Завдання кожного члена групи є проведення індивідуальної пізнавальної, краєзнавчої та природоохоронної діяльності. Сукупність названих робіт має на увазі: 1) вивчення району майбутнього маршруту туристського походу; 2) підготовку усного звіту по зібраному матеріалу з наступним звітуваннями перед групою; 3) під час походу - збір краєзнавчого матеріалу у відповідності із обов'язками своєї посади, проведення відповідної пізнавальної та природоохоронної діяльності.

Запропонований розподіл посад щодо вивчення природи регіону, проведення природоохоронної роботи в умовах туристського походу у поєднанні з проживанням серед природи безумовно справляє значний вплив на підвищення рівня сформованості екологічної культури особистості студента. Набуті практичні природоохоронні знання, вміння і навички переростають у міцні переконання щодо бережливого ставлення людини і суспільства по відношенню до природи - середовища свого проживання. Опора на формальних і неформальних лідерів групи допомагає організовувати і керувати колективом, спрямовувати його виховання в потрібному екологічному напрямку.

Вступний природоохоронний інструктаж перед проходженням маршруту та відповідні поточні інструктажі є важливим і невід'ємним компонентом у процесі формування екологічної культури студентів. Провідним правилом туриста, як і людини, громадянина, повинна бути турбота про належний стан середовища свого перебування, залишення конкретного проживання серед природи в належному порядку і чистоті.

Психолого-педагогічною умовою формування позитивного ставлення до природного довкілля, усвідомлення цінності і збереження природи, як цього вимагає природоохоронне законодавство в процесі туристсько-краєзнавчої діяльності розглядається на на спільному підведенні підсумків за день маршруту. Проводження обговорення стану природи, що супроводжувала перехід, розбір негативних по відношенню до навколишнього середовища вчинків окремих членів туристської групи, застерігаються інші студенти на майбутнє від повторення виявлених помилок. Умовами для здійснення студентом антиприродного вчинку є нерідко його хибне уявлення про шкоду від своєї діяльності для природи, відсутність знань про можливе покарання в рамках норм природоохоронного законодавства, халатність та інші причини.

Таким чином, екологічний аспект туристсько-краєзнавчої роботи в педагогічному вузі має широкі можливості щодо формування екологічної культури студентів через поєднання теоретичного та практичного навчання, пізнавальної та практичної природоохоронної діяльності, еколого-виховного та оздоровчого процесів.

Апробований курс “Туристсько-краєзнавча робота в школі та ПТУ” в навчально-виховному процесі Херсонського педінституту засвідчив, що створені зазначені психолого-педагогічні умови формування екологічної культури юнаків і дівчат цього вузу сприяли отриманню позитивних результатів, що проявилось в підвищенні рівнів сформованості екологічної культури студентів. Туристсько-краєзнавча робота є безсумнівним ефективним засобом в системі формування екологічної культури майбутніх педагогічних працівників, дає реальну можливість на практиці удосконалити їх підготовку згідно вимог часу та вирішувати в цілому це важливе загальнодержавне завдання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Остапец А.А. Педагогика туристско-краеведческой работы в школ -М.: Педагогика, 1985.

2. Практикум по методике туристско-краеведческой работы в школе и профессионально-техническом училище/Сост. Ю.А.Грабовский, В.И.Таточенко, А.Л.Шипко, С.В. Щербина. -Херсон: ХГПИ, 1989.