- фактор самовдосконалення, що передбачає такi чинники, як:

- потреба педагога у самовдосконаленнi;

- бажання вдосконалити свiй професiйний рiвень;

- практична дiяльнiсть, спрямована самовдосконалення (розширення блокiв фахових знань, тренiнг умiнь i навичок, практичний аналiз i планування фахової дiяльностi, корекцiя фахових стереотипiв).

У ходi дослiдження було встановлено, що характерною рисою педагогiв вищого рiвня професiоналiзму е гостра, глибоко усвiдомлювана ними потреба у самовдосконаленні. На вiдмiну вiд iнших, цим педагогам притаманна iнтернальнiсть самовдосконалення, тобто вмiння знаходити у окладних умовах фахової дiяльностi внутрiшнi резерви i можливостi здiйснення практичної дiяльностi, спрямованої на досягнення фахового iдеалу. Тому самовдосконалення є чинником безпосереднього впливу на динамiку професiоналiзму;

6) фактор задоволеностi фаховою дiяльнiстю, який передбачає:

- задоволенiсть педагога спiвпрацею з учнями (студентами);

- взаємну, контактнiсть педагога i учнiв (студентiв);

- iнтерес до професiї i його динамiку;

- характер ставлення педагога до професiї;

- характер труднощiв, з якими педагог зустрiчається, у фаховiй дiяльностi;

- сприйняття фахової дiяльностi як джерела насолоди, задоволення;

7) фактор творчої актуалізації фахово-особистісного потенцiалу викладача (нестандартне розв'язання фахових завдань, розширення рамок фахової дiяльностi).

III. Об’єктивно-cуб’єктивнi фактори, якi дiють на всiх рiвнях i безпосередньо впливають на об'єктивнi i суб'єктивнi фактори. До них вiдносяться:

1) фактор цiннiсного ставлення до професiоналiзму, що полягає в

недооцiнцi суспiльної, фахової, особистiсної, значущостi професiоналiзму як якiсної характеристики дiяльностi, педагогiчної, зокрема.

(На всiх рiвнях вiдсутня чiтка система вiдбору i атестацiї кадрiв при прийомi на роботу, вiдсутнє також заохочення, у тому числi матерiальне, фахiвцiв високого рiвня). Тому слiд не тiльки змiнити уявлення про професiоналiзм як про цiннiсть, але й забезпечити умови для професiйного зростання фахiвцiв;

фактор престижу педагогiчної професiї (падiння соцiального статусу педагога);

фактор соцiальної домiнантностi педагога, що передбачає необхiднiсть наявностi високого рiвня вiдповiдальностi за результати своєї працi, почуття обов'язку перед суспiльством в цiлому i перед окремими людьми.

У ходi дослiдження встановлено, що безпосереднiй вплив на динаміку професiоналiзму педагогiчної дiяльностi мають саме суб'єктивнi фактори, а об'єктивнi i об'єктивно-суб'єктивнi - опосередкований.

Разом з тим доведено, що iснує не лише вплив однiєї групи факторiв на iншу, але й взаємний вплив факторiв у межах групи, а також окремих факторiв однiєї групи на окремі фактори іншої групи. (див. мал. 4).

Малюнок 4. Взаємний вплив, об'єктивних, об'єктивно-суб'єктивних та суб'єктивних факторів.

Як видно iз схеми, iснує системний зв'язок мiж суб'єктивними та об'єктивно-суб'єктивними факторами як усерединi груп, так i на рiвнi груп в цiлому.

Група об'єктивних факторiв-характеризується однобiчнiстю впливу на групу суб'єктивних факторiв i частковою однобiчнiстю впливу на групу об'єктивно-суб'єктивних факторiв (остання впливає на фактор мети вивчення предмета, фактор вiдбору та контролю фахiвцiв, фактор колективу). Високий рiвень системностi цього зв’язку може бути основою для часткової компенсацiї-негативного впливу об'єктивних факторiв, що доведено в ходi дослідження (а саме тим, що у процесi фахової дiяльностi педагоги вищого рiвня професiоналiзму пiдпадають пiд негативний вплив об'єктивних факторiв за рахунок високого рiвня фахової саморефлексiї, самовдосконалення, цiннiсного ставлення до фаху та iнших суб'єктивних та об'єктивно-суб'єктивних факторiв). Тому на наш погляд, необхiдно внести певнi корективи у систему пiдготовки та перепiдготовки педагогiчних кадрiв, що передбачають свiдомий i цiлеспрямований вплив на суб'єктивнi та об'єктивно-суб'єктивнi фактори. Разом з тим розробка технологiй такого впливу може стати предметом подальших дослiджень.

Таким чином, на сьогоднiшнiй день педагогiчна акмеологiя успiшно розвивається i має значнi здобутки. Разом з тим є ще багато невирiшених-проблем. До них ми вiдносимо розробку методичного iнструментарiю, що дозволятиме дiагностувати досягнутий рiвень професiоналiзму як окремим педагогом, так i педагогiчним колективом:

- дослiдження дiяльностi колективiв як цiлiсної фахової системи;

- лонгiтюдне дослiдження професiйної кар'єри педагогiв вищого рiвня професiоналiзму та авторських систем їх дiяльностi;

- розробку проблем, пов'язаних iз механiзмами формування у професiонала фахової мотивацiї, саморефлексiї, потреби в актуалiзацiї фахово-особистiсного потенцiалу.

ЛIТЕРАТУРА

1. Державна нацiональна програма “Освiта” (“Україна XXI столiття”) Освiта №44-45-46. - Грудень.-1993.

2. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - Л.: Изд-во ЛУ, 1968. -3390..

3. Багаева.И.Д. Профессионализм падагогической деятельности и основы его формиромирания будущего учителя: Автореф. дисс. ... докт. - пед, наук. - ЗI., 1991. - 36 с.

Бодалев А.А. 0 предмете акмеологии. Психологичеокий журнал. -1993. - № 1. - 73.78

Гаргай В.Б. США: персонологический подход в повышении квалификации

учителей. Педагогика. - 1993. - № 1.- С. 110-115.

6. Кримська Г. І Шляхи пiдвищення професiоналiзму та продуктивностi дiяльностi майбутнього педагога Проблеми формування особистостi вчителя та шляхи його пiдготовки до всебiчного розвитку учня: Тези доповiдей науково-практичного семiнару. - Луцьк, 1989. -С. 57-59.

7. Кузьмина Н.В. Професионализм деятельности преподавателя и мастерство производственного обучения профтехучилища. -Внеш. шк., 1989. -167 с.

Лотон Д. Учитель в меняющемся мире перспективы. - 1987.- №4. -С. 34-43.

9. Панчук В.В. Поихолого-педагогiчнi фактори пiдвищення професiоналiзму викладача вищої школи (на матерiалi викладання iноземної мови в технiчному вузi): Дис., канд. пед. наук. - Н., 1996. -201 с.

10. Panchuk V. Psychology of High School Teaching: Acmeology Approach //Abstracts of Fifth European Congress off Psychology-Dublin, 1997. - Pp. 424-425.

АНОТАЦІЯ

В статті аналізуються проблеми і досягнення педагогічної акмеології - нового наукового напрямку, який вивчає діяльність педагога як професіонала і професіоналізм як якісну характеристику цієї діяльності. Характеризуються основні підходи і тенденції у вивченні суті і особливостей професіоналізму педагогічної діяльності, факторів, що впливають на його динаміку. Розглядаються завдання, які ще необхідно буде вирішити в галузі педагогічної акмеології.