Професiйнi комунiкативнi зв'язки у педагогiчнiй дiяльностi як наукова проблема

При розгляді нинішнього етапу становлення і реформування системи освіти проблема взаємодії між учнями і вчителями, проблема їхніх стосунків особливо зберігає значну актуальність. Це пояснюється самою специфікою навчально-виховного процесу, який передбачає безпосередню взаємодію всіх його учасників, де на першому плані виступає саме професійне спілкування вчителів - педагогічне спілкування.

Психологи, дослiджуючи педагогiчне спiлкування вказують на характернi вiдмiнностi рiзних сторiн спiлкування, що являють собою окремi складовi цього процесу, але можуть використовуватись для виявлення вiдмiнностей спiлкування у рiзних людей. Сюди можна вiднести психолого-педагогiчну спостережливiсть [1], рiвень глибини емпатiї [5], точнiсть соцiальної перцепцiї [4] та iн.

Часто науковцi у своїх дослiдженнях iз проблем педагогiчної психологiї вказують на те, що значна частина педагогiчних прорахункiв i труднощiв визначається не стiльки недолiками методичної пiдготовки вчительських кадрiв, скiльки деформацiєю сфери професiйного педагогiчного спiлкування [2 та iн.].

Важливу роль у роботi вчителя з учнями вiдiграє стиль спiлкування педагога з ними. У психологiчнiй лiтературi стиль спiлкування розглядається як iндивiдуально-типологiчнi особливостi соціально-психологiчної взаємодiї вчителя, якi формують певнi ставлення до нього учнiв. При цьому змiст стилю спiлкування визначається i особистiсними характеристиками самого вчителя i реалiзацiєю ставлень до нього учнiв. У стилях спiлкування проявляються особливостi комунiкативно-перцептивних можливостей вчителя, особливостi класного колективу i кожного учня зокрема, характер взаємостосункiв вчителя зi своїми вихованцями, його творча iндивiдуальнiсть тощо.

У багатьох психологiчних дослiдженнях вказується на позитивний вплив у навчально-виховному процесi демократичного стилю спiлкування. А на негативнi тенденцiї - у процесi застосування авторитарного i пасивного стилiв. Зокрема, пiдкреслюється, що такi стилi гальмують розвиток психiчної активностi особистостi, її адекватної самооцiнки, супроводжуються негативними тенденцiями в стосунках мiж однокласниками, коли їхнiм вчителям притаманнi такi стилi [1].

Не менш важливим у педагогiчному процесi є взаємини вчителя зi своїми колегами, якi, за словами В.А.Кан-Калiка, суттєво впливають на загально-психологiчний клiмат пiд час виконання завдань навчання i виховання [7, 41]. При цьому потрiбно бути максимально доброзичливим у ставленнi до iнших членiв педагогiчного колективу, прагнути до спiвпрацi, шукати те що зближує, а не те що роз'єднує, постiйно настроюватись на бажання спiльної творчої дiяльностi, знаходити в досвiдi своїх колег найбiльш цiнне, цiкаве, корисне.

У всiх описаних вище дослiдженнях педагогiчного спiлкування автори звертають увагу на його вплив при формуваннi ефективного навчально-виховного процесу. Адже спiлкування, як зазначають А.А.Деркач i Н.В.Кузьмiна, торкається чи не всiх основних сторiн мiжособистiсної взаємодiї. Так, зокрема вони вказують, що спiлкування виступає не стiльки як обмiн iнформацiєю, скiльки процес взаємодiї i взаємовпливу. В залежностi вiд характеру змiстової i кiлькiсної сторiн "iндивiдуального" вiдображення з утворенням форми колективного мислення людей. Пiд час спiлкування, внаслiдок систематичних контактiв в ходi спiльної дiяльностi її учасники отримують рiзноманiтнi знання про себе, своїх друзiв, способи найбiльш рацiонального вирiшення поставлених завдань. У спiлкуваннi проявляються емоцiйнi стани i переживання кожного учасника стосовно iнших, виробляються вмiння дiяти в iнтересах колективу та iн.

Аналiз лiтературних джерел показує, що вченi надаючи великої уваги проблемам спiлкування, також вказують на його особливу роль при вирiшеннi навчальних i виховних завдань, на вмiння педагогiв його ефективно використовувати у роботi зi своїми вихованцями. Все це вказує на ту важливу роль пiдготовки майбутнiх вчителiв до мiжособистiсної перцепцiї у своїй професiйнiй дiяльностi, а також полiпшення форм i методiв вiдповiдної роботи.

Одним із таких вагомих засобів є застосування інтеракційних методик [3]. Сутністю цих методик, на думку В.В.Власенка є те, що вони передбачають організовану на спеціальних заняттях взаємодію учнів між собою та вчителів з учнями за алгоритмами, які забезпечують включеність у роботу з більшим чи меншим ступенем активності всіх її учасників і стимулюють посилення інтенсивності оцінної перцептивної взаємодії учнів один з одним та вчителем у експериментальному спілкуванні.

Так, наприклад, зупинимось на особливостях проведення методики за умовною назвою “Графічний символ особистості”.

Мета її проведення полягає у тому, щоб дослідити взаємні оцінні ставлення однокласників між собою, вчителів з учнями і використати сам процес взаємодії і одержані дані як засіб корекції стосунків.

Процедура проведення. Клас поділяється на кілька груп. Їх кількість може бути парною або не парною, в залежності від числа учнів в класі. В групі має бути не більше семи осіб. В противному разі, коли кількість перевищує вказане число, в групах з’являються явні лідери і практично зовсім пасивні учні, що унеможливлює спільну колективну роботу.

Кожній групі надається номер по порядку. Якщо кількість груп парна, то, скажімо, група № 1 “працює” на групу № 2 і навпаки (далі, відповідно, група № 3 - на групу № 4, група № 4 на групу № 3 і т.д.). Якщо кількість непарна, то схемою функціонального зв’язку стає замкнений ланцюжок. Наприклад, при наявності трьох груп залежність виглядає так: група № 1 “працює” на групу № 2, група № 2 - на групу № 3 і група № 3 - на групу №1.

Когнітивний аспект взаємодії в даній методиці. Досліджуваним необхідно відшукати головну, найхарактернішу ознаку особистості кожного учня і виразити її через певний, найбільш адекватний (на думку групи), графічний символ. Цей символ повинен відображувати не зовнішні форми поведінки, а глибинні, суттєві особистісні якості. Наприклад, намальований футбольний м’яч - явна ознака зовнішньої поведінки - “любитель футболу, болільник”, а вже троянда з колючками може свідчити про суперечливість характеру.

Необхідною умовою є перенесення малюнків всіх груп на