студентська група проходила адаптаційний період та вивчала географічні умови проходження маршруту . Звісно, що на цьому етапі незначні зміни у рівнях сформованості екологічної культури респондентів (2-4%) вказують якраз на відсутність комунікативної групи завдань екологічної спрямованості. Було зроблено висновок, що реалізація усіх етапів і заходів із формування цієї культури в студентів повинні базуватись на принципах педагогіки, котрі є основою формування природоохоронних знань. [2,C.5-8].
Планування заходів із формування екологічної культури неможливе без дидактичного принципу науковості, що реалізується у системному підході із вирішення завдань, спрямованих на розв’язок цієї педагогічної проблеми через пошук і обгрунтування найбільш ефективних психолого-педагогічних засобів, які складають єдину систему екологічного виховання. Принцип науковості реалізується в умовах проживання студентів серед природи завдяки: 1) нагромадженню природоохоронного досвіду; 2) перевірці одержаної екологічної інформації (знань) на практиці; 3) обробці (аналізі і синтезі) зібраних матеріалів; 4) проведенню відповідної природоохоронної діяльності із покращення стану природи в межах своїх умінь і можливостей.
Принципи послідовності і систематичності у формуванні екологічної культури студентів передбачає формування цієї педагогічної категорії як при навчанні, так і в умовах туристського походу, - тобто є продовженням цілеспрямованої еколого-виховної навчальної діяльності вузу, етапом закріплення одержаних знань, умінь та навичок на практиці.
Реалізація принципу міцності засвоєння таких знань відбувається згідно трьох етапів проведення самого походу: 1) вивчення стану природи регіону у спеціальній літературі, по картах із розповідей учасників попередніх походів; 2) наочне вивчення природи під час безпосереднього проходження маршруту, спостереження її особливостей у натурі; 3) аналіз результатів спостережень, співставлення стану природи з описом у літературі, по фотографіях чи розповідях у вигляді звіту згідно із відведеними обов’язками.
Зазначені аспекти важливо брати до уваги під час їх реалізації в умовах туристського походу програми екологічного виховання, так як без врахування цього, вся педагогічна робота педагога зводиться до простого проходження маршруту з перенесенням вантажу.
Принцип досягнення мети в умовах походу реалізується через доступність його змісту. У поході можуть брати участь за умови проходження медичного огляду і допуску студента з належним рівнем фізичного, інтелектуального розвитку та морального виховання, так як мета походу не вимагає досягнення значних показників фізичної підготовки, а, перш за все, виховання і формування якостей особистості самими обставинами довкілля і спланованою організацією еколого-виховної діяльності та ненав’язливого педагогічного впливу.
Принцип доступності відіграє також значну роль у плануванні заходів щодо формування екологічної культури студентів. Його відсутність у поєднанні з принципом послідовності і систематичності може привести до зворотнього педагогічного ефекту. Важливо пам’ятати, що при формуванні екологічної культури у студентів засобами туристського походу моральний аспект повинен домінувати і випереджати фізичний. При порушені цієї умови може відбуватися розвиток негативних рис особистості.
Проведення цікавого за змістом турпоходу є мотивом мобілізації студентів на досягнення кращих успіхів у навчанні, що дає право брати участь у цьому поході. Хоча педагогічна доцільність складного за категорією туристсько-краєзнавчого походу не завжди себе виправдовує. Складний і небезпечний похід вимагає великих затрат фізичних сил студентів, і, як результат, може привести до втомленості та розладу емоційно-вольової сфери особистості. Неминучий результат такого походу- втрата фізичних сил на подолання труднощів походу. Відсутність часу на проведення різноманітних форм під час запланованого відпочинку на спілкування та обміну позитивними емоціями .що зводить нанівець результати планових заходів із формування у студентів культури. У їхній свідомості залишаться тільки негативні емоції від подолання труднощів. адже відсутність сприятливих умов формування позитивних вражень від природи створює утруднення для формування екологічної культури особистості.
Туристському походу як ефективному засобу пізнання довкілля притаманні дидактичні принципи - поєднання наочності знань. Інформації про природу з розвитком екологічного мислення. Одержання нових природоохоронних знань значно розширює спийняття студентами природи. що особливо важливо для поглиблення їхніх понять.
В процесі туристського походу. На думку Таточенко В.І., Шипко А.Л. успішно реалізується принцип цілісності виховного процесу і єдності педагогічного впливу [2,c.8] . Ця діяльність дає можливість одночасно впливати на формування інтелектуального (пізнавального), емоційно- вольового компонентів екологічної культури. здійснювати органічний синтез еколого-виховних і освітніх засад.
Роблячи висновок із вищесказаного, можна стверджувати, що формування екологічної культури студентів засобами туристсько- краєзнавчої діяльності регулюється всіма принципами педагогіки. Значною умовою ефективності застосування принципів педагогіки в туристсько-краєзнавчій роботі є їх базування і підсилення основними напрямками, законами і кращими традиціями туризму. Туристсько-краєзнавча діяльність формує практичні вміння вирішувати побутові, а часом неоднорідні ситуації. Це пояснюється тим, що об'єктом цієї інтегрованої діяльності є природа, населення і господарство, історія, мистецтво і культура краю. Тому ми цілком погоджуємось із Грабовським Ю.А., Таточенком В.І., Шипко А.Л., що крім адміністративно-господарських обов'язків учасникам туристського походу слід доручати і другу посаду - краєзнавчу. Усі краєзнавчі посади названі автори ділять на два блоки: 1) блок посад, спрямованих на вивчення соціальної сфери (середовища) краю; 2) блок посад, спрямованих на вивчення природного середовища.
Ставлячи за основну виховну мету походу формування екологічної культури у студентів, не можна не враховувати розділ додаткових обов'язків між членами туристської групи. На особливу увагу заслуговує блок посад, пов'язаних із вивченням відносин між людиною і природою: постановка конкретних завдань та орієнтація студентів на предмет дослідження змушує їх по-новому подивитись на відповідний аспект природного середовища, відчути свою значущість у колективі, і на основі цих мотивів проводити більш детальне та глибоке вивчення довкілля. Детальне знайомство із своїми функціональними правами і обов'язками дисциплінує учасників походу, виховує повагу до результатів праці своїх товаришів та до
