Для розвитку професійно-творчого мислення на заняттях з іноземної мови надто важлива стереотипізація і варіотипізація висловлювання. Якщо стереотипні “заготовки” полегшують розв’язування завдання формулювання думки, то користуючись варіотипізацією студенти по-своєму комбінують мовні засоби для вираження власного задуму. Таке комбінування стає можливим, якщо в його основі лежать гнучкість та багатообразність мислительних асоціацій, рухливість уявлень, інтелектуальна винахідливість студентів.

В своїх самостійних творчих мислительних діях майбутні вчителі можуть використовувати прийом аналогії, тобто виявляти подібність між мовомислительними задачами і способами їх розв’язування, знаходити знайоме в незнайомому. Прийом аналогії мас великі переваги, тому що зберігає повторюваність мовного матеріалу, яка потрібна для засвоєння в аналогічних, але не в одних і тих же мовомислительних задачах.

Проведене дослідження свідчить, що творче мислення можна розвивати евристичними прийомами, які полягають у вмінні студентів приймати для себе нове рішення, діяти в обставинах, які не зустрічались раніше. Цей пізнавальний прийом формується, якщо в основу навчання покладена не репродуктивна, а творча навчальна діяльність студентів, проблемна за способом пред’явлення матеріалу, ситуативно-практична за способом його застосування, інтелектуально навантажена за змістом, оновлена по формі.

Розвиток творчого мислення студентів супроводжується систематизацією мовних засобів. Систематизація формується у них в міру розвитку системності їх мислення, потреб і вмінь групувати мовний матеріал у зв’язку з конкретними і частотними ситуаціями спілкування, виділяти фразеологізми і прислів’я, відбирати, як приклади, типові фрази з найбільш важливих граматичних моделей, звертати увагу на синоніми, антоніми.

Результати розвитку творчого мислення залежать від наявності мовних здібностей - психічних функцій, які забезпечують успішне оволодіння мовною діяльністю на іноземній мові, що впливає на навчання студентів. Одним з основних компонентів мовних здібностей є мовомоторна сприйнятливість. Вона впливає на вимову окремих звуків мови, на з’єднання фонем, складів і слів, на оволодіння ритмом і інтонацією висловлювання. Основними ознаками доброї мовомоторної сприйнятливості є наближення вимовлення до природнього і увага студента до характеру звучання іноземної мови.

Для розвитку творчого мислення майбутнього вчителя потрібна мовослухова чутливість і мовне орієнтування (вони є структурними компонентами лінгвістичних здібностей). Досвід сприймання іншої мови підвищує мовослухову чутливість студентів. Тому не випадково в зарубіжних методичних концепціях велика увага надається розвиткові вміння слухати оголошення диктора на залізничній станції, повідомлення по телефону, останні вісті по радіо і т.п. Відповідно для хорошого мовного орієнтування потрібна розвинена мовна здогадка, чітке сприймання суті повідомлення, критичність змістовного сприймання. Ці властивості допомагають знизити залежність від незнайомих лексико-граматичних явищ, правильно і адекватно сприймати мовний задум, підтримувати розмову, швидко приймати рішення про зміст відповідної репліки, розвивати мовну ситуацію.

Рівень розвитку творчого мислення багато в чому залежить від присутності в ній мовної варіативності. Ця функція особистості виражається у вмінні висловлювати одну й ту ж думку в різній мовній формі, сміливо будувати потрібні для висловлення думки, словосполучення і структури самостійно і творчо варіювати мовну форму висловлювання.

З творчим мисленням безпосередньо пов’язані такі функції як мовне кодування і мовне прогнозування. На думку С.Л.Рубінштейна, І.А.Зимньої, в процесі висловлювання думки проходить також її формування. Пошук і вибір мовної форми думки по-різному проявляється у студентів і свідчить про неоднакову спрямованість у них даного компонента мовних здібностей.

Успішність розвитку творчого мислення на заняттях з іноземної мови залежить від мовної рефлексії, тобто від того, як студент усвідомлює свою мову, турбується про те, щоб вона була сприйнята співбесідником, представляє собою систему мови в цілому. Щоб усвідомити свою мову, необхідно розвинене мовне мислення, узагальнення мовних форм, диференціація мовних засобів за їх ознаками. Такий підхід по-різному сформований у студентів, і в результаті вони проявляють неоднаковий інтерес до мовних явищ, по-різному можуть формулювати мовні правила, у них спостерігається індивідуально виражене “почуття мови”.

Для активізації творчої мислительної діяльності студентові потрібна розвинена мовна біжучість - здібності до динамічного формування думки засобами іноземної мови. Високий розвиток мовної рухливості полягає у тому, що студент може вільно вибирати і будувати форму висловлювання, все більша кількість мовних форм починає регулюватись підсвідомо. Якщо на початку студент думає над кожним словом, то поступово стійкі звороти мови і, накінець, самостійно побудовані смислові групи вимовляються як достатньо тривалі смислові одиниці. В цьому і проявляється рівень мовних автоматизмів, які складаються з фонетичних, лексичних і граматичних автоматизмів, і в основі яких лежить розвинена мовна біжучість.

У своїх творчих висловлюваннях майбутні вчителі виявляють мовну продуктивність. Ця властивість полягає в ініціативності висловлювання на іноземній мові, самостійності суджень і їх відносній незалежності від зразку, інформативності і розгорнутості повідомлень. У кожний конкретний момент одні і ті ж мовні форми можуть вимагати більшого чи меншого обдумування. Це перш за все залежить від ясності в даний момент мислительного змісту для студента, що висловлюється іноземною мовою.

Отже ми розглянули змістовні компоненти розвитку професійно-творчого мислення та інтелекту в цілому при навчанні іноземної мови.

Порівнюючи отримані дані з матеріалами наукових досліджень, бачимо, що спеціалісти в галузі освіти (З.Воронка, С.Каплан, Д.Сиск) притримуються думки, що повинні бути розроблені спеціальні навчальні програми чи завдання для розвитку професійно-творчого мислення вчителя (1;2;3;8).

Наприклад, американський професор Сандра Каплан запропонувала току методику спеціального навчання творчому мисленню: Поле діяльності: студенти поставлені в такі умови, при яких запропонований їм матеріал якісно виходить за рамки загально-прийнятої навчальної програш і містить щось нове та оригінальне.

Можливості: студентам