А
.
Професійно-творче мислення як предмет розвитку у навчально-пізнавальній діяльності студентів
В умовах відродження національної школи України проблема розвитку професійно-творчого мислення та інтелектуальних можливостей майбутнього вчителя надзвичайно актуальна, хоча й не нова, проте вона до цього часу до кінця ще не досліджена.
Розвиток науки і культури в нових умовах ставить нагальне завдання - формування творчого потенціалу вчителя. Для успішного вирішення цієї проблеми потрібне вдосконалення системи народної освіти, раннє виявлення, навчання і виховання творчо обдарованої особистості майбутнього вчителя.
З цією метою розглянемо більш детально і системно навчально-пізнавальну діяльність студентів на заняттях з іноземної мови. Для чого проаналізуємо дані нашого експерименту, де були виявлені загальні особливості розвитку інтелекту, творчого мислення майбутніх вчителів та ознайомимося з конкретними прийомами організації їх пізнавальної діяльності. Педагог-дослідник Г.П.Мільруд вважає, що ці компоненти складають зміст розвиваючого аспекту навчання іноземної мови у вузі.
На думку ряду авторів (В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, І.Л.Бім, В.С.Коростильова, Г.В.Рогова, Р.П.Мільруд та ін.) на засвоєння, накопичення і застосування спеціальних лінгвістичних знань впливають загальні інтелектуальні особливості студентів (4; 5; 6; 8; 11). Однією з таких особливостей є інтелектуальна сприйнятливість. Ця властивість по-різному характеризує студентів і проявляється у тому, що вони в різній мірі виділяють, впізнають і засвоюють нове. Такі студенти чітко відрізняють представлений їм навчальний матеріал за ознакою новизни, запам’ятовують його характерні особливості, легко пізнають даний навчальний матеріал в загальному потоці інформації і активно застосовують його при розв’язуванні навчальних і позанавчальних завдань.
Сприйнятливість інформації безпосередньо пов’язана з розвитком інтелектуальних і творчих потреб. При високому рівні розвитку творчих потреб студенти цікавляться системою мови, захоплюються краінознавством, літературознавством, мистецтвознавством, самостійно поповнюють знання з історії, внутрішньої та зовнішньої політики країни, мову якої вивчають, знайомляться з подіями культурного життя.
Розвиток особистості майбутнього вчителя невіддільно пов’язаний з аналітичністю інтелекту та розумінням. Як показало наше дослідження, саме ці властивості дозволяють студентам виділяти в доступній їм інформації суттєві ознаки, визначати головне, узагальнювати і диференціювати предмети і явища, дії і процеси, вчинки і відношення. Такі студенти відрізняються глибиною мислення, вони швидко, легко і в повному об’ємі засвоюють зміст інструкцій до вправ, можуть точно слідувати заданому правилу, перебудовують свою діяльність у відповідності з новим завданням. Розуміння дозволяє швидко, без труднощів і правильно сприймати репліки у спілкуванні, виконувати складну послідовність команд, реагувати на невербальні засоби спілкування.
Однією з умов розвитку творчого мислення на заняттях з іноземної мови є кмітливість. Вона дає можливість студентові формулювати установку для себе і для інших, приймати рішення, самостійно перебудовувати діяльність у змінених умовах, бачити перепони на шляху до досягнення мети, знаходити шляхи їх подолання. Кмітливість особливо важлива в умовах навчального мовного спілкування, коли студентам необхідно орієнтуватися у змінній мовній ситуації, приймати рішення, спонтанно реагувати на репліки партнерів і самому бути ініціатором в обміні висловлюваннями.
Розвиткові особистості майбутнього вчителя допомагає також творча уява. Ця якість дозволяє вийти за межі “видимих” обставин, творчо уявити ситуацію, діяти не в явних, а в уявних умовах. Уявними можуть стати ситуативні обставини, сюжети рольового спілкування іноземною мовою, проблема групової дискусії, зміст реплік і немовних дій. Творча уява потрібна для організації мовного спілкування в навчальних умовах, коли реальних обставин спілкування недостатньо і вони істотно поповнюються уявними, творчими.
Творче мислення і уява виражаються в продуктивності їх інтелекту. Ця властивість проявляється в кількості ідей, проектів і пропозицій, які висуваються студентами у проблемних ситуаціях. На заняттях з іноземної мови майбутні вчителі з різною продуктивністю інтелекту по-різному беруть участь у мовному спілкуванні. Вони з неоднаковою активністю придумують ситуативні обставини спілкування, з різним ступенем захоплення розробляють сюжети рольових ігор, ставлять запитання, шукають відповіді. Від інтелектуальної продуктивності залежить в кінцевому результаті продуктивність мови студента.
Творче мислення найбільше впливає на результати пізнавальної діяльності, якщо поєднується з гнучкістю, тобто різноманітністю способів розв’язування проблеми, якими володіє студент. Гнучкі студенти без труднощів перебудовують раніше намічений план висловлювання, їм не заважають зустрічні репліки, зауваження, запитання викладача або студентів, вони вільно входять в систему взаємовідносин між учасниками мовного спілкування. Ці студенти не відтворюють в незмінному виді приклади, зразки, пояснення, а демонструють власну ініціативу, знаходять свої власні шляхи розв’язування завдань.
Ми помітили, що розвиток професійно-творчого мислення стає можливим при інтелектуальній допитливості, наполегливості, ретельності і глибини в подоланні мислительних труднощів. Ці якості є психологічною умовою змістовної, інформативної і усвідомленої мовної діяльності студентів на іноземній мові. Вони необхідні для роботи як над змістом, так і над формою висловлювання.
Загальні особливості творчого мислення тісно пов’язані з домінуванням вербального інтелекту над наочно-дійовим. Якщо у студента домінує вербальний інтелект, він схильний працювати з мовною інформацією, активніше користується мовою, як засобом мислительної діяльності, завдяки чому створюються сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою.
Дослідження підтвердило, що результати навчання з іноземної мови, рівень розвитку творчого мислення залежать від прийомів пізнавальної діяльності. Одним з таких прийомів є впізнавання і запам’ятовування. При навчанні практичному оволодінню іноземною мовою студентам важливо впізнати знайому по навчальній діяльності, життєвому досвіду мовну ситуацію, умови виникнення і шляхи розв’язання обговорюваної проблеми, лексико-граматичні засоби мовного спілкування, засоби масової взаємодії партнерів, немовні засоби спілкування.
Найбільш ефективно творчому розвиткові особистості вчителя сприяє запам’ятовування (логічне, мимовільне і опосередковане). Таке запам’ятовування можливе, якщо організована мовомислительна діяльність студентів на іноземній мові. Тоді мовний матеріал засвоюється як засіб розв’язування мислительних завдань і увага студентів спрямована на