Нашу радість їй подарувати.

Синя нитка – птиці, прилітають.

А червона – квіти зацвітають,

Щоб на свято маму привітати,

Нашу радість їй подарувати,

Листя вишиваєм зеленове,

Сонце вишиваємо ласкаве,

Щоб на свято маму привітати,

Нашу радість їй подарувати.

Дуже люблю

Учень

Матусю дай ручки твої поцілую.

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна,

Частенько і шкоду роблю

Та ти все пробачиш,

Мене поцілуєш,

І я тебе дуже люблю!

Найкращий подарунок

Учень.

На мамине свято

На мамине свято

Хороших дарунків

Для мами багато

Учень.

Найкращий от тата -

Шовкова кофта,

От старшого брата

Барвиста хустина.

Учень.

От діда - картина

Велика у рамі,

Та мій, мій найбільше

Сподобався мамі

Учень.

Погляньте який;

На вікні на осонні -

Альпійські фіалки

Цвітуть у вазоні

Учень.

На мамине свято

На мамине свято

Я в гості весну

Запросив у кімнату.

Мережка

Учень.

В бабусі очі карі – карі

Так лагідно світились,

Коли вони крізь окуляри

В мережку задивились

Метляє заполоч кошлата

У мене під рукою:

Я вишиваю, а дівчата

Стоять переді мною.

Вони очей не зводять з голки:

Гаптується мережка -

Зелений луг, червоні смолки

І жовта – жовта стежка.

Мене питають дівчата,

І як я не вколюсь?

І хто навчив так вишивати:

Так лагідно світилися,

Коли вони крізь окуляри

На мене подивились.

Учень.

Дай, бабуся, поцілую,

Сивину твою волосся.

Теплим диханням зігрію

Снігом вибілені коси.

Може і на них розтане

Лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки

На замерзлій з ночі шибці.

Два сонечка

Учень.

Ще сонце не встало,

Ще тільки сіріє –

Мене від світанку

Два сонечка гріють.

Два сонечка ясні

Від ранку до ночі –

Це дивляться тепло

Бабусині очі.

Вже сонце схилилось,

Пташки сплять у гаї,

Засну – наді мною ж

Два сонечка сяють.

Два сонечка ясні.

Від ранку до ночі –

Два сонечка красні,

Бабусині очі.

Бабуся й онука

Учень.

Сказала онука: - Я бабцю люблю?

Нехай відпочине, я все пороблю.

Я поратись буду цілісінький ранок

Зготую на кухні чудовий сніданок.

Начищу картоплі, наріжу цибулі,

Зроблю вихідний для своєї бабулі.

Дружок поглядає на мене з порога

Спечу пиріжечки, то буде й для нього.

Ще й борщик зварю я,

Не борщик, а казка!

Вже у мені – пам’ятайте, будь ласка!

Своїй помічниці всміхнулась бабуся:

“Ти справді хазяйка, як я подивлюсь!

Ось тільки тебе заплету, як годиться

Ти йди погуляти, моя помічнице!

Вже сонечко світить, підсохли доріжки

А я за цей час поможу тобі трішки”.

Бабуся

З ранку і до ночі

Трудиться бабуся

В неї я охоче

Працювати вчуся.

Годі їй старенький

Мити, підмітати, -

Я сама скоренько

Приберу кімнати.

Частунки.

Ой сьогодні в мами свято

І на кухні у нас тато.

Тато так обід варив

Мало кухню не спалив.

Катя мамі помагала

І на кухні прибирала

Так посуду вона мила,

Що тарілки перебила.

Ось почистити на свято

Рішив сковороді Вася

А потім чотири дня

Васю мила вся сім’я.

Ми салат святковий з братом

Готували мамів свято

Коли котик скоштував

Цілий день і ніч нявчав.

Раз у рік на свято мам

Я у руки віник взяв.

Залишилося від нього

Три соломинки всього

Шили разом ми із татом

Подарунок сестрі в свято.

Мало бути у нас плаття,

Вийшла стрічка в коси Каті.

Учень.

Кажуть, я, мала, вередувала,

Плакала частенько і дарма,

На руках у тата засинала,

І в ночі татусь мороку добру мав

Учень.

Як хворів я , мам наді мною

Промовляла тихо: “Боже мій !..”

А татусь холодною водою

Обтирав мене, щоб я не був слабий.

Учень.

Дорогий, хороший, рідний тату!

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий хороший, рідний тату,

Як чудово, що у нас є ти,

Добре знає діло він своє…

Миє все, підлогу натирає -

Вихідний матусі втомленій дає.

А як свято радісне стрічаєм,

Цілий день разом проведемо

Спортом ми займаємось; гуляєш,

Або в гості до бабусі ідемо

А коли татусь відпочиває,

Кожен з нас стихає і мовчить

Нам він потім книжку почитає,

Або грати добре в шахи нас навчить.

Учень.

Діти мріють, ласкою зігріти,

Щоб ніколи не було біди…

Щоб були рідніші і цілім світі

Тато й мама з нами поруч назавжди.

Побажання.

Учень.

Я не знаю, мама мила, що тобі і побажати…

Перш усього щастя, сили,

І здоров’я всім у хаті

Щоб жили ми всі у згоді,

Як ти завжди нас учила.

Щоб твоя усмішка гарна

Нас, як сонечко, всіх гріла