Завданням дошкільної освіти, передбаченим Законом “Про дошкільну освіту”, відповідає і наступна сфера – “Люди”. Її зміст неможливо порівняти з жодним із розділів чинних програм навчання та виховання дітей дошкільного віку. Деякі аналогічні теми, вміщені в розділах “Ознайомлення з навколишнім” і “Мовленнєве спілкування” (програма “Малятко”) та “Мова рідна, слово рідне” (програма “Дитина”), знайшли своє відображення в змістових лініях “Сім’я. Родина”, що розкривають взаємини з батьком і матір’ю, стосунки з братами та сестрами, ставлення до бабусі та дідуся, сімейне буття, родинні стосунки, родовід тощо. Розділ “Інші люди” розкриває розподіл людей за ознакою спорідненості (рідні, знайомі, чужі), віковими відмінностями (дитина, людина юнацького віку, доросла та стара людина), особливості спілкування з людьми різного віку (старі та дорослі, позиція щодо молодших за себе, стосунки з однолітками, ставлення до старших дітей), статеві відмінності між людьми (розрізнення людей за статевою належністю, ототожнення статі із соціальними ролями, ставлення до дорослих різної статі, стосунки з дітьми ідентичної та відмінної статі тощо). Змістова лінія “Людство” поповнює знання дітей про державу, народи, земну цивілізацію.

Такої повноти формування соціальних навичок поведінки, розвитку свідомого ставлення до себе як самостійної особистості, рівної з іншими людьми, як члена суспільства, що визначаються зв’язками з іншими, активного інтересу до людей, формування готовності сприймати соціальний досвід, виховувати співпереживання, співчуття, бажання пізнавати людей ми не знайшли в жодній з чинних програм. Цей аспект не простежується і в нормативних документах та матеріалах минулого.

Практичною новизною і відповідністю основному завданню дошкільної освіти (“збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини”) вирізняється з-поміж інших програм сфера “Я сам” Базового компонента дошкільної освіти. Компетентність дошкільника у сфері “Я сам” – важлива передумова його особистісного становлення. Як і інші сфери, вона поділена на змістові лінії: “Фізичне Я”, “Психічне Я” та “Соціальне Я”. Змістова лінія “Фізичне Я” відповідає розділам ”Виховуємо здорову дитину” (програма “Малятко”) та “Зростаємо дужими” (програма “Дитина”). Сюди відносяться розвиток рухової активності та фізичної витривалості. Дана змістова лінія доповнена відомостями про будову тіла та призначення окремих органів, про вікові зміни в організмі та умови його розвитку, про живлення (харчування і розвиток, спрага і голод, культура споживання їжі) та загартування організму: гігієну тіла, праці, знання про здоров’я, хворобу і здоровий спосіб життя, а також статеву диференціацію та ідентифікацію (більш обширно розкрита в змістовій лінії “Інші люди”) і безпеку організму.

Змістова лінія “Психічне Я” розкриває розвиток свідомості (пізнавальна активність, емоції та почуття, довільна поведінка) та самосвідомості (освоєння простору “Я”, власне ім’я, прізвище, по батькові, самооцінка тощо).

Третя змістова лінія сфери “Я сам” має назву “Соціальне Я” і містить відомості про адаптацію до нових умов життя, соціалізацію, комунікативні здібності та позицію в спілкуванні з іншими людьми.

Як стверджують самі автори програми, базовий зміст дошкільної освіти в основному ґрунтується на знайомому, апробованому, вивіреному роками матеріалі, проте подається з урахуванням нових світоглядних підходів, досягнень сучасних природознавчих і людинознавчих наук, збагачений новим матеріалом, частка якого в різних сферах є різною.

Порівняльний аналіз змісту сучасних програм розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку і виявлених у процесі дослідження планів роботи з дітьми в дошкільних інституціях початку ХХ ст. (розділ 2.2) уможливлює низку міркувань.

По-перше, сучасна нормативно-методична база дошкільної освіти є значно багатшою, вона побудована на найновіших досягненнях наукової педагогіки і позитивних надбаннях національного виховання маленьких дітей. По-друге, тяжіє до врахування провідних тенденцій у розвитку сучасної європейської практики дидактично-виховної роботи з цією категорією дітей. По-третє, опирається на принципи гуманізму та демократизму. По четверте, враховує соціальні, економічні, політичні та культурні орієнтири початку ХХст. – як загальнолюдського, так національного плану. Водночас невиразно окресленим є поняття «діти національних меншин»: переважно маються на увазі російськомовні вихованці.

Водночас здійснений аналіз дошкільного виховання Закарпаття досліджуваного періоду підтверджує, що вже на межі ХІХ- ХХ ст. у розпорядженні вихователів різних типів інституцій для маленьких закарпатців були нормативні документи для угорських і неугорських дошкіль (сьогодні угорськомовні заклади краю їх не мають).

Тижневий розподіл занять у закладі дошкільної освіти, передбачений найпоширенішою в краї програмою «Малятко», та дитячої інституції початку ХХ ст. укладені відповідно до завдань виховання дітей у різні історичні епохи. При цьому впродовж тижня у зразковому дошкільному закладі 1878р. превалювали заняття з розумового розвитку і розвитку мовлення дітей (впродовж тижня, включаючи і суботу, – по 2-4 заняття щодня), а також із розвитку моторики (4 дні щотижня, переважно по 3 заняття щоденно) (Додаток Н).

Режим роботи сучасного дитячого садка менш обтяжений спеціальними заняттями, більше місця, порівняно з минулим, у ньому відводиться музичній освіті дітей.

У роботі вихователя аналізованого зразкового дошкілля превалювала шкільна методика, особливо такий словесний метод, як бесіда.

Під бесідою малася на увазі розмова з дітьми на різні теми, які в наш час включені до окремих розділів програм “Малятко”, “Дитина” та сфер Базового компоненту дошкільної освіти. Ці бесіди були фактично окремими видами занять із мовленнєвого спілкування, ознайомлення дитини з навколишнім світом. Вони включали відомості про режим дня і частини доби; про дім, батьківщину та любов до неї; про угорського короля та його армію (для угорськомовних дітей); ознайомлення з частинами тіла, предметами вжитку (меблі, посуд), знаряддями праці тощо (неугорськомовні діти). Також під