об’єктів контролю та вибір контролюючих вправ.

Форми контролю граматичних навичок можуть бути усними та письмовими.

Об’єктами контролю повинні бути навички та вміння учнів практично користуватися мовою як засобом спілкування. В навичках перевіряється здатність оперувати одиницями мови (граматикою) в мовленнєвій діяльності, тобто здатність проводити автоматизовані дії з граматичним матеріалом. Показником сформованості граматичних навичок є швидкість та безпомилковість у використанні граматики в комунікативно орієнтованих вправах. Контроль повинен займати мінімальну кількість часу та охоплювати максимальну кількість учнів. З урахуванням цього під час поточного контролю не варто вдаватися до нових, незнайомих типів вправ. Слід використовувати вправи, які найбільш адекватно дозволяють вияснити те, що конкретно цікавить вчителя на даному етапі навчання. (20, с.29-46)

III. Розробка фрагментів уроків з навчання граматики

у 8-му класі

Фрагмент уроку № 56 в 8-му класі

Мета: познайомити учнів з новою граматичною структурою: умовними підрядними реченнями I типу.

Етап, мета, прийоми | Зміст роботи

III. Ознайомлення з новою граматичною структурою.

Мета: познайомити з функцією, формою ГС.

Прийоми: активне слухання, відповіді на запитання | Дуже часто в нашому житті ми говоримо речення, в яких є якась умова. Сьогодні ми з вами навчимося говорити такі речення іспанською мовою. Послухайте уважно і зверніть увагу, чим іспанське речення відрізняється від сказаного українською мовою: Si hace buen tiempo, iremos al parque. – Якщо буде гарна погода, ми підемо в парк. Дійсно, в іспанському реченні ми після Si вжили не майбутній час, а теперішній. Отже, запам’ятаємо: despuйs de Si nunca usamos Futuro. Послухайте ще декілька речень та зверніть увагу на умову, що в них присутня: Si hace frнo, iremos a casa. Si hace calor, ella irб a la playa. Перекладемо на українську.

Фрагмент уроку № 57 в 8-му класі

Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні ГС: умовних підрядних речень I типу.

Етап, мета, прийоми | Зміст роботи

III. Автоматизація дій учнів у вживанні ГС.

Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні умовних підрядних речень I типу.

Прийоми: активне слухання, читання вголос, повторення за вчителем. | На минулому уроці ми дізналися, як іспанці говорять речення, в яких присутня якась умова. Давайте потренуємось. Я кажу речення, а ви повторіть його, замінюючи підмет. Наприклад: Si tengo dinero, comerй en el restaurante. – Si йl tiene dinero, comerб en el restaurante, etc. А тепер складемо речення за допомогою підстановчої таблиці. (Таблиця додається.)

Фрагмент уроку № 58 в 8-му класі

Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні ГС: умовних підрядних речень I типу.

Етап, мета, прийоми | Зміст роботи

III. Автоматизація дій учнів у вживанні ГС.

Мета: автоматизувати дії учнів у вживанні умовних підрядних речень I типу.

Прийоми: активне слухання, відповіді на запитання. | А зараз попрацюємо в парах. Запропонуйте своєму сусідові піти кудись: в театр, в парк, в кафе, в кінотеатр. він повинен відповісти ствердно, але висунути при цьому якусь умову. Наприклад: – їIremos al parque despuйs de las clases? – Si no llueve, iremos al parque.

– їComerбs en el cafй? – Si tengo diez grivnas, comerй en el cafй, etc.

Висновки

Як відомо, в історії навчання іноземним мовам питання про роль і місце граматики вирішувалося по-різному. Прибічники граматико-перекладного методу вважали, що іноземна мова може бути вивчена лише через граматику. Прибічники прямого методу, навпаки, вважали, що при навчанні іноземним мовам зовсім не слід займатися граматикою. Це