Наочність - у викладанні історії також має важливе значення. Використовуючи на уроках історичну картину чи навчальний кінофільм, вчитель більш активно діє на пізнавальну діяльність учня. Важливо самих учнів навчити читати історичні картини, використовуючи багаж знань по даній епосі. Працюючи над розкриттям змісту картини учні розширюють свої історичні знання по даній темі, роблять свої маленькі “відкриття”, а це підвищує інтерес до уроку і допомагає краще засвоїти нові терміни. Одним із видів активного використовування історичних картин є прийом складання учнями усної, а потім і письмової розповіді за двома-трьома і більше історичними картинами. Це усна розповідь заздалегідь даними питаннями з використанням для ілюстрацій історичних картин; письмова творча розповідь за історичними картинами.

Як показав аналіз експериментальних даних, що для того, щоб самостійна робота учнів була ефективною потрібно дотримуватись певних умов:

1) чіткої, конкретної постановки завдань перед учнями;

2) характер завдань і запитань для самостійної роботи та їх складність на різних етапах навчання повинен змінюватись;

3) завдання для самостійної роботи мають бути доступними і посильними;

4) повинна бути диференціація завдань для самостійної роботи (можна поділити учнів класу на певні групи за рівнем їх знань та умінь);

5) повинна дотримуватись систематичність і послідовність застосування самостійної роботи учнів в процесі навчання;

6) важливо дотримуватись взаємозв’язку різних видів самостійної роботи учнів на уроці та урізноманітнювати їх; 7) повинен існувати взаємозв’язок класної і домашньої самостійної роботи.

Експериментальні дослідження підтверджують, що самостійна робота учнів у процесі вивчення історії є основним засобом виявлення і розвитку в них творчих здібностей і обдарованості, підготовки їх до практичної діяльності. Залежно від підготовленості учнів учитель щоразу повинен сам визначати послідовність і насиченість самостійної роботи, проявити свою творчість та ініціативу. В міру переходу учнів з класу в клас зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. Історичний процес розкривається все повніше й глибше. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також пам’ятати, що самостійна робота - не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

ЛІТЕРАТУРА

1. Актуальные вопросы методики обучения истории в средней школе. М., 1984, - С. 71.

2. Александров А. Й. Самостоятельная работа учащихся при изучении истории. М., 1964. - С.63.

3. Баєв Б.Ф. Психологія навчання. К., 1994. - С.59-61.

4. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении. М., 1972. - С.269.

5. Дайри Н.Г. Как подготовить урок истории. М., 1969. - С.26-28.

6. Донской Г.М. Задание для самостоятельной работы по истории. М., 1983. - С.46.

7. Крутецький В.А. Формування і розвиток здібностей учнів. // Рад. школа. - 1972. - № 4.

8. Лернер І.Я. Розвиток мислення учнів в процесі навчання історії. М., 1982. - С. 23.

9. Майборода В.К. Самостійна робота з історії учнів 5-6-х кл. К., 1975. - С.30.

10. Пидкасистый П.Й. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. М., 1980. - С.23.

11. Пометун Е.И. Познавательная самостоятельность в работе над понятиями. Преподавание истории в школе,. 1986. - № 2.

12. Фридман Л.М. Изучение личности учащихся и ученических коллективов. М., 1989. - С.79,85.